московіяни знищили 20% місячного запасу українських ліків: як це вплине на ринок

25 жовтня Київ опинився під атакою росіян, внаслідок чого загинули три людини, ще 29, у тому числі 7 дітей, постраждали.
московіяни традиційно для себе атакували житлові будинки та цивільну інфраструктуру. Втрат внаслідок тієї атаки зазнав й український бізнес.
Про значні пошкодження повідомляли у виробнику кави Idealist Coffee.
Однак найбільшої шкоди та атака завдала фармацевтичному ринку. Сфера дистрибуції ліків поділена між двома найбільшими компаніями: "БаДМ" та "Оптіма-Фарм", які загалом контролюють 85% цього ринку.
Центральний склад другої компанії росіяни знищили у ніч на 25 жовтня.
Після атаки дистриб’ютор призупинив доставку ліків з фармацевтичних заводів на другий склад у київському регіоні – в передмісті. На фармринку припускають, що знищення складу може призвести до затримок у постачанні ліків, але очікують на швидке розв’язання проблеми.
Що чекає на ринок після знищення одного з найбільших складів ліків країни? Що сталось В ніч на 25 жовтня українському бізнесу було завдано таких збитків, яких ймовірно, одномоментно росіяни не завдавали за увесь період великої війни. В результаті атаки на склад та офіс дистриб’ютора лікарських засобів "Оптіма-Фарм" компанія, за оцінками її ж представників, втратила 100 млн дол.
Еквівалентна сума в національній валюті становить близько 4,2 млрд грн, або 5% обороту дистриб"ютора за 2024 рік. В самій компанії ЕП повідомили, що обсяг знищеної продукції становить близько 20% місячного запасу ліків всієї України. Загалом "Оптіма-Фарм" має 11 складів, які розташовані по усій території країни.
московіяни атакували центральний склад та офіс у Києві, знищивши продукцію, обладнання та бази даних.
Співрозмовники ЕП на фармринку припускають, що найбільшої шкоди (не матеріальної) від удару завдало знищення баз даних – в них містилась інформація про поставки, логістичні маршрути та потреби аптечних мереж з якими співпрацює дистриб’ютор. Читайте також: Довоювались.
Через конфлікт з аптеками "Дарниця" призупинила виробництво ліків Наслідки удару стали відчутними вже 27 жовтня – проблеми із доставкою ліків від "Оптіма-Фарм" спостерігались у Києві та області, адже саме цей регіон і обслуговував знищений склад.
До обстрілу він отримував медикаменти з заводів в середньому двічі на тиждень. Один зі співрозмовників ЕП серед великих виробників ліків, який працює з "Оптімою", зазначив, що компанія зранку 27 жовтня призупинила контрактування та транспортування ліків на свої склади у Києві та області (зокрема, на працюючий склад у Броварах).
В "Оптіма-Фарм" цю інформацію підтвердили. "Плануємо відновити транспортування ліків на цьому тижні", – повідомив CEO "Оптіма-Фарм" Ігор Гуцал.
Він зазначив, що компанія продовжує доставляти ліки до столичних аптек з регіональних складів, але це не покриє 100% попиту. Що відомо про "Оптіма-Фарм" Компанія "Оптіма-Фарм" є одним з двох найбільших фармдистриб’юторів країни.
Співрозмовники ЕП на фармацевтичному ринку оцінюють її частку у 43%.
Приблизно таку ж частку має компанія "БаДМ". Після накладання арешту на третього найбільшого дистриб’ютора – компанію "Вента" (часткою володіли росіяни), "БаДМ" та "Оптіма-Фарм" фактично розділили дистрибуцію ліків між собою, контролюючи загалом 85% ринку.
Виторг "Оптіма-Фарм" у 2024 році становив 69,5 млрд грн. Власником компанії є Андрій Губський.
У відкритих джерелах інформації про нього небагато.
Відомо, що він брат екснардепа Богдана Губського.
За оцінками Forbes Україна, у 2020 році Андрій посів 68 місце у переліку найбагатших українців зі статками 120 млн дол.
Соцмережі бізнесмен не веде. "Оптіму-Фарм" та "БаДМ" часто звинувачують у монополізації ринку дистриб’юторів.
У липні Антимонопольний комітет (АМКУ) оштрафував компанії за узгодження цін на ліки та призначив їм штрафи (2,37 млрд грн для "БаДМ" та 2,4 млрд грн для "Оптіми").
24 жовтня АМКУ підтвердив своє рішення. Що кажуть на ринку Атака на склад "Оптіми" 25 жовтня стала другою за останні три місяці.
Крім цього, ще на початку повномасштабного вторгнення росіяни знищили логістичні комплекси другого дистриб’ютора – "БаДМ" у Київській та Полтавській областях.
Як свідчить досвід цих атак, фармацевтичний ринок вміє швидко адаптовуватися до подібних викликів. Опитані ЕП представники фармацевтичного ринку очікують, що обстріл складу може створити короткостроковий дефіцит, але не призведе до логістичної катастрофи.
Вони вважають, що потужностей регіональних складів "Оптіми" та "БаДМ" вистачить для стабілізації ситуації протягом декількох тижнів. Читайте також: Фармацевтичний ринок у турбулентності: чому уряд не може приборкати ні аптеки, ні виробників У "БаДМ" розповіли ЕП, що вже фіксують збільшення попиту на свої послуги у Києві та області.
"Зараз ми відвантажуємо додаткові замовлення від мереж аптек.
Не бачу великої катастрофи.
Будуть важкі два-три тижні, потім ситуація має стабілізуватись і постачання буде своєчасне і у повному обсязі", – каже в.о.
генерального директора "БаДМ" Дмитро Бабенко. У фармвиробника "ІнтерХім" зазначають, що залишки продукції на ринку великі, водночас певний час може бути проблема із їх поповненням.
"Це великий логістичний і фінансовий виклик, але ринок із цим впорається.
Ми поки що не знаємо остаточний обсяг втрат, але сказати, що завтра все обвалиться – не можна", – повідомив представник "ІнтерХім" Олександр Чумак. В аптеках також готуються до проблем з постачанням.
"Цілком можливо порівняти наслідки серпневої атаки на "Оптіму-Фарм" та ту, що відбулась 25 жовтня: вже орієнтовно за тиждень ми зіштовхнемось із перебоями у постачанні ліків.
Особливо – до прифронтових територій", – каже виконавча директорка мережі аптек "911" Юлія Клименюк. За її словами, ситуацію погіршує те, що через державні регуляції з 1 березня аптеки мають обмежені товарні запаси ліків.
"Після атаки росіян 25 жовтня аптечні мережі повинні повністю переформатувати логістичні ланцюжки", – додала вона. Читайте також: Особливий пацієнт.
Чому президента обурили ціни в аптеках? Олександр Мудрий, засновник компанії "Конекс" (дистриб’ютор ліків та аптечна мережа), переконаний, що катастрофічного дефіциту ліків не буде. "Тут питання не до "БаДМ" і "Оптіми", а до виробників: які залишки є у них, щоб швидко завести продукцію через інших дистриб’юторів.
У нас іде війна, і є лише два дистриб’ютори.
Замість того щоб думати про диверсифікацію постачання ліків, у країні відбувається, те, що відбувається.
Це відсутність державницького підходу", – вважає Мудрий. Наслідки для споживачів та бізнесу Співрозмовники ЕП на фармринку та в уряді зазначили, що знищення складу "Оптіми" навряд чи призведе до значних проблем із закупівлею ліків.
"Можливо буде певний дефіцит особливих препаратів, які мали доставити під замовлення, але не із найпопулярнішими", – зазначає співрозмовник ЕП в Кабміні. "У нас наразі є товарних залишків на 8 мільярдів гривень, у них ("Оптіми", – ЕП) приблизно такий же обсяг.
Навіть зі знищеним складом це не має суттєво повпливати на доступність ліків або на бізнес", – зазначив Бабенко з "БаДМ". Водночас збитки у 100 млн дол.
можуть вплинути на бізнес "Оптіма-Фарм".
ЕП не вдалось дізнатись, чи був застрахований знищений склад у Києві, але досвід "БаДМ" свідчить, що отримувати відшкодування за знищення чи пошкодження таких великих об’єктів вкрай важко.
У компанії зазначили ЕП, що страховики відмовились компенсувати кошти за втрачені склади у 2022 році, посилаючись на "форс-мажорні" обставини. "У страхуванні ризиків обмежена сума виплат і регіони, в яких можливо застосувати страховку.
Наприклад, Дніпро, Харків, Запоріжжя не підлягають страхуванню.
У Києві начебто є можливість, але я не знаю чи їх ("Оптіми-Фарм", – ЕП) склад був застрахований", – каже Бабенко. Читайте також: Катерина Загорій, "Дарниця": Відвідувачі аптек до 70% грошей віддають за електроенергію і квадратні метри, а не за ліки Дистриб’ютор може спробувати розділити витрати із фармвиробниками у формі "пробачення" боргів за нереалізовану продукцію.
Наприклад, "БаДМ" таким чином вдалось компенсувати близько 60% втрат знищеної продукції у 2022 році. "Маржинальність виробника більша, ніж у дистриб’ютора і цим вони можуть "амортизувати" збитки першого.
Ніхто не хоче дестабілізувати ринок, бо наслідки можуть бути непередбачуваними", – каже співрозмовник ЕП в уряді. Фінансові труднощі фармдистриб’ютора посилюються штрафом від АМКУ, який компанія все ще може оскаржити.
"Якщо штраф АМКУ залишиться, тоді буде колапс", – каже Бабенко з "БаДМ". Водночас враховуючи фінансові показники "Оптіма-Фарм", які значно покращились у 2023-2024 роках (3,7 млрд грн чистого прибутку у 2023 році та 3,6 млрд грн – у 2024 році), компанія зможе оплатити і штраф і покрити збитки через удар росіян. Деякі співрозмовники ЕП припускають, що оцінка збитків компанією у 100 млн дол.
дещо завищена і може бути спробою посилити аргументи на користь скасування штрафу АМКУ чи принаймні перегляду його розміру в сторону зменшення.