Бюджети окупованих громад: куди йдуть кошти

Річний план видатків бюджетів окупованих громад у 2025 році – майже 14 млрд грн.
Найбільші кошториси мають Енергодарська, Мелітопольська та Бердянська міські громади.
Трансферти з держбюджету становлять 84% надходжень до бюджетів окупованих громад.
Серед основних статей видатків – допомога Силам оборони, освіта та забезпечення діяльності органів влади.
Дискусійним залишається питання оптимізації військових адміністрацій та бюджетів тимчасово окупованих громад. Рух "Чесно" дослідив, як формуються та розподіляються бюджети окупованих громад.
Дані отримані у відповідь на запити до військових адміністрацій та з державного порталу бюджету для громадян за перше півріччя 2025 року.
Дослідження охоплює дані 115 громад, які були повністю окуповані станом на 28 лютого 2025 року. Як формуються бюджети тимчасово окупованих громад Значна частина громад Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей перебувають під окупацією, а їхні органи влади продовжують роботу на підконтрольній уряду України території.
Такі громади мають власні бюджети та продовжують надавати послуги громадянам.
В умовах воєнного стану функції органів місцевого самоврядування, їхніх виконавчих органів у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації відповідно до закону. Основою формування бюджетів окупованих громад є трансферти з держбюджету, які становлять понад 84% надходжень.
Крім базової дотації, у 2025 році для 107 тимчасово окупованих і деокупованих громад передбачена додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування, що зазнали негативного впливу у зв"язку з великою війною.
Закон передбачає додаткову дотацію в розмірі 36,5 млрд грн. Другою за величиною статтею надходжень до бюджетів є податки – 11%.
До них входять податок на доходи фізичних осіб, рентна плата за користування надрами, місцеві податки та збори.
Найбільша частка податкових надходжень у структурі бюджетів Енергодарської та Сєвєродонецької міських громад – по 27%. За перше півріччя 2025 року у п"яти громад за статтею податкових надходжень сформувались навіть від"ємні значення.
Зокрема в Очеретинській селищній громаді (Покровський район) – мінус 25 млн грн.
У відповідь на запит військова адміністрація пояснила, що від"ємне значення виникло через зобов"язання повернути надміру сплачені надходження по земельному податку з юридичних осіб за попередні бюджетні періоди.
Відповідно до роз"яснень ДПС, земельні ділянки, які потрапили під тимчасову окупацію, звільняються від сплати земельного податку та орендної плати. Найменшою часткою в структурі джерел наповнення бюджетів є неподаткові надходження – менше ніж 2%.
Ця стаття містить доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, власні надходження бюджетних установ. Як розподіляються бюджети тимчасово окупованих громад Найбільші бюджети серед окупованих громад мають міські громади Запорізької області – Енергодарська, Мелітопольська та Бердянська.
Донецької області – Бахмутська, Маріупольська, Світлодарська.
Луганської – Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжанська.
Херсонської – Новокаховська. Найбільшою статтею видатків окупованих громад є міжбюджетні трансферти – 2,6 млрд грн (38,3%).
Ця стаття передбачає виділення субвенцій з місцевого бюджету державному на підтримку ЗСУ.
В частини громад міжбюджетні трансферти становлять левову частку витрат.
Наприклад, у Світлодарській міській громаді вони становлять понад 90% бюджету, в Енергодарській – 64%, Бахмутській – 57%. У відповідь на запит Енергодарська МВЦ повідомила, що за перше півріччя 2025 року 350 млн грн направлені обласному бюджету на здійснення заходів оборонного спрямування.
У Лисичанській громаді майже 112 млн грн (40% бюджету) перераховано у вигляді субвенції на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів.
Ці кошти спрямовані на потреби 12 військових частин. Скадовська міська громада виділила 11,6 млн грн (15% бюджету) у вигляді субвенції, яку передано бюджету Бериславської громади на реалізацію оборонних заходів і надання допомоги військовим частинам Херсонської області, зокрема для придбання БПЛА та інших матеріально-технічних засобів. Друга за розміром стаття видатків бюджетів окупованих громад – освіта (28,7%).
В Олешківській міській громаді на неї витратили 69% бюджету, у Дніпрорудненській – 57%, у Новогродівській – 48%.
Видатки на освіту охоплюють зарплату та доплати педагогічним працівникам, витрати на обладнання та інвентар, на відрядження. На фінансування органів місцевої влади та місцевого самоврядування (загальнодержавні функції) громади витрачають 17%.
Найбільша частка цієї статті у структурі бюджету сільських і селищних громад: у Лозно-Олександрівській (Луганська обл.) – 73% (6,8 млн грн), у Хлібодарівській (Донецька обл.) – 73% (9,6 млн грн), у Тавричанській (Херсонська обл.) – 55% (7,1 млн грн). Читайте також Відновлення під обстрілами: що купує Ізюм і хто отримує підряди Олешківська громада виділила у січні-червні 2025 року 10,5 млн грн (22% бюджету) на забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.
Зокрема на утримання виконавчого комітету міськради – 5,9 млн грн, військової адміністрації – 2 млн грн, Управління освіти, у справах сім"ї, молоді та спорту – 1,6 млн грн.
У Семенівській сільській громаді (Запорізька обл.) видатки на забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування становлять 6,4 млн грн (28%).
Зокрема оплата праці – 6,3 млн грн, використання товарів і послуг – 0,1 млн грн. Ще однією статтею витрат окупованих громад є соцзахист та соціальне забезпечення – 7,5% в структурі загального бюджету.
Вона передбачає переважно видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Громади фінансують будівництво та ремонт соціального житла для переселенців, створюють гуманітарні хаби, надають адресну матеріальну допомогу окремим категоріям мешканців. Маріупольська громада витратила чверть бюджету на соцзабезпечення – майже 79 млн грн.
Зокрема, 46 млн грн становлять видатки на поточний ремонт і облаштування нових об"єктів соціального житла для мешканців міста.
Наразі функціонують чотири об"єкти в Дніпрі та Києві, в яких проживає 440 сімей, ще в п"яти об"єктах соцжитла проводиться ремонт.
Понад 25 млн грн використано на закупівлю продуктових наборів для маріупольців (81,5 тис.
наборів), 7 млн грн – надання матеріальної допомоги на лікування мешканцям громади, 800 тис.
грн – зарплата працівників соціальних установ. Скадовська громада витратила 10,7 млн грн (13,5% бюджету) на соціальне забезпечення.
Зокрема на закупівлю продуктів харчування для ВПО, які проживають у Миколаївській та Одеській областях: 6,2 млн грн – продукти, 1,8 млн грн – засоби гігієни.
Ще 360 тис.
грн – надання адресної матеріальної грошової допомоги 9 військовослужбовцям та 5 членам сімей загиблих мешканців громади. Читайте також Скільки переплачують на державному будівництві? По 2% у структурі загального бюджету окупованих громад становлять видатки статей "Охорона здоров"я" та "Економічна діяльність".
Зі 150 млн грн витрат на економічну діяльність 110 млн грн – в Маріупольській громаді.
У відповідь на запит там пояснили, що 67 млн грн витратили на забезпечення функціонування 22 гуманітарних центрів "ЯМаріуполь", 12,6 млн грн – на функціонування 8 побутових сервісів надання послуг (перукар, прання, коворкинг, швачка, манікюр).
На організацію сімейних відпочинків для маріупольців у Моршині, Трускавці, Вінниці та дитячому таборі "Артек" витратили 10 млн грн.
Стільки ж становлять витрати на підтримку функціонування комунальних підприємств та утримання підприємств, що здійснюють технічний контроль за ремонтом об"єктів соціального житла. Видатки за статтею "Духовний та фізичний розвиток" становлять 1,7% в загальній структурі бюджету (117 млн грн).
Найбільші витрати у Мелітопольської та Бахмутської міських громад – 16,5 та 10,2 млн грн відповідно.
Видатки охоплюють забезпечення діяльності бібліотек, музеїв, виставок, будинків культури, центрів дозвілля, проведення спортивних заходів тощо. Найменшими статтями видатків окупованих громад є "Громадський порядок, безпека та судова влада" та "Житлово-комунальне господарство" – це 80 та 66 млн грн відповідно.
У Семенівській сільській громаді (Запорізька обл.) частка видатків за цією статтею найвища серед громад – 48,5% (11 млн грн).
Кошти пішли на надання фінансової та матеріальної допомоги сектору безпеки і оборони.
Енергодарська громада за цією статтею витратила майже 20 млн грн на 20 генераторів електроенергії. Найбільші видатки за статтею "Житлово-комунальне господарство" у Лисичанській та Маріупольській громадах.
Остання виділила майже 14 млн грн на ведення реєстру збитків та реєстру зруйнованого майна, підтримку комунальних підприємств та технічне обслуговування інженерних мереж об"єктів соціального житла.
Лисичанська громада виділила 16,6 млн грн на фінансову підтримку КП "Лисичанськтепломережа", ЛКСП "Лисичанськводоканал", КП "ЛЖЕК №5".
Зокрема понад 15 млн грн становлять видатки на заробітну плату працівникам. Читайте також Скільки коштує квадратний метр відбудови Водночас Держаудитслужба у своїх висновках зазначає, що Управління ЖКГ громади не здійснювало належного контролю за витрачанням бюджетних коштів підпорядкованих йому комунальних підприємств "Лисичанськтепломережа".
У висновку аудиту йдеться про те, що на виплату зарплати з липня 2022 року по червень 2024 року витрачено понад 14 млн грн в рамках виконання місцевих програм. При цьому за зазначений період встановлено відсутність повного обсягу первинної бухгалтерської та іншої документації, що не дозволило ревізорам підтвердити обґрунтовану потребу в асигнуваннях.
Це також залишає багато запитань щодо законності проведення перерахувань на карткові рахунки певним особам.
Адже після окупації Лисичанська підприємство вже не працювало за своїм основним напрямком діяльності (постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря). У відповідь на запит військова адміністрація відповіла, що в першому півріччі 2025 року працівники КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5", ЛКСП "Лисичанськводоканал" та КП "Лисичанськтепломережа" працюють дистанційно та входять до складу аварійно-відновлювальних бригад, які задіюватимуть у відновленні ЖКГ після деокупації населених пунктів громади. "Станом на 1 липня 2025 року на підприємствах працюють лише близько 5% від штатної чисельності, які знаходяться на підконтрольній Україні території.
Середня зарплата працівників підприємств становить 37353 грн.
Працівники зазначених комунальних підприємств залучені до організації роботи та забезпечення гуманітарного штабу Лисичанською МВА у місті Дніпро, Київ, Запоріжжя, Полтава, Обухів, Звягель.
Крім того, на виконання рішення Ради оборони Луганської області від 7 березня 2024 року № 9, працівники залучені до будівництва та ремонту фортифікаційних споруд, рубежів оборони на території Донецької області", – зазначили в Лисичанській ВА. Однією з важливих проблем є можливі виплати на тимчасово окупованих територіях.
Частина громад, які відповіли на запити, зазначили, що такі видатки не здійснювалися.
Заробітна плата нараховується лише тим працівникам освітньої сфери, комунальних підприємств, які перебувають на підконтрольній території. "Думаю, не секрет, що ніяких виплат на окупованих територіях точно не може бути", – прокоментував голова Авдіївської МВА Віталій Барабаш. Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін також зазначив, що військові адміністрації намагаються не здійснювати виплати на окуповані території. "Що стосується виплат на ТОТ, то військові адміністрації, як правило, регулюють це питання власними рішеннями і намагаються не здійснювати відповідні виплати.
Але що стосується звільнення таких працівників, то є законодавча проблема.
Ми тільки нещодавно зареєстрували відповідний проєкт, що дозволить здійснити це без суттєвих боргів з боку держави", — пояснив голова підкомітету. Проблеми та можливості бюджетів релокованих громад Функціонування органів влади та формування бюджетів окупованих громад – це насамперед збереження правового статусу громади.
Це означає, що громада продовжує існувати як адміністративно-територіальна одиниця України, навіть якщо її територія тимчасово окупована. Власний бюджет дозволяє військовим адміністраціям виконувати мінімальні управлінські функції та планувати відновлення громад після деокупації.
Велике значення має підтримка ВПО та формування спільноти мешканців громади в різних містах.
Значна частина видатків бюджетів спрямована на фінансування освіти, будівництва соціального житла, функціонування гуманітарних центрів, організації оздоровчих та розважальних заходів. Незважаючи на стратегічно важливе значення функціонування бюджетів окупованих громад, виникає чимало проблем щодо прозорості та ефективності бюджетного процесу.
Релоковані громади – фінансово залежні, понад 84% бюджетів становлять державні трансферти.
Втрата майна, землі, комунальних підприємств робить бюджетний процес формальним. Однією з ключових проблем є відсутність прозорості та участі громадян у бюджетному процесі.
Мешканці фактично виключені з ухвалення фінансових рішень, а відкриті консультації та громадські слухання не проводяться.
Дані про доходи і видатки бюджетів часто неповні або взагалі не оприлюднюються, що унеможливлює громадський контроль і підзвітність.
Частина військових адміністрацій навіть не відповідають на інформаційні запити. Читайте також Складно, але прозоро.
Як працює програма відновлення будинків за кошти ЄС Ще однією проблемою бюджетів окупованих громад є високі видатки на функціонування місцевої влади.
Вирішенням цієї проблеми могла б стати оптимізація ВА.
Проте потенційно така економія бюджету може негативно вплинути на якість надання послуг ВПО, посилити зневіру громадян, які вимушено залишились на окупованих територіях. "Що стосується оптимізації військових адміністрацій ТОТ, то можу сказати тільки свою персональну точку зору: я є прихильником оптимізації до рівня району, з метою зменшення видатків.
Втім, знаю, що є протилежна точка зору, що це прямо вплине на роботу таких ВА з ВПО", – переконаний Безгін. Таким чином вирішення проблем формування та розподілу бюджетів тимчасово окупованих громад потребує комплексного підходу та залучення стейкхолдерів.
Важливим елементом також залишається і забезпечення прозорості бюджетного процесу та розробка дієвих інструментів залучення громадян.
Об"єднання адміністративних функцій громад може мати позитивний фінансовий ефект, але потребує зваженого підходу, щоб не погіршити доступ громадян до базових послуг.