Національний банк проводить масштабні санкції: коли регулювання вибирає дбайливість

Національний банк України в жовтні 2025 року застосував суворі санкції до семи банків та чотирьох небанківських фінансових установ за систематичні порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного контролю. Загальна сума штрафів становила близько 200 млн гривень, що сигналізує про жорсткий регуляторний курс НБУ щодо боротьби з ризиками відмивання грошей та фінансування тероризму.​

Це — не просто адміністративна акція. Це — демонстрація того, що навіть в умовах воєнного часу, коли ресурси обмежені, а регулятори перевантажені, Національний банк залишається безкомпромісним у захисті цілісності фінансової системи України.

Величина санкцій: коли гривня стає мовою розуму

Близько 200 млн гривень штрафів за один місяць — це істотна сума, яка розповідає історію системних проблем у фінансовому секторі.

Для контексту: якщо розподілити цю суму на всі 60 активних банків України, то в середньому на кожен банк припадатиме по 3,3 млн гривень штрафу на місяць, або близько 40 млн гривень на рік потенційно. Те, що переважна більшість санкцій було сконцентровано в семи великих гравців, свідчить про те, що проблеми з комплаєнсом найбільш гострі саме у великих банках, яким дозволено мати найрозвинутіші системи контролю.​

Найбільші порушники: коли система знаходить слабкі місця

1. Банк Альянс: лідер за масштабом порушень

АТ "Банк Альянс" отримав штрафи на загальну суму 83,48 млн гривень — найбільший штраф серед усіх установ.​

Виявлені порушення:

• Неналежна організація первинного фінансового моніторингу — механізми виявлення підозрілих операцій не функціонували належно

• Недоліки у внутрішніх документах — регламенти та процедури не були приведені у відповідність до вимог законодавства

• Незастосування ризик-орієнтованого підходу — банк не категоризував клієнтів за рівнем ризику

• Неналежна перевірка клієнтів (Due Diligence) — система Know Your Customer (KYC) не працювала належно

• Несвоєчасне надання інформації НБУ — компліанс-відділ не інформував регулятора про факти порушень​

• Письмове застереження за невнесення необхідних даних до анкет клієнтів​

Цей набір порушень свідчить про системне неабирання дбайливості — не про окремі помилки, а про фундаментальну недостатність архітектури комплаєнсу.​

2. ПАТ "МТБ БАНК": друга найбільша фінустанова за штрафом

ПАТ "МТБ БАНК" отримав штрафи на суму 78,18 млн гривень (основна фінустанова 75 млн + штраф за валютні порушення 3,1 млн).​

Виявлені порушення:

• Неналейна перевірка клієнтів — недостатня глибина аналізу бенефіціарів та джерел коштів

• Незастосування ризик-орієнтованого підходу — невиділення клієнтів високого ризику

• Неналежне управління ризиками — система моніторингу операцій не виявляла аномалій

• Порушення валютного контролю — несвоєчасне виявлення операцій, що потребують спеціального контролю

• Письмове застереження за недотримання порядку деяких операцій​

Що цікаво, обидва ці великі гравці (Альянс та МТБ) допущені однакових типів порушень, що свідчить про поширену практику недотримання стандартів у верхньому сегменті ринку.​

3. АТ "Універсал Банк" (monobank): коли молодь не означає сумлінність

АТ "Універсал Банк", який обслуговує популярний monobank, отримав штраф на 27,3 млн гривень.​

Виявлені порушення:

• Неналейна перевірка клієнтів — особливо гострим є факт, що мобільний банк мав недостатній контроль за своїми користувачами

• Несвоєчасне інформування про підозрілих осіб — банк не передавав до НБУ й Служби фінансових розслідувань (СФР) інформацію про осіб та операції, що мали ознаки злочинної діяльності

• Недотримання вимог до внутрішніх документів — регламенти не були актуалізовані​

Цей випадок особливо тривожний, оскільки monobank — це найбільший мобільний банк України з мільйонами користувачів. Якщо система комплаєнсу цього банку мала недоліки, це створює виявлену уразливість для мільйонів людей, чиї операції могли не контролюватися.​

4. АТ "Укрсиббанк": іноземний бренд, локальна недбалість

АТ "Укрсиббанк" отримав штраф на 11,5 млн гривень.​

Виявлені порушення:

• Неналежна перевірка клієнтів — аналіз бенефіціарів був поверховим

• Недотримання ризик-орієнтованого підходу — система не розрізняла ризики

• Низка інших порушень — неуточнено, що саме ще порушено, але кількість порушень вказує на системні проблеми​

Інші установи: мініатюрні штрафи, максимальні ризики

АТ "РВС БАНК" — 3,8 млн гривень за недотримання ризик-орієнтованого підходу. Цікаво, що це — той самий банк, якого Национальный банк визнав неплатоспроможним на 4 листопада 2025 року. Очевидно, що РВС Банк мав системні проблеми не лише в активах, але й у управлінні комплаєнсом.​

Комінбанк — 1,05 млн гривень за:

• Несвоєчасне повідомлення про порогові фінансові операції

• Невстановлення високого рівня ризику для клієнтів із російським бенефіціаром​

Останнє порушення особливо важливе — у контексті санкцій проти Росії та запобігання фінансування ворога, недотримання посилених вимог для російських бенефіціарів становить національну безпеку.​

АТ "Ідея Банк" — 500 тис. гривень за несвоєчасне виконання рішень спецоргану щодо зупинення операцій та невчасне інформування про залишки коштів на рахунках.​

Небанківські фінансові установи: той же синдром

НБУ оштрафував також чотирьох небанківських установ на суми від кількасот тисяч до більш мільйона гривень за аналогічні порушення.​

ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" — 731 тис. гривень за:

• Проблеми з внутрішніми документами

• Неналейну перевірку клієнтів

• Некоректне ведення анкет політично вразливих осіб (ПЕП)

• Порушення порядку подання звітності​

ТОВ "ФК "Абекор" — 595 тис. гривень за:

• Недоліки в алгоритмах управління ризиками

• Порушення під час ідентифікації та верифікації

• Неналейний моніторинг операцій

• Несвоєчасне подання інформації​

Анатомія порушень: системний синдром, не окремі вади

Розглядаючи виявлені порушення, видно три ключові проблеми, що пронизують весь фінансовий сектор:

Проблема 1: Неадекватне розуміння "ризик-орієнтованого підходу"

Ризик-орієнтований підхід — це не просто бюрократична вимога. Це система, яка вимагає від банків:

• Категоризувати клієнтів за рівнем ризику (низький, середній, високий)

• Встановлювати рівень Due Diligence залежно від цієї категорії

• Застосовувати посилений контроль для високоризикових клієнтів (політики, офіційні особи, осіб пов’язані з санкціями, компанії з офшорів)

Те, що всі штрафовані установи порушили саме цей принцип, свідчить, що банки просто не розуміють або ігнорують цю вимогу.​

Для розуміння: якщо банк не застосовує ризик-орієнтований підхід, він ризикує дозволити операції клієнтів, пов’язаних із тероризмом, корупцією чи відмиванням грошей, оскільки не проводить посилених перевірок.

Проблема 2: Неналежна системи контролю за операціями

Моніторинг операцій — це автоматизована система, яка повинна:

• Виявляти аномалії у поведінці клієнтів (раптові великі переводи, операції в нетипових країнах, розрахунки за підозрілими контрагентами)

• Генерувати звіти про підозрілі операції (Suspicious Activity Reports — SARs)

• Передавати їх до Служби фінансових розслідувань у встановлені строки

Те, що банки несвоєчасно інформували регулятора про підозрілі операції, означає, що їхні системи моніторингу не працювали або працювали на позірному рівні.​

Проблема 3: Недостатня глибина перевірки клієнтів (Due Diligence)

Due Diligence — це не просто перевірка документів. Це — справжній розслідування:

• Перевірка джерел коштів клієнта

• Аналіз структури власності (хто справді володіє компанією)

• Контроль над бенефіціарами (кінцевими власниками)

• Відстеження зв’язків з політичними фігурами, санкціями, офшорами

Штрафи за неналейну перевірку клієнтів свідчать про те, що банки не проводили цього аналізу або робили це формально.​

Глобальний контекст: коли Україна дотримується міжнародних стандартів

Ці санкції вписуються в більш широкий контекст боротьби із фінансовою злочинністю за світовими стандартами FATF (Financial Action Task Force).

FATF очікує, що країни повинні мати:

• Ефективні системи ідентифікації та моніторингу підозрілих операцій

• Суворі санкції за порушення вимог Anti-Money Laundering (AML) і Counter-Terrorist Financing (CFT)

• Регулярні перевірки комплаєнсу установ​

Дії НБУ демонструють, що Україна рухається у правильному напрямку, навіть під час війни.​

Чому це важливо: война, корупція та фінансова безпека

В умовах войєнного часу боротьба з відмиванням грошей набуває критичного значення:

1. Попередження фінансування ворога

Якщо банки мають неадекватний контроль, російські компанії та агенти можуть використовувати українські банки для переводу санкціонованих коштів.​

2. Запобігання корупції

В умовах війни корупційні схеми розквітають. Лідери ВПК, закупівльні агенти та чиновники можуть використовувати банків для відмивання незаконно отриманих коштів.​

3. Захист міжнародної допомоги

США, ЄС та інші донори надали Україні десятки мільярдів доларів. Якщо банківська система не контролює, ці кошти можуть бути розкрадені чи спрямовані в неправильні канали.​

4. Інтеграція до ЄС

ЄС встановлює суворі вимоги до AML/CFT для нових членів. Санкції НБУ демонструють, що Україна серйозно ставиться до цих вимог.​

Рекомендації для банків: як перейти від штрафів до комплаєнсу

На основі виявлених порушень банки повинні:

1. Переглянути архітектуру систем комплаєнсу — особливо наглядові ради та управління ризиками

2. Інвестувати в IT — автоматизовані системи моніторингу операцій мають бути обов’язковими

3. Розпочати реального Due Diligence — замість формальної перевірки документів

4. Тренувати персонал — кожен співробітник повинен розуміти вимоги AML/CFT

5. Створити культуру комплаєнсу — коли нехтування вимогами стає причиною звільнення, а дотримання — нормою​

Висновки: регулювання працює

Санкції НБУ в жовтні 2025 року демонструють, що навіть у розпалі війни регулятор залишається активним та безкомпромісним.

Близько 200 млн гривень штрафів — це сигнал не лише штрафованим установам, а й всій фінансовій системі: комплаєнс — це не опціональна вимога, а обов’язкова норма.​

Однак шлях ще довгий. Якщо штрафи накладаються регулярно (в вересні було оштрафовано 13 установ на десятки мільйонів), це означає, що проблеми з комплаєнсом залишаються системними.​

Справжня перемога буде, коли штрафи стануть рідкістю, а дотримання вимог AML/CFT стане автоматичною практикою, а не результатом наглядів та санкцій.

Юридична оговорка: Представлена інформація є аналітичним матеріалом, заснованим на офіційних даних Національного банку України, пресрелізах та публічних повідомленнях про санкції. Дана стаття не становить юридичну консультацію, фінансову рекомендацію або пораду щодо операцій з фінансовими установами. Усі висновки ґрунтуються на публічно доступних даних станом на листопад 2025 року. Для розуміння впливу цих санкцій на діяльність конкретної установи необхідно консультуватися з кваліфікованими юристами та фінансовими консультантами.