Жирний атом. Що і в кого закупив "Енергоатом" на 75 мільярдів

Останніми днями українці наживо стежать за драматичною історією, про яку колись Netflix зніме мінісеріал і яку, імовірно, порівнюватимуть з Вотергейтським скандалом.
Мова йде про операцію "Мідас" – розслідування, яке детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) вели півтора року. У центрі цієї історії опинився "Енергоатом" – державний оператор українських атомних електростанцій (чотири включно з окупованою Запорізькою АЕС). Під прикриттям високопосадовців там діяла тіньова вертикаль: від "кураторів" у Міністерстві енергетики до бек-офісів у центрі Києва, де велася "чорна бухгалтерія" та "відмивалися" – переводилися в готівку – десятки мільйонів доларів. Суть схеми полягала в отриманні "відкатів" з тендерів, які проводила компанія, закуповуючи товари і послуги, які могли становити 10-15% вартості контрактів. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть За останні півтора року в "Енергоатомі" значно побільшало грошей для таких оборудок.
Як відомо, у червні 2024 року тариф на електроенергію для населення зріс одразу на 64%.
Відтоді домогосподарства платять 4,32 грн за кВт-год і завдяки цьому компанія мала отримувати додатково близько 80 млрд грн на рік. "Енергоатом" одразу взявся "освоювати" ці кошти, хоча публічно заперечував повідомлення ЗМІ про появу "додаткових" грошей, називаючи це виконанням спеціальних обов"язків (PSO) на енергоринку.
У компанії наголошували, що вона взагалі не є бенефіціаром підвищення тарифів на електроенергію. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/de8a530689c0a6a7@842.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis0") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis0-c421e0cc")); }); Що саме, на яку суму, у кого та з якими "заточками" купував "Енергоатом"? За даними модуля аналітики "Прозорро", з початку великої війни до листопада 2025 року "Енергоатом" провів закупівлі і підписав 1,3 тис.
угод з підрядниками на 37,4 млрд грн (окремо є наразі нереалізований контракт з 2023 року на 16,4 млрд грн з американською Westinghouse Electric на постачання ядерних установок).
Разом з філіями АЕС – понад 11 тис.
закупівель на 75 млрд грн. Медіа регулярно фіксували завищені ціни в тендерних кошторисах "Енергоатома".
Видання "Наші гроші", яке аналізує держзакупівлі, публікувало промовисті заголовки про такі випадки.
Так, повідомлялося, що сірка для компанії обійшлася на 39% дорожче (у перерахунку на долари) порівняно з попереднім роком. В інших матеріалах зазначалося, що закупівельні ціни в "Енергоатомі" та його підрозділах систематично вищі, ніж у НЕК "Укренерго" чи схожих замовників. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/de8a530689c0a6a7@842.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis12") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis12-c421e0cc")); if (name === "vis22") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis22-c421e0cc")); }); Проте формально все виглядало законно, тендер є тендер: переможці визначені, договори укладені.
Однак, як з"ясувалося, реальної конкуренції не було.
Тендери часто були фіктивними: інсайдери заздалегідь знали, хто стане переможцем, і саме ці "свої" постачальники погоджувалися на неформальні домовленості. Конкуренція на таких аукціонах зводилася до мінімуму: сторонні фірми або не допускалися, або самі не подавалися, розуміючи, що торги проходять "для своїх". Однією з ключових корупційних комбінацій стала схема "Шлагбаум".
У серпні 2024 року уряд наказом Мінстратегпрому №95 включив "Енергоатом" до переліку боржників, щодо яких під час воєнного стану зупиняються виконавчі провадження.
Тобто компанія тимчасово могла не сплачувати борги кредиторам (наказ набрав чинності 29 серпня 2024 року).
Ця лазівка дозволила вручну погоджувати виплати лише з "потрібними" підрядниками.
Це була фінальна частина схеми. Ще до того, як підрядник ставав зговірливим і погоджувався на "відкат", небажаних відсіювали на етапі підписання договору.
Для цього, за даними джерел ЕП, "Енергоатом" та його структурні підрозділи застосували іншу тендерну "заточку": відтермінування оплати на 180 днів і більше після поставки товару чи надання послуги.
Така умова з"явилася у 2023 році і масово впроваджувалася надалі. Читайте також Блекаут у конверті.
Як через ігри Міненерго Чернігів і Кривий Ріг не отримали додаткову електрику Аналіз бази Prozorro показує, що з усіх тендерів "Енергоатома" та окремих АЕС, проведених протягом 2023-2025 років, у половині договорів була прописана відстрочка платежу на 180 днів.
У 2025 році вже 80% закупівель здійснювалися з відтермінуванням платежу на пів року і більше.
Через це у 2024 році середньостатистичний тендер мав 150 днів оплати, хоча до великої війни компанія розраховувалася з постачальниками зазвичай у межах 40 робочих днів. Для порівняння: у НЕК "Укренерго" середній строк оплати постачальникам і зараз становить близько 15 діб, як і в більшості інших великих замовників. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/de8a530689c0a6a7@842.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis4") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis4-c421e0cc")); }); Прийняти такі жорсткі умови контракту погодиться не кожен потенційний постачальник, адже виплата "впродовж 180 днів" залежить від доброї волі замовника.
Таке відтермінування перетворюється на інструмент тиску: хочеш отримати гроші швидше або взагалі отримати їх у повному обсязі – мусиш "домовлятися".
Це і є один з механізмів вимагання "відкатів". Масштаби афери вражають: за оцінками НАБУ, втрати держави від діяльності цієї групи можуть перевищувати 100 млн дол.
Це лише задокументована частина.
Враховуючи витрачені на тендерах суми, цифра може бути суттєво більшою.