ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Платникам плати за землю!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами та доповненнями).
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Пунктом 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Водночас, згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Не є підставою для відмови у прийнятті Декларації неподання платником плати за землю разом з Декларацією за звітний період (в тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до Декларації, який є її невід’ємною частиною.
Зміни до податкового законодавства відповідно до норм Закону України № 4536
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що у «Голосі України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Законом № 4536 вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, зокрема передбачено:
● застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у вигляді витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни;
● включення військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО і військовий збір та подають щомісячну звітність;
● квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників;
● квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору для приватних нотаріусів та фізичних осіб – підприємців, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні;
● подовження до 01 січня 2028 року визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом платниками ПДВ, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування;
● звільнення від оподаткування ПДВ у період до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, організаціям водокористувачів відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»;
● встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;
● встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
● для платників єдиного податку четвертої групи врахування у своїй декларації, у тому числі: площ наданих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) іншому платникові податку у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису); площ взятих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) в особи, яка не є платником податку, у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису);
● процедуру коригування місцевих податків у бік зменшення протягом року відповідно до положень підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів;
● особливості визначення суми податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України відповідно до положень підпункту 69.43 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
● подання до контролюючого органу суб’єктом підприємницької діяльності, якому в установленому порядку видано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду копій податкових декларацій екологічного податку;
● використання, у тому числі даних інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в ньому лімітами використання води, при обчислення рентної плати за спеціальне використання води.
Реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України (далі – МКУ) оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п.п. «б» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 (п. 206.5 ст. 206 ПКУ).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180 – 183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних ПДВ операцій не враховується.
Отже, у випадку, якщо загальна сума від усіх здійснених підприємством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись як платник ПДВ.
Суб’єктам господарювання, які використовують РРО/ПРРО!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ / підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з п. 12 розд. ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
Установа/підприємство відповідно до вимог Положення № 148 зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.
Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.
Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абзацу четвертого п. 39 розд. IV Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункової книжки та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.
Одночасно слід зазначити, що згідно з абзацом першим п. 15 розд. ІІ Положення № 148 готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається установами/підприємствами для її зарахування на власні рахунки таких установ/підприємств, відкриті ними в надавачів платіжних послуг. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки для її переказу і зарахування на відповідні рахунки юридичних осіб.
Згідно з п. 29 розд. III Положення № 148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи установ/підприємств, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО та/або ПРРО, або РК, ведуть КОРО, мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства.
Про надання адміністративних послуг - під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Дніпровської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання надання адміністративних послуг».
Платники отримали відповіді на запитання щодо порядку отримання адміністративних послуг, що надаються ГУ ДПС.
Також під час сеансу проінформували про комунікаційну податкову платформу, створену на базі ГУ ДПС за адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку платники можуть звернутися з нагальними питаннями. Обговорили роботу Офісу податкових консультантів, мета якого - забезпечення ефективного надання усних консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкову службу.
