Найгірший сценарій розвитку українського ринку капіталу

Оптимістичні прогнози про інтеграцію України до європейської фінансової системи могли б статися, але існує ряд системних загроз, реалізація яких могла б привести до катастрофічних наслідків для ринку капіталу та всієї фінансової системи країни. Аналізуючи поточну ситуацію, макроекономічні тренди та геополітичні ризики, можна конструювати несприятливий сценарій розвитку подій.

Гіпотеза найгіршого випадку: основні передумови

Найгірший сценарій розвитку українського ринку капіталу ґрунтується на комбінації кількох критичних факторів: подовження військового конфлікту, макроекономічний колапс, масовий "відтік мізків" та розпад довіри до фінансової системи. Кожен із цих факторів окремо становить значну загрозу; їхня одночасна реалізація могла б привести до необоротного занепаду українського ринку капіталу.​

Сценарій 1: Продовження та ескалація військового конфлікту

Часовий горизонт: 2025-2027 рр. МВФ розробив негативний сценарій, що передбачає довшу та інтенсивнішу війну, завершення якої очікується лише у середині 2026 року, а потім повільне відновлення. В такому разі реальний ВВП України скоротиться на 1% у 2025 році та залишиться на нульовому рівні у 2026 році. За альтернативним сценарієм Міністерства економіки при продовженні бойових дій економіка матиме лише 2,4% зростання у 2026 році замість прогнозованих 4,5%.​

За умов подовженої війни:​

Руйнування інфраструктури критичного значення. москалькькі авіаційні удари з початку 2025 року катастрофічно позначилися на енергетичній інфраструктурі України. Знищення об’єктів енергетики та промислової інфраструктури змушує компанії закривати виробництво, а державу — імпортувати дорогий газ і електроенергію. Це безпосередньо впливає на можливість будь-яких інвестицій ринку капіталу.​

Трансформація бюджету у військовий. Україна витрачає 60-70% своїх внутрішніх надходжень на оборону. При продовженні війни цей показник може збільшитися до 80-85%, залишаючи мінімум ресурсів на інші сфери, включаючи регулювання ринків капіталу та їх розвиток. Це означає, що НКЦПФР отримуватиме скорочені бюджети, знижуючи спроможність проводити реформи та здійснювати дорожну карту імплементації європейського законодавства.​

Сценарій 2: Макроекономічний колапс і дефолт

Часовий горизонт: 2025-2026 рр. Найгірший варіант розвитку включає оголошення суверенного дефолту України, що уже розглядається як можливий сценарій через неможливість досягти угоди з кредиторами щодо реструктуризації боргу на $2,6 млрд.​

Ланцюгова девальвація гривні. Якщо довіра до держави як боржника впаде, це спровокує масовий відтік капіталів, конвертацію гривневих активів у іноземну валюту та катастрофічне послаблення курсу гривні. Замість поточного курсу ~43 гривні за долар, курс може досягнути 50-60 гривень за долар, що б означало девальвацію на 30-40%.​

Гіперінфляція. При дефолті та масовій девальвації інфляція може досягнути 20-25% замість поточних прогнозів 7-10%. Це зробить придбання іноземної валюти та заощадження у гривні неможливим для звичайного населення, що матиме катастрофічні соціальні наслідки.​

Крах банківської системи. У негативному сценарії банки втратять значну частину своїх іноземних активів, дефолт держави викличе масові списання державних облігацій з активів банків, а девальвація гривні збільшить частку непрацюючих кредитів (NPL). Останній показник, який у липні 2025 року становив 27%, може збільшитись до 50-60%, що матиме катастрофічні наслідки для ліквідності та капітальної бази банків.​

Втрата міжнародного фінансування. При оголошенні дефолту міжнародні донори можуть призупинити фінансову допомогу. Дефіцит бюджету на 2025 рік складає $54 млрд, з яких $24 млрд уже отримано, а решту очікується від ЄС та МВФ. При припиненні допомоги держава втратить можливість фінансувати оборону та соціальні виплати.​

Сценарій 3: Масова міграція та "відтік мізків"

Часовий горизонт: 2025-2027 рр. На початку повномасштабної інвазії 35% українського населення (близько 14 млн осіб) покинули свої домівки. Майже 50% біженців мають вищу або професійну освіту, а третина володіє англійською мовою. Серед вразливих груп — висококваліфіковані фахівці в галузях IT, фінансів та науки.​

Колапс людського капіталу у фінансовому секторі. При подовженні війни та відсутності перспектив стабільного розвитку ринків капіталу, найкращі фахівці НКЦПФР, депозитаріїв, брокерів та інвестиційних компаній будуть еміґрувати до ЄС. Це матиме катастрофічні наслідки для спроможності регулювання ринку та реалізації реформ.​

Відсутність попиту на послуги ринку капіталу. Мігранти не залишатимуть свої капітали в Україні. Натомість біженці та мігранти використовуватимуть гроші для потреб виживання за кордоном. Значні грошові перекази мігрантів, які в нормальний період могли б стати інвестиціями на ринку капіталу, залишатимуться за кордоном або спрямовуватимуться на мінімально необхідні потреби в Україні - оплата доступу до мереж в залишених домах, оплата мінімальних пакетів мобільного зв’язку.​

"Мозковий дрейн" у регуляторних органах. НКЦПФР та НБУ втратять найбільш досвідчених регуляторів, що матиме де-факто паралічну здатності органів реалізовувати реформи та здійснювати ефективний нагляд.​

Сценарій 4: Розпад системи регулювання і відстрочка реформ

Часовий горизонт: 2025-2028 рр. Найгірший сценарій передбачає, що Україна не зможе виконати дорожну карту імплементації європейського законодавства до 2027 року. Замість цього процес затягнеться на 5-10 років.​

Стагнація імплементації MiFID II, MiFIR, CSDR, EMIR та MAR. На третьому рівні (частична відповідність) виконання фінансового acquis ЄС Україна знаходиться лише на 33% гармонізації законодавства. При найгіршому сценарії цей показник залишатиметься застійним протягом років 2026-2030, оскільки ресурси спрямовуватимуться на оборону.​

Неможливість консолідації депозитарної та розрахункової інфраструктури. Проєкт консолідації облікової інфраструктури, розроблений НКЦПФР та ЄБРР, не буде завершений. Наслідком буде залишення розпорошеної, неефективної депозитарної системи, яка не відповідатиме європейським стандартам CSDR.​

Закриття європейської перспективи для учасників ринку. При затримці реформ МВФ та ЄС можуть заморозити або скоротити фінансування розвитку ринків капіталу. Це матиме ефект самовиповнення: учасники ринку розумітимуть, що ринок не розвиватиметься, і не матимуть стимулів інвестувати в новітні технології та розвиток послуг.​

Сценарій 5: Дисінтеграція та вихід з переговорів про вступ до ЄС

Часовий горизонт: 2027-2030 рр. При комбінації всіх вищезазначених факторів — військовому конфлікті, економічному колапсі, міграції та невиконанні реформ — переговори про вступ до ЄС можуть бути припинені.

Гіпотетичний вихід з переговорів. ЄС, розчарований невиконанням Україною умов реформ та побудови ефективної фінансової системи, може навіть тимчасово призупинити переговори. Це психологічно деморалізуватиме сектор ринків капіталу, який розвивався на основі перспективи європейської інтеграції.​

Втрата залишків довіри інвесторів. Міжнародні інвестори, які чекали на можливість інтеграції українського ринку до європейського, остаточно втратять впевненість у Україні як у місці розміщення капіталів.

Перетворення на "фінансовий периферійний ринок". Разі цього сценарію Україна могла б упасти до рівня найменш розвинутих ринків капіталу, де торгівля цінними паперами буде ефективно припинена, і капітал концентруватиметься у мережі депозитів та готівки.

Сценарій 6: Колапс ринку цінних паперів і криза довіри

Часовий горизонт: 2026-2027 рр. Гіпотетичний найгірший сценарій включає майже повний параліч ринку цінних паперів України.

Стрімке скорочення обсягів торгівлі. При комбінації макроекономічного коллапсу, гіперінфляції та міграції обсяги торгівлі акціями та облігаціями на українських біржах та інших майданчиках знизяться на 80-90% від поточних рівнів.​

Ліквідація приватних управителів фондів. Оскільки у період воєнного стану багато управителів ФФБ вже опинилися у важкій ситуації з виконанням нормативів ліквідності, подальші економічні потрясіння могли б привести до ліквідації 50-70% малих та середніх управителів фондів.​

Трансформація на позиковий ринок. Замість розвитку ринку цінних паперів Україна може трансформуватися на переважно позиковий ринок, де кредити від банків залишатимуть основним джерелом фінансування бізнесу, а ринок цінних паперів залишатиметься недорозвинутою реліквією.

Сценарій 7: Інституційний колапс НКЦПФР

Часовий горизонт: 2025-2027 рр. В умовах непереборних економічних труднощів НКЦПФР як інституція матиме ризик деградації та де-факто припинення ефективної діяльності.

Катастрофічне скорочення персоналу та бюджету. При виділенні державою мінімальних ресурсів на регулювання ринків капіталу, НКЦПФР матиме фізичну неможливість:

• проводити ефективний нагляд за учасниками ринку;​

• розвивати IT-інфраструктуру для регулювання;​

• набирати та утримувати кваліфікованих фахівців;

• взаємодіяти з європейськими регуляторами.

Розпад нагляду та боротьба з корупцією. При скороченні штатів НКЦПФР на 30-40%, нагляд за учасниками ринку стане неможливим. Це створить умови для розвитку "чорних ринків", маніпулювання цінами та шахрайства без ефективної протидії з боку регулятора.​

Сценарій 8: Изоляція від світового фінансового ринку

Часовий горизонт: 2026-2028 рр. При найгіршому розвитку подій Україна може бути де-факто відрізана від світової фінансової системи.

Блокування доступу до SWIFT та міжнародних платіжних систем. У гіпотетичному найгіршому сценарії, при продовженні війни та дефолту, москальська дипломатія могла б спробувати домогтися додаткових санкцій, спрямованих на Україну. Це включало б можливість обмеження доступу НКЦПФР та українських банків до міжнародних платіжних систем.​

Відокремлення від глобальних інвестиційних потоків. При ізоляції від SWIFT та міжнародних платіжних систем Україна втратить доступ до іноземних капіталів. Це матиме катастрофічні наслідки, оскільки без іноземних інвестицій постійне фінансування економіки буде неможливим.​

Трансформація у закриту економіку. Україна могла б перетворитися на закриту економіку з обмеженим ринком цінних паперів, чим на насправді були 1990-і роки в Україні.​

Висновки та перспективи

Найгірший сценарій розвитку українського ринку капіталу репрезентує збіг декількох факторів: політична слабкість держави, втрата контролю над мобілізацією та кадровим потенціалом, макроекономічний колапс з наступним дефолтом, та остаточна неспроможність регуляторних органів проводити реформи.

При реалізації цього сценарію ринок капіталу України більш ніж на десятиліття залишиться у стані застою й занепаду, що позбавить країну можливості залучати приватні інвестиції й фінансування для розвитку економіки. Замість того щоб стати інтегрованою частиною європейського фінансового простору, Україна могла б перетворитися на "фінансовий периферійний ринок" з мінімальною торгівлею цінними паперами та відсутністю инноваційних фінансових інструментів.​

Тим не менш, експерти переважно сходяться на думці, що при активній політичній волі та міжнародній підтримці Україна все ж може уникнути найгіршого сценарію і поступово наближатися до європейських стандартів регулювання ринків капіталу.​

Важлива юридична оговорка: Ця стаття має виключно інформаційний та аналітичний характер. Описаний найгірший сценарій — це гіпотетичне моделювання потенційних ризиків на основі аналізу досяжних даних та експертних оцінок. Вони не є прогнозами майбутніх подій та не мають розглядатися як інвестиційна порада. Будь-які інвестиційні рішення слід приймати на основі комплексного аналізу та консультацій із кваліфікованими фахівцями. Автори та видавці не несуть відповідальності за будь-які фінансові втрати або інші негативні наслідки, що можуть виникнути внаслідок використання інформації з цієї статті.