Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.
В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.
Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.
Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.
Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.
Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:
- податку на доходи фізичних осіб;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- військового збору.
Порушення норм трудового законодавства – це ризики.
Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).
Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.
Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.
Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.