НАЗК розповіло, які корупційні ризики виявило у проєктах уряду

У жовтні Національне агентство з питань запобігання корупції виявило 45 корупціогенних факторів у нормативно-правових актах – проєктах урядових постанов тощо. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. "У жовтні агентство здійснило моніторинг 465 проєктів нормативно-правових актів.
Провело антикорупційну експертизу 15 проєктів НПА, за результатами якої ідентифіковано 45 корупціогенних факторів та надано 59 рекомендацій щодо їх усунення", – говориться у повідомленні. Зокрема, низку корупціогенних факторів НАЗК виявило в проєкті постанови уряду "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання послуг з посилення спроможностей окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та отримали травму, поранення або захворювання, що призвели до обмеження їх повсякденного функціонування". Йдеться про запровадження непрозорого механізму реалізації права заявника (суб"єкт надання послуги з посилення спроможностей) на відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей та запровадження корупційно вразливої процедур проведення перевірки діяльності суб"єктів надання відповідних послуг. "Відсутність чіткої регламентації прав та обов"язків, які виникають між суб"єктом надання та отримувачем послуг, що може призвести до прийняття упереджених рішень під час укладення / розірвання відповідних договорів", – говориться у повідомленні. НАЗК повідомляє, що надало рекомендації Міністерству у справах ветеранів — розробнику проєкту акта — щодо усунення виявлених корупційних ризиків, і вони були враховані. За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови уряду "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду" НАЗК виявило корупціогенні фактори, пов"язані з відсутністю прозорої процедури проведення конкурсу щодо створення на базі закладів вищої освіти дослідницьких центрів передового досвіду, що створює ризики корупційних зловживань. "Розробник проєкту, Міністерство освіти і науки України, врахував надані НАЗК рекомендації" НАЗК провело антикорупційну експертизу проєкту постанови Кабміну "Питання Ради громадського контролю при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Документ має на меті сформувати Раду громадського контролю при АРМА. Під час експертизи НАЗК виявило корупціогенний фактор — нечітке визначення повноважень і відповідальності, що могло створити ризики зловживань під час затвердження складу Ради та її діяльності. НАЗК надало розробнику рекомендації щодо усунення таких ризиків: узгодити норми проєкту з положеннями Закону про АРМА, уточнити строки затвердження та оприлюднення складу Ради, а також встановити строк повноважень її членів. "АРМА повністю врахувало рекомендації НАЗК у доопрацьованому проєкті постанови.
Це забезпечить прозорість і законність процедури формування Ради громадського контролю", – говориться у повідомленні. Нагадаємо: Раніше у НАЗК повідомили, що близько 1,6 тис.
повідомлень про корупцію, які Національне агентство з питань запобігання корупції отримало від фізичних осіб, лише близько 20% із цих повідомлень стали основою для подальших заходів реагування. Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило зміни до порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У вересні Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом.
Порушення були виявлені у кожній з перевірених у вересні декларацій. Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 25 матеріалів на понад 109 млн грн, за рішенням суду активи можуть бути стягнені на користь держави. Раніше повідомлялося, що з початку року НАЗК провело 110 контролів щодо повноти заповнення декларацій публічних службовців і встановило у деклараціях недостовірні відомості на понад 180 млн грн.