Велика відбудова під ризиком

Для відновлення України після великої війни, за оцінкою Світового банку, необхідно понад 500 млрд дол.
Хоча ми частіше говоримо про пошук коштів, не менш важливе питання – готовність до великої відбудови будівельного сектору. Наразі це складна екосистема з багатьма гравцями та інтересами, що ускладнює її реформування.
Хоча в останні два роки сектор зростає завдяки нагальній відбудові й будівництву захисних споруд, системні проблеми галузі залишаються вагомими.
Саме вони ставлять під ризик успіх відбудови і потребують вирішення. Будівництво – це набагато більше, ніж просто відновлення, це відновлення та розвиток усієї економіки.
Для релокації або створення підприємства найчастіше потрібно будувати одразу після ухвалення відповідного рішення власниками бізнесу, тому робота будівельник компаній надзвичайно важлива для економіки (звісно, оборона та безпека – на першому місці за важливістю для економіки). Для ефективної роботи сектору та підготовки до великої відбудови важливо усунути ключові бар"єри, які стримують зростання, інвестиції та здатність сектору ефективно реалізовувати проєкти відновлення.
На жаль, ці виклики системні та охоплюють усі етапи: від проєктування до здавання в експлуатацію. При цьому реальність часто зовсім інша, ніж написано в різних законах, регулюваннях та настановах.
Усе це надзвичайно ускладнює впровадження системних змін.
На основі дослідження та інтерв"ю з представниками сектору можна виділити кілька ключових викликів для будівельного сектору. Виклик 1.
Гострий кадровий голод та недооцінка професій. Дефіцит кадрів – найбільша проблема для будівельного сектору, як і для більшості галузей економіки.
Серед головних причин – мобілізація та виїзд працівників за кордон.
Сектор також стикається із ситуаціями, коли ТЦК "знімає" з будівельних майданчиків цілі бригади, що призводить до затягування реалізації проєктів. Можливість забронювати працівників сприяє певній детінізації окремих компаній сектору (взагалі сектор славиться високою часткою "тіні").
Компанії піднімають заробітні плати та офіційно наймають працівників, щоб зберегти кадри. Серед інших причин – низька привабливість професій.
За словами представників сектору, часто йдеться про архітекторів та інженерів, у результаті чого менше половини випускників відповідних спеціальностей далі працюють за фахом. На думку представників сектору, професії архітектора та інженера недооцінені, а рівень зарплати не відповідає величезній адміністративній та кримінальній відповідальності.
При цьому найбільше бракує саме сертифікованих архітекторів та інженерів.
У країнах ЄС поширене страхування відповідальності для таких фахівців, але в Україні все виглядає добре на папері, але не в реальності. Сертифікація інженерів на великі об"єкти з високим класом ризику триває роки, оскільки сертифікація видається послідовно.
Тому цю прогалину складно швидко усунути і зміни потрібні вже зараз.
Ідеться і про підходи до сертифікації, оскільки за поточної системи сертифікація інженерів радше формальна. Виклик 2.
Недосконале ціноутворення та ризики публічних закупівель. Сфера публічних закупівель, через які фінансується більшість проєктів з відбудови, є центральним вузьким місцем.
У зв"язку з цим більшість будівельних компаній намагаються оминути публічні закупівлі, як тільки можуть. Компанії, що працюють з бюджетом, стикаються з тиском і перевірками з боку поліції, БЕБ та інших органів.
За словами учасників ринку, скільки об"єктів – стільки відкрито справ.
Причому правоохоронці можуть вимагати документи ще до того, як їх надіслав замовник.
Тому на часі комплексна реформа правоохоронних органів. Більшість компаній, які беруть участь у публічних закупівлях, стикаються з кримінальними справами, тому для проєктів створюють окремі юридичні особи. Найбільше питань – до ціноутворення, що пояснює креативність у розробці проєктно-кошторисної документації.
Хоча в настановах прописано, що зарплата в кошторисі не може бути нижчою за середню в секторі, саме цю зарплату замовник прописує в тендерах (наприклад, 13 тис.
грн при ринковій 40-60 тис.
грн). Читайте також Скільки коштує квадратний метр відбудови Виникає порочне коло: зарплату дають у конверті, тому офіційна зарплата нижча за ринкову.
Ринкову зарплату в кошторисі прописують рідко, бо це не відповідає технічному завданню замовника і викликає додаткову увагу з боку контролерів. У результаті компанії продовжують доплачувати працівникам, а в кошторисах це компенсують завищенням цін або обсягів матеріалів.
Іноді через занижену оплату праці проєктанти можуть свідомо закладати в проєкт дорогі та нераціональні рішення для штучного збільшення вартості будівельних робіт. Компанії працюють за твердою ціною, яка не дозволяє динамічно реагувати на зростання цін на матеріали та послуги, спричинене інфляцією чи воєнними ризиками.
Зміна вартості вимагає складного процесу коригування і часто повторної комплексної експертизи проєкту.
Це можна прописувати в ризиках, але практика показує, що і тут компанії воліють не збільшувати суми через увагу контролерів. Часто компанії не хочуть брати участь у державних тендерах через високі ризики.
Основними фінансовими перешкодами є постоплата і відсутність або малий відсоток авансування, що змушує підрядників заморожувати мільйони власних коштів і покладатися на комерційні проєкти для покриття розриву ліквідності.
Іноді замовник здійснює оплату через багато місяців після виконання робіт. Виклик 3.
Бюрократичні шлагбауми. Бюрократичні процедури, що залежать від людського фактору, та надмірний тиск контрольних органів створюють високі транзакційні витрати і відлякують інвесторів. Містобудівні умови та обмеження (МУО) компанії називають "корупційним шлагбаумом", оскільки це найбільш критичний документ для забудовника.
Затягнуті та непередбачувані терміни отримання дозволів призводять до того, що від отримання ділянки до початку будівництва можуть пройти три роки. Це ускладнено відсутністю сучасної містобудівної документації.
При цьому парламент знову переніс терміни розробки громадами комплексних просторових планів територій, що підвищило би прозорість у питанні дозвільної документації. Інша проблема – отримання технічних умов від компаній на підключення до мереж, особливо від газопостачальних компаній, ДТЕК та водоканалів.
Питання водовідведення (каналізації) називають надзвичайно складним, особливо в містах, оскільки там потужності мереж не розвивалися пропорційно до темпів забудови. Виклик 4.
Формальний контроль та відсутність відповідальності. Незважаючи на значну кількість контрольних органів і процедур (експертиза, технагляд, ДСНС), якість контролю низька, а відповідальність мінімальна. Приватні експертні організації часто проводять експертизу формально, ігноруючи суттєві помилки в проєктах.
Експертиза перетворилася на "магазин продажу сертифікатів" або "торгівлю печатками".
Це наслідок мінімальної або відсутньої відповідальності експертів і низької оплати експертизи на складних об"єктах. На жаль, технічний нагляд подекуди також формальний і розглядається як "посадова особа, що допомагає в оформленні супровідної документації підрядника".
Винагорода інженера технагляду "залежить від вартості всіх виконаних будівельних робіт", що створює стимули для завищення обсягів робіт. На етапі здавання об"єктів в експлуатацію ДСНС може вимагати повторної експертизи, порівнюючи проєктну документацію із збудованим об"єктом і відмовляючись підписувати акти, навіть якщо проєкт пройшов експертизу. Як висновок Для великої відбудови потрібні зміни, які зроблять правила роботи компаній прозорими та передбачуваними.
Ідеться і про архітектурні та інженерні бюро, і про будівельні компанії.
При цьому зміни важливі і для компаній, що працюють на ринку, і для іноземних компаній, що прийдуть реалізовувати проєкти відбудови. Основними напрямками цих змін мають бути подальша цифровізація (розширення можливостей ЄДЕССБ) та зміни в підходах до ціноутворення.
Важливо, що Мінрозвитку вже створив робочу групу з напрацювання змін у ціноутворенні, ухвалення яких має збільшити інтерес учасників ринку до публічних закупівель. Для пом"якшення проблеми з кадрами варто запустити всеосяжні програми навчання та перенавчання для дорослих, адаптувати професійні стандарти та кваліфікації професій до кваліфікаційної рамки ЄС.
Це також сприятиме приходу на ринок архітекторів та інженерів з країн ЄС після лібералізації ринку праці. Системні зміни необхідні саме зараз, до початку великої відбудови.
Якщо залишити наявні ручні механізми та корупційні ризики, то будівельний сектор не зможе стати локомотивом економічного відновлення. Колонка підготовлена в рамках проєкту "Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці", який втілює ІЕД за підтримки Transparency International Ukraine.
Думки у звіті є точкою зору авторів і можуть не відповідати позиції Transparency International Ukraine.