Хто заважає громадам стати сильнішими

Реформа децентралізації, яка стартувала у 2014 році, дала поштовх розвитку громад.
Вони отримали більше повноважень, ресурси та державну підтримку, змогли вирішити багато локальних проблем, поліпшити якість життя людей у містах та селах.
Проте цього вже недостатньо для розвитку. Виклики для суспільства Результати реформи децентралізації стали відчутні одразу. За перші два роки деякі ОТГ зібрали на 122% більше податків, ніж до об"єднання, та почали інвестувати в розвиток.
На інфраструктурні проєкти вони скерували на 46-569% більше коштів, ніж до старту реформи (дані VoxUkraine).
Витрати на бюрократичні процедури скоротилися на 12%.
Робота стала ефективнішою. Велика війна суттєво вплинула на фінансову спроможність громад: близько 70% з них отримують фінансування з центрального бюджету.
Як це працює – видно в бюджеті-2026, проєкт якого затвердив Кабмін.
У ньому є кілька важливих змін. Наприклад, 4% ПДФО планують зараховувати до держбюджету, хоча раніше вони спрямовувалися до сільських, селищних та міських територіальних громад.
Як результат у 2026 році місцеві бюджети отримають на 15,2 млрд грн менше. Громади втрачають ще одне важливе джерело доходів: ПДФО із зарплат військовослужбовців та правоохоронців піде у спецфонд держбюджету.
Обсяг освітньої субвенції, попри високий рівень інфляції, пропонують залишити на рівні 2025 року.
Те саме стосується фінансування програм супроводу ветеранів та демобілізованих, а на дороги місцевого значення кошти взагалі не передбачені. Постійні зміни в бюджетному та податковому кодексах, відсутність чітких механізмів середньострокового планування ускладнюють реалізацію інвестиційних та інших проєктів.
Державні субвенції надходять із запізненням, часто не покривають реальних потреб, тож громади змушені виживати. Дослідження Університету Григорія Сковороди свідчить, що місцева влада не може ефективно планувати бюджети без стабільної нормативної бази, а законодавчі зміни часто не узгоджуються з реальними циклами бюджетного процесу. Попри реформу децентралізації, основні рішення щодо розподілу коштів, інвестицій у місцеві інфраструктурні проєкти та безпекові заходи ухвалюються в області чи Києві.
Наприклад, громада Кілії не раз ініціювала проєкти з модернізації місцевого водогону, але процес погодження з обласними структурами затягувався на місяці.
За таких умов складно оперативно реагувати навіть на аварійні ситуації. Затримки субвенцій на освіту та медицину створюють великі проблеми: заклади тимчасово закривають, а ремонти відтерміновують.
Громада змушена шукати альтернативні джерела фінансування: звертатися до благодійних фондів, іноземних та місцевих донорів, місцевого бізнесу.
Однак ці джерела не можуть вирішити всі проблеми, бо вони переважно нестабільні. На цьому тлі кількість викликів для громад – аварійні трубопроводи, підтоплення, брак техніки – збільшується.
Ресурси для вирішення цих проблем потрібні вже зараз.
Влітку в Кілії сталося кілька серйозних аварій на міському водогоні, внаслідок яких тиск у системі на певний час знижувався.
Громаді вдалося вирішити цю проблему та відновити нормальну подачу води, хоча це було непросто. Місцеві адміністрації страждають через емоційне виснаження фахівців та брак кадрів.
Особливо це відчувається в комунальній сфері, освіті та медицині.
Молодь виїжджає, зокрема за кордон, громади старішають.
Додалися військові ризики.
Через регулярні атаки дронів та перебої з електроенергією громади працюють у режимі кризового управління.
Коли ситуація поліпшиться – не відомо. Що потрібно зробити Місцеві громади можна посилити вже зараз.
На законодавчому рівні потрібно затвердити інвестиційний механізм для їх відновлення.
Модель, яка дасть місцевим органам влади більше прав та самостійності, дозволить залучати кошти на створення робочих місць, модернізацію інфраструктури та підтримку бізнесу. Ідеться не так про фінансування, як про інструмент економічного самоствердження та шанс перейти від режиму виживання до розвитку.
Громади – це не периферія держави, це її серце.
Інвестувати в локальні проєкти потрібно навіть попри війну.
У Кілії реалізована низка ініціатив: відремонтовані будівлі ЦНАПу, місцевих шкіл, прокладені тротуари, купується техніка для комунального підприємства. Читайте також: Питання на 120 мільярдів: що буде, якщо в місцевих громад забрати "військовий" ПДФО? Для втілення в життя цих проєктів потрібен "довгий горизонт" планування.
Якщо громада має доступ до ресурсів і чіткий механізм їх використання, вона може планувати не на місяць, а на роки вперед.
Новий інвестиційний механізм для відновлення громад – це вихід.
Для цього держава має створити всі необхідні умови на законодавчому рівні і стежити за виконанням норм та правил. Держава повинна змінити ставлення до місцевих адміністрацій.
Громади мають перетворитися з прохачів на рівноправних учасників економічного процесу, а держава мусить чути громади і не диктувати їм свої умови.
Законодавство має створювати межі, а не обмеження.
Ми не повинні сподіватися на милість з Києва чи з Одеси, бо маємо право на ресурси, на голос, на вплив.
Ми в Кілії показуємо, що громада здатна діяти ефективно, якщо їй не заважають. Новий законодавчий інвестиційний механізм має допомогти громадам стати самостійними: без сторонньої допомоги залучати кошти, планувати розвиток і звітувати перед людьми, а не погоджувати кожен крок з міністерствами.
Необхідна довіра через прозорість, зрозумілі процедури, швидке реагування на проблеми. У Польщі місцеві адміністрації (гміни) давно стали основою для розвитку країни.
Держава вирішує питання національного масштабу: реформує поліцію, системи охорони здоров"я або соцстрахування, а розвитком регіонів опікуються громади.
Міністерства економіки чи внутрішніх справ не беруть участі в цьому процесі. На цьому тлі доцільно створити національну платформу для обміну досвідом між громадами, щоб Кілія, Мукачево та Ладижин ділилися досвідом і робочими рішеннями, а не змагалися за увагу міністерств.
Це непогано працює в Польщі.
Наприклад, кілька гмін об"єдналися і створили станцію очистки води Ekowik.
Вода там найкраща в Польщі – місцевих жителів закликають пити її з-під крана. Партнерство з бізнесом – основа економічної сили громади.
Бізнес – не донор, а союзник.
Успішна громада має створити умови для спільного зростання.
Громада повинна стати ініціатором спільних інвестиційних проєктів: пропонувати земельні ділянки для розміщення підприємств, розвивати інфраструктуру та логістику. Бізнес має реалізовувати проєкти, створювати робочі місця і платити податки.
Це вже працює.
У Кілії реалізовані кілька проєктів у партнерстві з бізнесом: облаштовані дитячі майданчики, відремонтовані школи та лікарні, підтримані фермери.
У кожної громади має бути чесна та прозора комунікація з людьми. У Кілії регулярно публікують звіти про виконані роботи, плани та виклики, чесно розповідають про проблеми з водогоном, брак техніки та затримки субвенції.
Людям важливо пояснювати, чому певні проєкти не реалізовані.
Це частина стилю управління.
Громада бачить не лише результати, а й процес, що формує довіру. Сильна громада – це не лише про дороги чи освітлення.
Це про здатність вистояти, об"єднатися і діяти, навіть коли держава не завжди поруч.
Ми це робимо щодня і закликаємо інших приєднуватися до боротьби за справжню місцеву силу.