Гонка зарплат в українському агробізнесі

У 2024 році середні прогнозовані показники витрат українських агрокомпаній зросли у понад чотири рази, що не могло оминути і витрати на заробітні плати працівників абсолютно в усіх сферах.
Бізнес, що працює в умовах дефіциту кадрів, змушений ухвалювати рішення про підвищення вже на початку року. Водночас, ця тенденція нерівномірна: деякі служби отримали більший приріст, а малі компанії діють стриманіше, ніж великі. Зростання доходів в агросекторі у різних категоріях персоналу відбулося по-різному Хоча загальна тенденція підвищення зарплат охопила увесь агросектор, вона проявляється нерівномірно між різними категоріями персоналу.
Наше дослідження показало, що агрономічна служба демонструє найактивніше зростання.
У 60% опитаних компаній підвищили оклади на 20% і більше, у 10% компаній – на понад 25%.
У інших 10% опитаних підприємств залишили зарплати без змін. Це свідчить про високу стратегічну вагу агрономів у польовому виробництві та їхню критичну роль для врожайності. В інженерній службі більшість підвищень до 20%, а лише у 10% компаній дали надбавку понад 25%.
20% компаній не змінювали оплату взагалі.
Це може свідчити про менш гостру конкуренцію за інженерів, хоча частина ринку все ж інвестує в утримання технічного персоналу. У земельній службі переважають індексації до 15% і таких компаній 40%.
Тільки 10% компаній підняли оплату понад 25%, ще 10% залишили її без змін.
Це підтверджує, що земельний напрям менш пріоритетний. Через сезонність і зниження обсягів роботи елеваторів найстриманіша динаміка спостерігається серед їхнього персоналу: 40% компаній підняли оплату до 15%, ще 20% залишили її незмінною.
Лише 10% пішли на підвищення понад 20%. Читайте також Як подолати кадрову кризу Щодо тваринництва, то тут підвищення коливалося в діапазоні від 10% до 20%, проте найбільш типовим виявилося саме зростання на рівні 20%.
Саме такі цифри демонструє більшість учасників ринку.
Категорія тваринництва стала однією з лідерів за темпами зростання доходів у галузі. Також помітна різниця в тому, яку частину зарплати компанії індексують активніше: фіксовану або відрядну. В агросекторі застосовують кілька моделей оплати: фіксований оклад, відрядну або погодинну систему та комбіновану модель.
Нині роботодавці активніше індексують саме окладну частину – дорожчу для компанії, але ефективну з погляду утримання персоналу, адже вона дає відчуття стабільності й підвищує лояльність працівників. Варто наголосити і на відмінності за розмірами компаній.
Агрохолдинги і великі підприємства підходять до зарплат агресивніше.
У них вищі фінансові результати, диверсифікація землі по регіонах, стабільніше навантаження на бюджети.
Вони можуть піднімати зарплати на 15-25% і більше.
Малі компанії обережніші.
Через менші обсяги, регіональну вразливість і обмежені ресурси вони індексують зарплати менш відчутно. Що сприяло підвищенню заробітніх плат Дефіцит кадрів та конкуренція роботодавців.
На ринку праці в агросекторі спостерігаємо певний дефіцит кадрів: агрономів, механізаторів, комбайнерів, інженерів.
Компанії змушені вирівнювати зарплати до ринкових, аби втримати людей.
Саме тому фіксовану частину зарплати підвищують активніше, ніж відрядні розцінки. Окрім цього, багато хто піднімав зарплати не лише у відповідь на ринок, а очікуючи, що конкуренти зроблять те саме.
Керівники говорили прямо: "ми очікували, що ринок дасть +15%, тож зробили +20%, аби працівники не пішли".
Це і називається "гонка зарплат", коли роботодавці самі себе випереджають у намаганні зберегти команду.
Більшість учасників дослідження підвищили оклади вже на початку року, а не чекали середини сезону. Сприятлива ситуація на валютному ринку.
Агробізнес традиційно орієнтується на валютну дохідність, адже експортні контракти номіновані в доларах, тож зміни курсу напряму впливають на фонд оплати праці.
Більшість агрокомпаній, плануючи бюджет на рік, очікували, що гривня девальвує приблизно на 10%, і закладали це у свої фінансові моделі. Проте очікувана девальвація не відбулася: курс гривні залишався відносно стабільним упродовж року, зокрема станом на 1 травня.
І саме це стало каталізатором "неочікуваного" підвищення зарплат у гривні автоматично призвело до ще більш помітного зростання доходів у доларовому еквіваленті. Читайте також Як ефективно працевлаштовувати ветеранів? Зростання прибутку агропідприємств.
Після кількох складних сезонів 2022-2023 років, коли фінансова стабільність компаній була під тиском, у 2024 році агробізнес зафіксував покращення результатів.
Середній фактичний показник EBITDA за сезон склав 446 дол./га.
Для порівняння, у сезоні 2023 році він становив лише 129 дол./га. Але якщо подивитись ширше – у динаміці останніх років, – фонд оплати праці ще не повернувся до довоєнного рівня.
У 2021 році він становив 133,2 дол./га, тоді як у 2024 – 124,7 дол./га.
Тобто навіть попри зростання зарплат у гривнях, у доларовому еквіваленті компанії несуть порівнянне навантаження, що свідчить про контрольований характер витрат на персонал. У 2024-2025 роках агробізнес активніше переглядає зарплати, реагуючи на фінансові результати, стабільний курс гривні та конкуренцію за фахівців.
Для працівників це означає зростання доходів, а для компаній – необхідність уважніше вибудовувати системи мотивації та планування фонду оплати праці. Що далі Ринок праці в агробізнесі залишатиметься напруженим.
Відтік кадрів за кордон, конкуренція між холдингами та локальними виробниками, а також посилення технологічних вимог до працівників будуть і надалі мати вплив на зарплати. Ми очікуємо, що темпи підвищення окладів сповільняться, але ринок не повернеться до "довоєнної стабільності".
Основна боротьба точитиметься за ефективних фахівців середньої ланки, здатних керувати кількома процесами одночасно – агрономія, техніка, планування витрат. Читайте також Як виправити диспропорції на ринку праці? Для компаній ключовим завданням стане не лише перегляд фонду оплати праці, а й створення комплексних систем залучення та розвитку персоналу.
В пріоритеті – побудова програм внутрішнього навчання, ротації між регіонами, участь у прибутках і розвиток корпоративного середовища, що дає людям відчуття безпеки та перспективи. Агрокомпанії, які поєднають конкурентну винагороду з чіткою стратегією людського капіталу, зможуть утримати темп і зберегти ефективність у новій фазі ринку праці.