Суб’єкт господарювання здійснює торгівлю коктейлями, виготовленими з використанням виключно столових вин: що з ліцензуванням?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє., що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):
вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке;
алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (із змінами та доповненнями) вина столові напівсухі та напівсолодкі виготовляються за класичною схемою з використанням виноматеріалів-недобродів або за купажною схемою з використанням виноградних цукровмісних матеріалів.
Таким чином, коктейлі (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами.
Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817 роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
Відповідно до частини першої ст. 39 Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), крім випадків, визначених Законом № 3817. Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями вносить до Єдиного реєстру лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі такими товарами (продукцією).
