Як посилки шкодять виробникам

В останні роки Україна зіткнулася із суттєвим зростанням найбільших схем з ухилення від сплати податків.
Згідно з дослідженням експертів, одним з наймасштабніших інструментів уникнення оподаткування стали "порушення митних правил та контрабанда" з втратою держбюджетом 120-168 млрд грн на рік. Серед найбільших інструментів уникнення оподаткування при імпорті – зловживання пільгами, передбаченими міжнародними договорами та податковим законодавством України.
Зокрема – маскування ввезення промислових партій товарів поштовими або кур"єрськими відправленнями (товари низької вартості – ТНВ) чи особистим імпортом, що не підлягають оподаткуванню та для яких передбачений спрощений процес декларування та оформлення. Наразі економіці найбільше загрожують закордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудована на експлуатації відповідної пільги.
Це надає їм суттєво кращі фіскальні умови порівняно з національними виробниками та ритейлерами. Як працює схема Законодавство України дозволяє без сплати податків ввозити товари вартістю до 150 євро.
Ця пільга мала на меті спростити життя громадянам, які замовляють товари для власних потреб.
Такий підхід був цілком логічним до масштабного розвитку електронної комерції, коли відправлення здебільшого були від фізичної особи фізичній особі.
Проте нині її активно використовують іноземні маркетплейси, маскуючи масовий комерційний імпорт особистими посилками. За даними Мінфіну, у 2022-2024 роках в Україну ввезено 137,5 млн відправлень на 185 млрд грн.
У 2024 році митниця зафіксувала 76 млн міжнародних відправлень вартістю до 150 євро, з яких 82% – з китайських платформ.
За оцінками експертів, у 2024 році скасування пільги принесло би бюджету додатково 11,8 млрд грн ПДВ.
У 2025 році бюджет недоотримає 17,9 млрд грн, у 2026-му – близько 27 млрд грн. Серед основних відправників – Temu (13,5 млрд грн) та AliExpress (4,4 млрд грн).
Обсяги відправлень з Temu за рік зросли у вісім разів.
Через ці платформи українці отримують одяг, взуття, електроніку, косметику, товари для дому, іграшки. Водночас більшість товарів цих категорій в Україні виробляють понад 20 тис.
підприємств легкої промисловості.
Таким чином, неоподаткований імпорт суттєво погіршує конкурентоспроможність українських виробників. Міжнародний досвід Багато країн визнали проблему неконтрольованого імпорту дешевих товарів. Європейський Союз у 2021 році скасував звільнення від ПДВ для товарів, дешевших за 22 євро, запровадивши механізм Import One Stop Shop (IOSS).
Ця система дозволяє іноземним маркетплейсам реєструватися для сплати ПДВ в будь-якій країні ЄС і звітувати централізовано.
Завдяки цьому покупці отримують товари без додаткових бюрократичних процедур, а держава не втрачає податкові надходження і не має додаткового складного адміністрування. США довгий час мали один з найвищих у світі лімітів безмитного імпорту – 800 дол.
З 2018 року по 2024 рік кількість посилок у пільговому режимі зросла із 139 млн шт до понад 1,3 млрд шт на рік.
У 2025 році уряд скасував правило de-minimis, зважаючи на масовий наплив дешевих китайських товарів від Temu і Shein, які руйнували промисловість і сприяли поширенню контрафакту та наркотрафіку. Нова Зеландія у 2019 році скасувала пільгу з ПДВ для маловартісних імпортних товарів вартістю до 1 тис.
новозеландських доларів (NZD).
Тепер усі товари, незалежно від їх вартості, підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо вони імпортуються для особистого користування і не призначені для продажу. За офіційними даними, маловартісним вважається фізичний товар, вартість якого не перевищує 1 тис.
NZD без урахування ПДВ.
Цей поріг визначається на основі митної вартості товару, тобто без урахування витрат на транспортування та страхування.
Якщо вартість товару перевищує 1 тис.
NZD, то застосовуються стандартні митні процедури, включаючи сплату ПДВ та митних зборів на кордоні. Австралія з 2018 року ввела правило, за яким низьковартісні імпорти вартістю 1 тис.
AUD або менше оподатковуються ПДВ ще на етапі продажу.
Маркетплейс, а не покупець, має збирати та сплачувати податок до австралійського бюджету, якщо річний оборот продажів майданчика в Австралію перевищує 75 тис.
AUD. Регуляторні умови в ЄС ЄС створив комплексну систему контролю за онлайн-торгівлею, яка охоплює безпеку товарів, захист споживачів, податки та персональні дані.
Вона зрівняла відповідальність міжнародних маркетплейсів з традиційними імпортерами. Завдяки Digital Services Act (DSA) платформи зобов"язані видаляти небезпечні або незаконні товари, реагувати на скарги користувачів, розкривати інформацію про продавців і прозоро позначати рекламу.
AliExpress уже перебуває під слідством Єврокомісії за порушення DSA, штраф може сягнути 6% глобального обороту. Читайте також Держава прагне оподатковувати посилки з Aliexpress і Temu.
Що це змінить? Новий General Product Safety Regulation (GPSR) робить маркетплейси співвідповідальними за продаж небезпечних чи несертифікованих товарів.
Євросоюз також запровадив портал Safety Gate – онлайн-інтерфейс, через який регулятори та споживачі можуть повідомляти про небезпечні товари. Через Market Surveillance Regulation (2019/1020) та галузеві регламенти (наприклад, Toy Safety Directive, REACH) держава може зупинити продаж будь-якого небезпечного продукту, навіть якщо він продається лише онлайн. GDPR не дає маркетплейсам вільно збирати, передавати або використовувати персональні дані євросоюзівців.
Порушення карається мільйонними штрафами. Як буде в Україні Українські регулятори не мають інструментів контролю за безпечністю товарів, які продаються через міжнародні маркетплейси.
GDPR-аналог, DSA-аналог та GPSR-механізми відсутні, тож Temu, Shein та AliExpress можуть працювати без відповідальності за контент, безпеку товарів чи зловживання з даними. Парадокс: українські онлайн-платформи готуються до оподаткування, тоді як китайські гіганти працюють без податків та перевірок. Україна, прагнучи повноцінного членства в Євросоюзі, поступово адаптує своє податкове законодавство до acquis ЄС.
У січні 2025 року до Верховної Ради були подані законопроєкти №12429 і №12430, спрямовані на впровадження євросоюзівської моделі оподаткування міжнародних поштових відправлень. Проєкти передбачають перехід на спрощену схему адміністрування через маркетплейси за аналогією з OSS/IOSS.
Податки будуть сплачувати не споживачі, а платформи, що не ускладнить отримання посилок громадянами і забезпечить рівні податкові умови для українських компаній.
Що дасть реформа Україні? Вирівнювання конкуренції.
Оподаткування китайських маркетплейсів зменшить обсяги неоподаткованого імпорту, частково вирівняє регуляторні правила для іноземних та українських продавців, сприятиме українським виробникам. Додаткові бюджетні надходження.
При впровадженні схеми з 2026 року держава зможе отримувати додаткові 25-27 млрд грн на рік. Боротьба з тіньовим бізнесом.
Значна частка посилок надходить фізособам, які формують з них комерційні партії і реалізують без сплати податків. Інтеграція з євросоюзівським ринком.
Запровадження моделі OSS/IOSS є важливим етапом виконання угоди про асоціацію та підготовки до вступу в ЄС. Прозорість і цифровізація.
Система "єдиного вікна" для контролю поштових відправлень спростить адміністрування ПДВ і мінімізує корупційні ризики. Підвищення безпеки споживачів.
Нові правила зменшать продажі небезпечних товарів, забезпечуючи відповідність стандартам безпеки та якості. Ринок електронної комерції стрімко розвивається, однак нинішня система пільгового оподаткування міжнародних відправлень створює нерівні умови для бізнесу, стимулює тіньову діяльність і позбавляє бюджет мільярдів гривень. Запровадження євросоюзівської моделі оподаткування – це не лише крок до наповнення бюджету, а й необхідна умова для розвитку чесної конкуренції, розвитку вітчизняного виробництва та зміцнення економічної безпеки України.