Українські аптеки масово закриваються: лише дві мережі втратили 175 точок з початку року

Українські аптечні мережі масово закривають точки через економічні виклики та скасування маркетингових договорів з виробниками.
З початку року "Аптека 9-1-1" закрила близько 120 аптек, а "Подорожник" – 55 точок з планами закриття ще 138.
Представники мереж пояснюють кризову ситуацію державним регулюванням та комплексом економічних факторів, повідомляє видання Delo.ua. CEO мережі "Подорожник" Тарас Коляда наголосив про критичність ситуації: "З початку 2025 року мережа "Подорожник" уже закрила 55 своїх аптек у різних населених пунктах нашої країни від сходу до заходу, на розгляді ще 138.
Це дуже високий показник в порівнянні навіть з першим роком повномасштабної війни.
Якщо врахувати, що в середньому одна наша аптека обслуговує 2100 клієнтів на місяць, то, виходить, що більше 115 тисяч українців уже змушені шукати інші точки продажу ліків"."З березня 2025 року ми закрили близько 120 аптек, – розповіла директорка з корпоративних комунікацій "Аптека 9-1-1" Валентина Йовенко.
– Зараз ми змушені оптимізувати мережу, закриваючи збиткові точки та перерозподіляючи ресурси на підтримку рентабельних локацій". Головною причиною закриття аптек стало скасування маркетингових договорів з 1 березня 2025 року.
Це були угоди, за якими виробники ліків компенсували аптекам просування своєї продукції, що дозволяло мережам знижувати ціни для покупців та утримувати збиткові точки.
За даними "Аптека 9-1-1", структура використання цих коштів була соціально орієнтованою: 60% спрямовувалися на зниження цін для споживачів, 20% – на підтримку широкого асортименту, 15% – на розвиток сервісів та підтримку неприбуткових напрямків, і лише 5% становили прибуток підприємства. "Ми працюємо в селах та на прифронтових територіях з низькою або навіть мінусовою рентабельністю.
Після скасування маркетингових платежів з 1 березня 2025 року нам стало вкрай важко триматися в цих локаціях.
Раніше ми могли за рахунок прибутковості великих міст працювати на прифронтових територіях, де постійні обстріли вимагають додаткових витрат на відновлення аптек та забезпечення безпеки.
Зараз ця модель перехресного субсидування практично неможлива через загальну збитковість бізнесу", – пояснила Валентина Йовенко. Додатковими факторами стали мобілізація у зв"язку з повномасштабною війною, через яку кількість фармацевтичного персоналу скоротилася на третину, зростання вартості оренди, енергоресурсів та логістики.
Особливо складна ситуація у прифронтових регіонах, де кадровий резерв практично вичерпаний. Замість очікуваного здешевлення ліків після скасування маркетингових платежів відбулося протилежне.
За даними RAU, у травні середня відпускна ціна на безрецептурні препарати зросла майже на 21% порівняно з минулим роком.
До березня у мережі АНЦ понад 3% товарообігу становили акційні пропозиції, які після заборони стали малодоступними для покупців. Близько 55% компаній співпрацювали за маркетинговими договорами – це були компанії з великим переліком безрецептурних ліків, які прагнули розвитку своїх продуктів, збільшення їх продажів та впізнаваності у пацієнтів, розповідають представники аптек.
Решта 45% виробників мають такий портфель відомих брендових ліків, які не потребують просування. Тарас Коляда наводить аналогію з банківським сектором: "Коли у 2021 році Нацбанк ініціював зниження ставок інтерчейнджу для банків, який могли помітити всі українці, які користуються банківським кешбеком.
Раніше банки могли пропонувати клієнтам цікавий кешбек за рахунок доходів з інтерчейнджу, але як тільки Нацбанк і платіжні системи обмежили банківську комісію, програми лояльності провідних українських банків значно скоротилися.
Те саме зараз відбувається і на фармринку". За даними RAU, загальна кількість аптек в Україні з 2021 року скоротилася майже на 20%.
Найбільше скорочення аптечної мережі спостерігається у східних і південних областях, де бойові дії унеможливлюють стабільну роботу бізнесу.
Але навіть у відносно безпечних регіонах мережі оптимізують структури, закриваючи малорентабельні точки. Аптечний ритейл наголошує на необхідності збалансованого державного регулювання, яке б допомагало споживачам, не руйнуючи при цьому систему доступу до ліків, особливо в селах та прифронтових територіях.