Модернізація української інфраструктури ринків капіталу: шлях до європейської інтеграції

Українська фінансова система перебуває на порозі масштабної трансформації, спрямованої на синхронізацію з нормами та практиками Європейського Союзу. Процес адаптації законодавства та інфраструктури ринків капіталу до європейських стандартів має чітко визначені етапи, строки та пріоритетні напрями, що закріплені у стратегічних документах регуляторів.

Стратегічні рамки євроінтеграції фінансового сектору

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Фонд гарантування вкладів фізічних осіб, Міністерство фінансів та Міністерство економіки у серпні 2024 року затвердили оновлену Стратегію розвитку фінансового сектору України. Документ визначає амбітну мету: досягнення стовідсоткової еквівалентності регулювання банківського сектору нормам ЄС до 2027 року, тоді як станом на серпень 2024 року цей показник становив 77%.​

Інтеграція українського фінансового сектору до правового та інституційного простору ЄС створить нові можливості для ефективного розвитку ринків капіталу, посилення довіри інвесторів і підвищення стандартів регулювання. Оновлена Стратегія спрямована на три ключові напрямки: збереження макроекономічної та фінансової стабільності, залучення інвестицій та подальшу інтеграцію до ЄС.​

Дорожня карта імплементації законодавства ЄС у сфері ринків капіталу

23 вересня 2024 року НКЦПФР затвердила критично важливий документ — Дорожню карту та аналіз «Імплементація законодавства ЄС у сфері ринків капіталу у зв’язку зі вступом України до ЄС» за розділом 9 «Фінансові послуги». Цей документ визначає етапи і строки імплементації та слугуватиме практичним інструментом для наближення українського ринку капіталу до стандартів ЄС у процесі переговорів про вступ.​

Дорожня карта містить порівняльний аналіз чинного українського законодавства та європейських норм, визначає прогалини та окреслює основні напрями гармонізації. Документ підготовлений за результатами селф-скринінгу та скринінгових зустрічей і став основою для подальших кроків у сфері наближення українського законодавства до права ЄС.​

Ключові сфери імплементації

Дорожня карта охоплює наступні пріоритетні напрями реформування:​

Регулювання інвестиційних послуг та діяльності інвестиційних фірм. Україна має імплементувати вимоги Директиви MiFID II (Директива 2014/65/ЄС про ринки фінансових інструментів) та Регламенту MiFIR (Регламент 600/2014 про ринки фінансових інструментів). Ці акти встановлюють єдині правила надання інвестиційних послуг, вимоги до прозорості торгівлі, захисту інвесторів та організаційних вимог до інвестиційних компаній.​

Корпоративне управління та прозорість емітентів. Впровадження стандартів розкриття інформації відповідно до Директиви про прозорість (2004/109/ЄС) та Регламенту про проспекти емісії забезпечить інвесторам доступ до повної та достовірної інформації про емітентів.​

Функціонування фондових бірж. Модернізація торгової інфраструктури відповідно до європейських вимог щодо організації та функціонування регульованих ринків, багатосторонніх торговельних платформ (MTF) та організованих торговельних платформ (OTF).​

Розвиток колективних інвестицій і пенсійних фондів. У грудні 2024 року НКЦПФР презентувала проєкт Закону України «Про інвестиційні фонди», який передбачає імплементацію Директиви UCITS (2009/65/ЄС) та Директиви AIFMD (2011/61/ЄС). Законопроєкт пропонує створення правових основ для роботи публічних інвестиційних фондів (UCITS) та альтернативних інвестиційних фондів (AIF), а також запровадження категорій венчурних, соціальних і довгострокових фондів. Планується, що закон набере чинності 1 січня 2027 року, а Закон України «Про інститути спільного інвестування» втратить чинність через три роки після цього.​

Ринки похідних фінансових інструментів. Імплементація Регламенту EMIR (648/2012 про позабіржові деривативи, центральних контрагентів та репозитарії угод). Це передбачає створення системи центрального клірингу деривативів, вимоги до звітності про угоди з деривативами та технік зниження ризиків.​

Регулювання депозитарної та розрахункової інфраструктури. Адаптація до вимог Регламенту CSDR (909/2014 про центральні депозитарії цінних паперів). Це включає гармонізацію циклів розрахунків, демaterialізацію випусків, правила щодо інтерналізованих розрахунків та дисципліну розрахунків.​

Протидія зловживанням на ринку. Впровадження Регламенту MAR (596/2014 про зловживання на ринку) та Директиви MAD щодо боротьби з інсайдерською торгівлею, маніпулюванням ринком та незаконним розкриттям інсайдерської інформації.​

Захист прав інвесторів. Посилення механізмів захисту прав інвесторів відповідно до європейських стандартів, включаючи схеми компенсації інвесторам та вимоги до професійної діяльності учасників ринку.​

Часові рамки та етапи реформ

2024-2027: Період активної імплементації. В рамках інструменту ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 роки обсягом 50 мільярдів євро Україна зобов’язалася виконати 69 reforms та 10 інвестиційних проєктів. У сфері фінансових ринків передбачено чотири реформи з шістьма індикаторами, які включають відновлення оцінки стійкості та якості активів найбільших банків, поступове зменшення державної частки в банківському секторі, вирішення проблеми непрацюючих кредитів та вдосконалення державного регулювання ринків капіталу.​

До кінця 2025 року: Уряд України планує відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ до ЄС. Це включає кластер, що охоплює фінансові послуги та ринки капіталу. За оптимістичним сценарієм, перший кластер було відкрито у квітні 2024 року, другий та шостий — у червні, а решта три мають бути відкриті до кінця 2025 року.​

До кінця 2027 року: Планується завершити гармонізацію законодавства України з acquis communautaire ЄС. Як зазначалося вище, Національний банк має намір досягти стовідсоткової еквівалентності регулювання банківського сектору нормам ЄС до цього строку.​

1 січня 2027 року: Запланована дата набуття чинності новим Законом України «Про інвестиційні фонди», який гармонізує регулювання колективних інвестицій з директивами UCITS та AIFMD. НКЦПФР має привести свої нормативні акти у відповідність протягом шести місяців після прийняття закону.​

2025-2030: Дорожня карта сталого фінансування, розроблена НКЦПФР за технічної підтримки IFC, визначає стратегію впровадження сталого фінансування в діяльності учасників ринків капіталу та імплементації європейського законодавства у цій сфері.​

Реформа інфраструктури ринків капіталу

Відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року, було заплановано імплементацію 45 з 69 актів ЄС у фінансовій сфері. Серед ключових пріоритетів — реформування депозитарної, розрахункової та клірингової інфраструктури ринків капіталу відповідно до вимог актів ЄС CSDR, EMIR, MiFID II та MiFIR.​

За підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) було розроблено та затверджено Концепцію реформи інфраструктури ринків капіталу в Україні. В рамках реалізації концепції розпочато роботу над розробленням цільової моделі реформування депозитарної, розрахункової та клірингової інфраструктури.​

У липні 2025 року Україна та ЄБРР підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підвищення ефективності та прозорості ринку капіталу. Меморандум спрямований на створення єдиної інфраструктури ринку шляхом консолідації облікової інфраструктури та залучення іноземних інвесторів. Окрему увагу приділено розвитку інструментів забезпечених облігацій і сек’юритизації, впровадженню регулювання облігацій ESG (сталого розвитку), наближенню законодавства до права ЄС.​

Модернізація регуляторної моделі

27 квітня 2024 року набрав чинності Закон України №3585-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"». Закон передбачає впровадження механізмів належного державного регулювання та нагляду відповідно до Принципів Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) та відповідних норм актів ЄС.​

З 2024 року НКЦПФР проходить процес реструктуризації, спрямований на адаптацію до нових вимог, які наберуть чинності у 2026 році. Як зазначив керівник Офісу НКЦПФР Михайло Янчук, Комісія перетворюється на гнучкий, орієнтований на результат регулятор, що залучає кваліфікованих фахівців, оновлює процеси та перебудовує взаємодію з ринком.​

Роль міжнародних партнерів

Європейський Союз надає Україні масштабну технічну та фінансову підтримку. У 2025-2028 роках реалізується проєкт ЄС «Подальше регуляторне наближення до законодавства ЄС та міжнародних стандартів на фінансових ринках», який підтримує український уряд у приведенні правової та регуляторної бази у відповідність до європейських та міжнародних норм.​

Світовий банк також активно співпрацює з НКЦПФР щодо адаптації українського ринку до стандартів IOSCO та подальшої фінансової інтеграції до ЄС. Робоча зустріч між командою НКЦПФР та делегацією Світового банку у червні 2025 року підтвердила спільну мету — підтримку прозорої трансформації ринку та його повноцінної інтеграції у глобальну фінансову екосистему.​

Виклики та ризики імплементації

Як зазначається експертами, повна імплементація фінансового законодавства ЄС до кінця 2027 року є амбітною метою. Процес ускладнюється необхідністю не лише прийняття нормативних актів, але й створення відповідної інституційної спроможності регуляторів, адаптації учасників ринку до нових вимог та розвитку необхідної технологічної інфраструктури.​

Впровадження складних регуляторних режимів, таких як вимоги MAR щодо звітності про підозрілі угоди або EMIR щодо обов’язкового центрального клірингу деривативів, вимагатиме від НКЦПФР та учасників ринку впровадження нових систем та процедур.​

Водночас експерти наголошують на важливості поетапного підходу. Наприклад, для ринку деривативів необхідно спочатку створити правове поле та врегулювати відносини, пов’язані як з біржовими, так і з позабіржовими деривативами. У грудні 2016 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів», який враховував сучасну міжнародну практику та рекомендації ISDA.​

Перспективи розвитку

Синхронізація української інфраструктури ринків капіталу з європейськими стандартами створить сприятливе середовище для залучення іноземних інвестицій та розвитку внутрішнього ринку капіталу. Інвестиційна привабливість ринку цінних паперів України залежить від здатності країни адаптувати своє законодавство та фінансову інфраструктуру до вимог ЄС.​

Україна повинна розвивати ринок цінних паперів, підвищувати рівень корпоративного управління, забезпечувати стабільність фінансових установ і посилювати правовий захист інвесторів. У довгостроковій перспективі це дозволить Україні стати повноправним учасником європейського фінансового ринку, залучити інвестиції та забезпечити сталий економічний розвиток.​

Як зазначив Голова НКЦПФР Руслан Магомедов, адаптація українського ринку до стандартів IOSCO та подальші кроки на шляху фінансової інтеграції до ЄС включають впровадження інвестиційних рахунків, цифровізацію та посилення захисту інвесторів. НКЦПФР позиціонується як гнучкий, орієнтований на результат регулятор, готовий бути співтворцем нової фінансової інфраструктури.​

Висновок

Український ринок капіталу перебуває на етапі глибокої трансформації, спрямованої на повну інтеграцію до європейського фінансового простору. Чітко визначені часові рамки — 2024-2027 роки як період активної імплементації та кінець 2027 року як цільова дата досягнення повної гармонізації — створюють конкретний план дій для регуляторів та учасників ринку.

Успішна реалізація Дорожньої карти імплементації законодавства ЄС у сфері ринків капіталу, реформування інфраструктури відповідно до вимог MiFID II, MiFIR, CSDR, EMIR, MAR та інших актів ЄС, а також модернізація регуляторної моделі згідно з принципами IOSCO створять основу для сталого розвитку українського фінансового сектору та його інтеграції до глобальних ринків.

Важлива юридична оговорка: Ця стаття має виключно інформаційний характер і не є інвестиційною порадою. Будь-які інвестиційні рішення мають прийматися на основі власного аналізу або після консультації з кваліфікованим фінансовим радником. Автори та видавці не несуть відповідальності за будь-які фінансові втрати або інші наслідки, що можуть виникнути внаслідок використання інформації, наведеної у цій статристання інформації, наведеної у цій статті.