московіяни хочуть залишити українців без тепла. Чи реально це і що робити?

московіяни змінили тактику енергетичної війни: зараз серед цілей ворога – не лише електроенергія, а й газові об"єкти і теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Ключова мета – позбавити українців газу і тепла, занурити країну в темряву та холод. Для цього росіяни нищать об"єкти з видобутку блакитного палива, імпортні шляхи його поставок та підземні сховища газу.
Особливо вразливі прифронтові регіони, куди ракети долітають за лічені хвилини.
Проблеми можуть бути і в столиці, де левова частка теплопостачання залежить від кількох великих об"єктів. Чи готова Україна до нових атак росіян, які області та міста перебувають у зоні найбільшого ризику і що слід робити громадянам? Чи є ризик залишитися без тепла Відкидати ймовірність такого сценарію під час війни було б легковажно.
Найбільш складною ситуація буде в прифронтових та прикордонних областях, де з очевидних причин загрози для енергетичної інфраструктури максимальні. Насамперед це стосується Чернігівщини та Сумщини, які перебувають під постійними обстрілами.
Велика ймовірність залишитися без опалення існує на Харківщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Миколаївщині, Одещині та Херсонщині. Читайте також московія атакує газові сховища України.
Чи можливі проблеми з опаленням взимку? "Попри накопичені запаси газу та підготовку систем теплопостачання, ключові ризики пов"язані з безпекою, насамперед у прифронтових областях.
Там, де ракета долітає за кілька хвилин, ТЕЦ перебувають під екстремальним ризиком і жоден об"єкт неможливо захистити на 100%", – пояснює один з народних депутатів. Особливо складна ситуація – на сході країни.
"У низці громад Донеччини запустити теплопостачання взимку буде неможливо через постійні обстріли", – додає він. Ризики для великих міст і столиці Існують ризики і для міст, опалення в яких залежить від теплоелектроцентралей.
Так, у Києві левову частку тепла забезпечують ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ. "Обстріли роблять сценарії з аваріями на ТЕЦ цілком реалістичними.
Удар по великих джерелах тепла – це загроза для низки районів, але не для всього міста", – пояснює ЕП представник однієї з енергетичних компаній Києва. По-перше, усе буде залежати від масштабів уражень.
"Україна вибудовує комплексний захист, який включає мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби, ППО та фізичний захист.
Ці елементи пов"язані, тому розбити все і повністю "загасити" нас їм буде складно", – вважає співрозмовник ЕП в уряді. По-друге, якщо частина обладнання буде пошкоджена, можна запустити вціліле або оперативно відновити уражене.
"З тепловим обладнанням усе непросто, але полагодити його можна трохи швидше, ніж теплові електростанції", – пояснює він. Читайте також Блекаут у конверті.
Як через ігри Міненерго Чернігів і Кривий Ріг не отримали додаткову електрику По-третє, у великих містах є локальні котельні і теплові пункти.
Це невеликі об"єкти, що працюють при лікарнях, підприємствах, закладах соціальної сфери.
Вони не здатні замістити великі ТЕЦ, але можуть компенсувати частину втрат. "Це не врятує повністю місто, можливі перебої з теплом в окремих районах чи житлових комплексах, але апокаліпсису, коли все повністю замерзне, точно не буде", – ділиться з ЕП прогнозом представник однієї з енергетичних компаній. "У випадку критичного ураження ключових ТЕЦ частина міста може кілька днів або тижнів залишатися без тепла.
Сценарій залежатиме від масштабу руйнувань та погоди.
Українцям варто вже зараз подумати про запасний варіант, де вони могли б перечекати такий сценарій, якщо він справдиться", – додає представник уряду. "Опалювальний сезон стартував майже в усій країні.
У комунальників та енергетиків є чіткі плани реагування, але головним невідомим залишається інтенсивність атак.
Держава намагається посилювати фізичний захист об"єктів та збільшувати кількість мобільних вогневих груп, але під час війни абсолютного захисту не існує", – каже обізнаний із ситуацією представник уряду. До чого готуватися українцям Руйнування та обстріли створюють суттєві ризики для системи теплопостачання, загрожують зниженням температури у квартирах і навіть втратою тепла, тому варто заздалегідь підготуватися до найгірших сценаріїв.
На що звернути увагу? Власникам квартир з централізованим опаленням варто домовитися про притулок на кілька днів чи навіть тижнів з друзями або родичами в приватному секторі, житлових комплексах, малих містах або селах, де є автономне тепло. За кожним будинком має бути закріплена людина, яка в разі аварії оперативно зіллє воду із системи, щоб у мороз не лопнули труби.
У багатьох будинках це робиться вручну, тож важливо знати, хто відповідає за тепловий пункт. Також слід утеплити житло і придбати електрообігрівачі, теплі ковдри та спальники.
У пікові години варто вмикати лише прилади з низьким енергоспоживанням. Читайте також Підтримати енергетичний фронт може кожен.
Усе, що треба знати про економію електроенергії Електрика.
Тримати зарядженими павербанки і зарядні станції, запастися свічками, ліхтариками та батарейками.
Під час обстрілів можливі різкі перепади напруги, тому краще вимикати побутові прилади, аби вони не згоріли. Вода.
Завжди мати запас питної і технічної води на кілька днів. Зв"язок.
Активувати кнопковий телефон, який може тримати заряд до тижня. Гроші.
Запастися готівкою на випадок, якщо не працюватимуть банкомати. Аптечка.
Придбати ліки першої необхідності на кілька тижнів. Інформація.
Дізнатися адресу пункту незламності з теплом, інтернетом та можливістю зарядити гаджети. "Найгірше для українців – чекати, що за них усе вирішать комунальники, енергетики та місцева влада.
Ця зима вимагатиме особистої відповідальності", – підсумовує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.