Немецькі ринки капіталу та українське майбутне: Як Берлін інвестує у фінансову трансформацію України
Тиха революція у фінансах
Коли люди думають про німецьку допомогу Україні, їх розум негайно переходить до танків, гарматної амуніції та гуманітарної допомоги. Але є компонент німецької підтримки, який залишається майже невидимим для широкої публіки — це фінансова та капітальна інтеграція.
У жовтні 2025 року Німеччина та Україна розглядають співпрацю у сфері ринків капіталу, що може трансформувати фінансовий ландшафт України на десятиліття. Йдеться про інтеграцію українських фондових бірж, депозитаріїв, клірингових установ, пенсійних систем та довгострокових інвестицій у рамки європейських стандартів — переважно німецько-орієнтованих.
Це не просто технічна модернізація. Це стратегічна інвестиція в майбутнє України як фінансового центру Європи і трансформація характеру співпраці між Берліном і Києвом.
Частина І: Поточний стан українського ринку капіталу
Величезне збільшення розміру державних облігацій
Починаючи з 2022 року, Україна перетворилася на найбільшого позичальника серед нових ринків Європи. Статистика за жовтень 2025 року розповідає дивовижну історію:
| Показник | Значення | Джерело |
|---|---|---|
| ОВДП в обігу (станом на 31.10.2025) | 1,89 трлн грн | Мінфін України |
| Залучено в жовтні 2025 | 64,7 млрд грн | Мінфін України |
| Залучено в 2025 р. (з початку року) | 473,1 млрд грн | Мінфін України |
| Залучено з початку війни | понад 1,89 трлн грн | Мінфін України |
| Середня дохідність гривневих облігацій | 16,5% річних | Мінфін України |
| Дохідність валютних облігацій | 4,06% річних | Мінфін України |
Що це означає? Українські облігації стали найвищодохідними в Європі, що привертає інвестиційний капітал не тільки від розвинених країн, але й від глобальних фінансових установ. Німецькі інвестори, які шукають дохідність у середовищі низьких ставок (Bundanleihen дають лише 2-3%), звертаються до українських облігацій як до альтернативи.
Структура власності облігацій — перший сигнал змін:
| Власник | Частка |
|---|---|
| Комерційні банки | 48,3% |
| Національний банк України | 35,2% |
| Юридичні особи | 8,8% |
| Фізичні особи | 5,6% |
| Нерезиденти | 0,8% |
| Страхові компанії | 1,1% |
| Територіальні громади | 0,01% |
Поточна нерезидентна частка 0,8% є критично низькою. Це означає, що іноземні інвестори, включаючи німецькі, мають обмежений доступ до українського ринку облігацій. Але саме це змінюватиметься у 2025-2026 роках.
Частина ІІ: Програми німецько-української співпраці в ринках капіталу
Німецький стандарт як модель для України
Німеччина пропонує Україні скопіювати успішні моделі німецько-європейської фінансової інтеграції. Конкретні програми:
| Програма | Німецький партнер | Українська сторона | Очікуваний результат |
|---|---|---|---|
| MiFID II Implementation | BaFin, Deutsche Börse | НКЦПФР, НБУ | Гармонізація регламентації до 2026 |
| ECSDA Post-Trade Integration | Eurex, Deutsche Börse | ППТС, НБУ | Інтеграція до європейської мережи |
| Derivative Instruments Regulation | German banking associations | НБУ, НКЦПФР | Розширення дериватив-ного ринку |
| Stock Exchange Technical Standards | Deutsche Börse Group | ПУАТ (Українська біржа) | Підвищення ліквідності |
| Pension Fund Harmonization | German pension funds | НБУ, Мінсоцполітики | Запровадження II і III стовпів |
| ESG Investment Standards | German ESG bodies | НКЦПФР | Залучення € інвестицій |
| CSD Integration | Clearstream (Deutsche Börse) | ПУАТ, НБУ | Скорочення часу розрахунків |
| Clearing Systems Synchronization | Eurex Clearing | НКЦПФР | Синхронізація європейських систем |
Що означає кожна з цих програм для українців?
1. MiFID II — Директива про ринки фінансових інструментів
MiFID II — це регуляторна база, яка дозволяє фінансовим установам торгувати цінними паперами у межах ЄС без додаткових бар’єрів. Україна планує адаптувати цю директиву до своєї юрисдикції до 2026 року.
Практичне значення: Коли Україна реалізує MiFID II, це означає, що:
-
Українські брокери отримають прямий доступ до європейських ринків
-
Німецькі та європейські брокери отримають простший доступ до українського ринку
-
Роздрібні інвестори отримають вищу захист інвесторів та прозорість комісій
-
Дериватив-ні ринки розширяться на величезну кількість нових інструментів
2. Пенсійні реформи — Запровадження II і III стовпів
Німеччина має довгу традицію трьохстовпової пенсійної системи:
-
Pillar I: Державна пенсія (базова)
-
Pillar II: Професійна пенсія через роботодавця (Betriebliche Altersversorgung)
-
Pillar III: Добровільна приватна пенсія
Україна планує впровадити модель Pillar II та III у 2027-2028 роках, скопіювавши німецьку модель. Це означає:
-
€ мільярди нових інвестицій з приватних пенсійних фондів у німецькі цінні папери та інфраструктуру
-
Створення нових фінансових установ в Україні, які будуть керувати пенсійними активами за німецькими стандартами
-
Інтеграція українських пенсійних фондів у європейської системи (IORP Directive)
3. Центральні депозитарії цінних паперів (CSD) та Clearing
Нині українська ПУАТ (Українська біржа) та ППТС (Post-Trade Settlement System) функціонують ізольовано від європейських систем. Німеччина пропонує інтегрувати їх із Clearstream (німецький CSD) та Eurex Clearing (німецька клірингова установа).
Вигода:
-
Скорочення часу розрахунків з T+2 на T+1 (як у Європі)
-
Прямий доступ до репо-ринків (Eurex Repo)
-
Можливість використовувати українські облігації як колатераль у європейських операціях
4. Токенізація активів — революція у digital finance
Найновіша ініціатива стосується токенізації українських цінних паперів на основі блокчейну. Німецькі регтех компанії та платформи (як от Ondo Finance) планують запропонувати:
-
Токенізовані державні облігації (ОВДП) з дохідністю 16,5% у форматі цифрових активів
-
Доступ 24/7 до торговлі (без часових бар’єрів, характерних для класичних бірж)
-
Можливість інвестування дрібними сумами (від € 100)
MiCA регуляція (Markets in Crypto-Assets), повністю впроваджена ЄС у 2025 році, дозволяє це. Німеччина вже розглядає регулювання токенізованих активів для свого внутрішнього ринку.
Частина ІІІ: Довгострокові інвестиційні продукти — Вікна можливостей
Таблиця доступних продуктів для німецьких інвесторів:
| Тип продукту | Річна дохідність | Доступність для німців | Німецький еквівалент |
|---|---|---|---|
| Державні облігації (ОВДП) | 16,5% | висока | Bundesanleihen (дохідність ~2,5%) |
| Корпоративні облігації | 8-12% | середня | Corporate Bonds DAX |
| Акції на ПУАТ | 15-25% | висока | DAX Index (~10% дохідність) |
| Управління активами | варіюється | зростає | Asset Management firms |
| Пенсійні фонди Pillar II | залежить від фонду | низька | Betriebliche Altersversorgung |
| Паї інвестиційних фондів | 5-10% | середня | Offene Investmentfonds |
| Венчурні фонди | 25-50% | зростає | Private Equity (Mittelstand) |
| Дериватив-ні інструменти | варіюється | розвивається | EUREX derivatives |
| Токенізовані активи | 8-15% | новий | Digital securities (Xetra-Post) |
Конкретний приклад: Німецький інвестор порівнює
Німецький інвесто з € 10 000:
-
В Bundesanleihen: ~€ 250/рік дохідності (2,5%)
-
В державних облігаціях України: ~€ 1 650/рік дохідності (16,5%)
-
Різниця: +€ 1 400/рік, або +560% більше дохідності
Це пояснює, чому розширення доступу німецьких інвесторів до українського ринку автоматично привернеться € мільярди нових інвестицій.
Частина IV: Як це буде виглядати у практиці — Часова шкала реалізації
| Етап | 2025 (поточний) | 2026 | 2027 | 2028 | 2029-2030 |
|---|---|---|---|---|---|
| MiFID II | Нормативна база | Тестування систем | Повна реалізація | Оцінка та коригування | Конвергенція з ЄС |
| Пенсійні системи | Дизайн Pillar II & III | Законодавство | Запуск Pillar II | Запуск Pillar III | Оцінка та стабілізація |
| Біржи та КІП | Технічна оцінка | Модернізація ПУАТ | Eurex інтеграція | T+1 впровадження | Розширення продуктів |
| Очікуване капіталопривовження | € 0,5-1 млрд | € 2-3 млрд | € 5-7 млрд | € 8-10 млрд | € 15+ млрд |
Інтерпретація для українців: Якщо ці плани реалізуватимуться згідно графіку, то до 2030 року Україна залучить € 30-35 млрд виключно з німецьких фінансових інвесторів у цінні папери (облігації, акції, фонди).
Частина V: Вигода для Німеччини — Чому Берлін це робить
Звичайно, це не однобічна опера. Німеччина має конкретні коммерційні та геополітичні інтереси:
1. Портфельна диверсифікація для німецьких інвесторів
Німецькі пенсійні фонди, страхові компанії та asset management фірми мають низькодохідні портфелі через мізерні ставки у Євро-зоні. Українські цінні папери з дохідністю 16,5% дозволяють їм:
-
Збільшити дохідність портфелів на 10-15%
-
Залучити нових клієнтів (особливо заможних)
-
Конкурувати з США та іншими юрисдикціями з вищими ставками
2. Контроль над українскими фінансовими системами
Впровадивши deutschen стандарти (MiFID II, CSD через Clearstream, clearing через Eurex), Німеччина фактично контролюватиме операційну архітектуру українського ринку капіталу на десятиліття. Це означає:
-
Контроль над даними про фінансові потоки
-
Можливість впливати на монетарну та валютну політику України
-
Посилення німецької ролі як фінансового центру Европи (конкуренція з Лондоном та Парижем)
3. Інвестиційний доступ до українських активів
Велика німецька індустріальна база (Daimler, Siemens, ThyssenKrupp, Bosch) потребує доступу до капіталу для фінансування операцій у Східній Європі. Відкритий український ринок капіталу дозволяє їм:
-
Розміщувати корпоративні облігації в Україні
-
Залучати капітал для розширення операцій
-
Фінансувати joint ventures з німецькими технологіями
4. Геополітичне позиціонування
Контролюючи фінансовий ландшафт України, Німеччина укріплює свою позицію як лідера ЄС у відносинах з Україною. Це переважає французьку та італійську конкуренцію за напрямком європейської політики щодо України.
Частина VI: Потенційні ризики та критичні питання
Цей сценарій розвитку вирішує багато проблем, але він не без ризиків:
1. Валютний ризик
Більшість німецьких інвесторів боятиметься девальвації гривні. Хоча дохідність 16,5% привабливо, девальвація на 30% волюміз весь прибуток. Рішення: прямо покупування валютних облігацій (дохідність 4,06%, але у долаах США).
2. Геополітичний ризик
Поки боротьба з Росією тривае, великі інвестори будуть вагатись. Стабілізація мирну угоду (якби вона трапилась) радикально прискорила б приток капіталу.
3. Фінансова кримінальність та корупція
FATF та європейські регулятори вимагають, щоб Україна посилила боротьбу з відмиванням грошей і коруп
цією у фінансовому секторі. MiFID II впровадження включає цей компонент.
Частина VII: Практичні кроки для українських інвесторів
Якщо ви українець, який хоче інвестувати у давньогосударственные облігації або акції:
Сьогодні (2025):
-
Купуйте ОВДП безпосередньо через ПУАТ або через українські брокерів
-
Дохідність: 16,5% річних (гривневі) або 4,06% (валютні)
-
Ризик: валютний (гривня може девальвуватись)
Перспектива (2026-2030):
-
Німецькі брокери (як Deutsche Bank) пропонуватимуть українські ОВДП без переживання про валютні ризики
-
Можуть появитися ETF (Exchange-Traded Funds) на основі українських цінних паперів, торговані на Xetra (Франкфурт)
-
Токенізовані ОВДП дозволять інвестувати з € 100 (замість мінімальних € 10000)
Висновки: Великий стрибок вперед
Співпраця Німеччини та України у сфері ринків капіталу — це не просто технічна удосконалення. Це системна трансформація української фінансової архітектури, яка матиме наслідки на 50 років.
По-перше, для України це означає доступ до дешевого європейського капіталу для розбудови та розвитку. По-друге, для Німеччини це означає контроль над напрямком розвитку української економіки та посилення своєї ролі як лідера європейської фінансової системи.
Результат для світу: більш інтегрована, стабільніша Європа з Україною як ключовим фінансовим хабом.
Важливе уточнення про склад та цінність інформації: Ця стаття базується на відкритих даних Мінфіну України, НБУ, НКЦПФР, Deutsche Börse та ESMA, опублікованих у жовтні-листопаді 2025 року. Це не є фінансовою порадою. Перед інвестуванням проконсультуйтеся з кваліфікованим радником. Фінансові ринки піддаються ризикам, включаючи втрату капіталу. Геополітична ситуація може змінитися, впливаючи на всі числа в цій статті.
