"Дайте роботу, а не гроші": ветеран про свій бізнес риштувань та економіку майбутньої відбудови

Ветеран з Мукачева Антон Пухніченко заснував бізнес з оренди та монтажу німецьких інвентарних риштувань.
Його підприємство, на якому працюють ще чотири ветерани, пропонує будівельникам, які займаються фасадним оздобленням, якісну альтернативу зношеним радянським конструкціям. Інвестувавши рік тому у власну справу 20 тис.
дол.
підприємець вже працює із замовленнями пов"язаними, в тому числі з відновленням пошкоджених війною споруд.
Культурних та релігійних. Та найбільший його розрахунок – на участь у відбудові країни після завершення війни.
Судячи з усього не стільки заради себе, скільки задля підтвердження поки не очевидного факту, що економіка України в мирний час будуватимуть саме ветерани. Від редакції.
Ветеранський бізнес – це важлива частина нової української економіки.
Його представники не мають доступу до великих фінансових ресурсів, як вже відомі компанії, але вони прагнуть реалізуватися попри всі труднощі.ЕП поділяє цінності, якими керуються ветерани-підприємці: відповідальність, стійкість, бажання творити зміни.
Тому редакція розповідатиме історії про них – не про гучні стартапи та мільйонні обороти, а про людей, які перетворили свій бойовий досвід на справу, що допомагає іншим і зміцнює країну.Це історії про тих, хто продовжує служити Україні, тільки вже у бізнесі. Семирічний шлях від ветерана до підприємця Шлях Антона від військової служби до повноцінного цивільного бізнесу зайняв майже сім років і пройшов кілька етапів. У вересні 2017 року, під час служби в зоні АТО, він отримав важке поранення, яке потребувало дворічної реабілітації.
Після лікування Антон намагався реалізувати себе в цивільному житті.
Через бізнес. Читайте також Як ветерану відкрити власну справу Однією з перших його бізнес-ідей був експорт закарпатської мінеральної води у країни Балтії.
Однак, всі плани щодо цього змінила одна поїздка.
І одна зустріч. У 2020 році Антон поїхав до Литви, де, зокрема, проходив курси вивчення литовської мови у Вільнюському університеті.
Там же він познайомився з представником німецького виробника риштувань Layher Віктором Воронцовим (директор литовської компанії Layher Baltica ). Риштування від Layher з емблемою партнерів Scaffolding Heroes Антон Пухніченко Воронцов запропонував Пухніченку співпрацю –придбати риштування Layher, і працювати в Україні. Ухвалити остаточне рішення щодо співпраці йому допоміг випадок.
Допомагаючи товаришу на будівництві він впав із застарілих радянських "лісів" (розмовна назва риштування).
"Я зрозумів, що українське будівництво досі працює на небезпечному обладнанні.
В Євросоюзі я бачив, як можна будувати швидко, якісно та безпечно", – пояснює Антон. Антон Пухніченко під час допомоги другу-будівнику на обладнанні, з якого впав Антон Пухніченко Однак, реалізації бізнесу з риштувань завадила велика війна – після 24 лютого 2022 року Антон повернувся на військову службу.
У вересні 2024 року, через ускладнення після поранення він демобілізувався, і після реабілітації зміг повною мірою зосередитися на створенні власної справи. Компанія Layher Німецький виробник риштувань Layher має багато дилерських центрів по всьому світу.
Пухніченко працює з тим із них, який направлений на країни Балтії: Литву, Латвію, Естонію та Ісландію.
Тобто з Layher Baltica Воронцова. "Це не класична франшиза, де ти платиш роялті.
Ми працюємо за моделлю суборенди: 50% від орендної плати клієнта йде виробнику, а решта залишається мені.
Я не купую обладнання, а орендую його у виробника", – каже український підприємець. Перевагою такої співпраці є й те, що робота під брендом Layher відкриває доступ до ресурсів німецької компанії, зокрема, використання технологій 3D моделювання. Риштування від Layher під час відновлення греко-католицької церкви Пресвятої Богородиці у селі Дубрівка Антон Пухніченко Особливість цього проєкту в тому, що при зведенні риштувань не можна анкеруватися (кріпитися) до стін – автентика будинку має бути максимально збережена.
Тому для створення конструкції риштувань дрон виконав повну 3D зйомку руїн, зафіксувавши всі деталі.
Інженерний відділ Layher у Вільнюсі створив точну цифрову копію об"єкта, а конструктори наклали на неї модель необхідного риштування. За словами Пухніченка використання 3D моделювання скорочує витрати замовників, тому що немає непередбачених витрат на матеріали.
До того ж, монтаж такого риштування відбувається у 2-3 рази швидше, а точність розрахунків усуває можливість виникнення помилок. "Ми вже знаємо скільки конкретно лісів нам потрібно.
Вони комплектуються на нашому складі, привозяться і ми починаємо процес монтування", – розповідає Антон. Економіка: як працює бізнес на риштуваннях Стартові інвестиції Пухніченка у розмірі 20 тис.
дол.
дозволили створити бізнес з мінімальними ризиками.
Чому? Річ у тім, що обладнання можна купити у німецького виробника, і орендувати в нього.
Це дозволяє уникнути значних капітальних витрат, які часто є головною перешкодою для ветеранів та тих, хто починає бізнес у будівельній галузі. Економіка бізнесу Антона будується на двох основних потоках доходу. Читайте також Бізнес переймає функції держави.
Як компанії готуються боротись за мільйон ветеранів? Перший – орендна плата у розмірі 3-7 грн за квадратний метр риштувань.
Як вже зазначалось, половину цієї суми Антон віддає виробнику – німецькій компанії Layher.
Друге джерело – послуги монтажу та демонтажу (80 грн за квадратний метр), які надаються командою підприємця з чотирьох побратимів – також ветеранів. Якщо підсумувати, то чистий прибуток з двох цих напрямків від одного об"єкта становить 1000 дол.
Для прикладу, оренда риштувань для п"ятиповерхового будинку щодня приносить 1000 грн.
Без урахування доходів від монтажних робіт. Головним викликом для його бізнесу є брак робочих рук у будівництві.
"На який об"єкт не прийду, питають: а хто на них буде працювати? У нас немає фасадників", – розповідає Антон.
Це обмежує масштабування бізнесу, оскільки навіть за наявності риштувань знайти виконавців для фасадних робіт виявляється надзвичайно складно. Антон Пухніченко під час монтажу риштувань Антон Пухніченко Перспективи розвитку бізнесу Антон пов"язує з майбутньою відбудовою країни.
Потреба в якісних будівельних рішеннях для мостів, ТЕС та промислових об"єктів створює потенціал для масштабування.
Однак реалізація цього потенціалу значною мірою залежатиме від влади, зокрема, чи буде створено рівні умови для ветеранського бізнесу в державних закупівлях. Найближчими планами Антона є отримання міжнародного сертифіката для всієї команди та закупівля електричної лебідки для підвищення продуктивності робіт.
Він також розглядає можливість участі у відбудові промислових об"єктів, де є потреба у якісних та надійних риштуваннях. Підготовка до відбудови Для Пухніченка його бізнес – це значно більше, ніж джерело доходу.
Це продовження служіння країні, тепер уже на цивільному фронті.
Головна мотивація підприємця – бути потрібним у звичайному житті, так само як і у воєнному. "Моя планка – бути долученим до великих інфраструктурних проєктів.
Теплоелектростанції, заводи металургійні, важка промисловість, хімічна промисловість, мости, все, на чому тримається економічна потужність держави" – перелічує Антон. Ціль Антона Пухніченко – висотні риштування Антон Пухніченко Антон вірить у потенціал ветеранського бізнесу як двигуна вітчизняної економіки: "Хотілося б, щоб наші ветерани думали масштабніше.
Щоб вони лізли в такий бізнес і ставили перед собою такі амбіції, що більше принесуть, щоб були двигуном економіки". Соціальна роль бізнесу проявляється у створенні стабільних робочих місць для тих, хто найбільше потребує реінтеграції – ветеранів та осіб з інвалідністю.
На відміну від багатьох соціальних програм, ця модель пропонує не фінансову допомогу, а можливість повноцінної участі в економічному житті. Читайте також Ветеранський бізнес – рушій нової української економіки "Від держави гроші мені не треба, мені просто дайте роботу, і решту з хлопцями ми зробимо", – підкреслює підприємець.“Українська правда”, в рамках проєкту “Достойне життя ветеранам”, забезпечує ветеранів інклюзивними автомобілями, що дозволяє їм уникнути ізоляції та знайти своє місце в суспільстві.
Дізнатись більше та підтримати проєкт можна за посиланням.