ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
 
Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали від юридичних осіб понад 577,2 млн грн єдиного податку
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
 
Протягом трьох кварталів поточного року юридичні особи – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 577,2 млн гривень. У порівнянні з минулорічним показником січня – вересня 2024 року надходження збільшились на понад 58,1 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька. 
 
Як підкреслила очільниця податкової служби регіону, єдиний податок є одним з важливих джерел наповнення бюджетів громад. 
 
«Висловлюємо вдячність бізнесу за роботу і сумлінне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою. Своєчасне наповнення місцевих бюджетів у ці непрості часи сприяє фінансуванню нагальних потреб громад, а також підтримці соціальних програм. Продовжуємо комунікації з бізнесом задля сталого наповнення, зокрема місцевих бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.
 
 
 
 
 
Право на податкову знижку: способи подачі податкової декларації про майновий стан і доходи
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):
 
- особисто або уповноваженою особою;
 
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
 
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
 
В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.
 
Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
 
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
 
 
 
 
 
Збір за місця для паркування транспортних засобів: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – понад 31,0 млн гривень
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
 
У січні – вересні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували понад 31,0 млн гривень. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2024 року на понад 4,8 млн грн, або на 18,5 відсотків. 
 
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
 
 
 
 
 
Про розмір середньомісячної заробітної плати/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і не мають найманих працівників
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
 
Відповідно до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
 
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
 
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
 
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
 
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
 
Норми діють з 01.10.2025.
 
 
 
 
 
Новації законодавства: звільнення від сплати єдиного внеску самозайнятих осіб, якщо його сплатив роботодавець
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 3 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» (далі – Закон № 4536) частину шосту ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами ьта доповненнями) (далі – Закон № 2464) викладено в новій редакції, а саме:
 
«Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».
 
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
 
Враховуючи викладене, з 1 жовтня 2025 року зменшиться кількість умов, коли фізичні особи – підприємці та інші самозайняті особи, за яких єдиний внесок повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати єдиний внесок за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.
 
Отже, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців та інших самозайнятих осіб залишиться лише дві умови:
 
- роботодавець (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464), у тому числі резидент Дія Сіті, вже сплатив за них єдиний внесок;
 
- сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.
 
Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування єдиного внеску та здійснюють його сплату. Для фізичних осіб – підприємців на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. При цьому:
 
- база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;
 
- сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.
 
 
 
 
 
Як фізичним особам – підприємцям обрати чи перейти на спрощену систему оподаткування (перша – третя групи платників єдиного податку)?
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
 
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
 
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
 
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
 
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
 
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
 
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями).
 
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
 
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
 
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
 
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
 
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
 
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
 
 
 
 
 
Сплата ПДФО у разі зміни неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
 
Відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків.
 
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
 
Пунктом 10.2 розд. Х Порядку № 1588, зокрема, передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
 
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
 
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
 
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
 
Така ознака не встановлюється стосовно, зокрема, відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
 
Отже, на відокремлені підрозділи юридичних осіб не розповсюджуються норми п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588, тому сплата податків здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
 
Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
 
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
 
Враховуючи викладене, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється до бюджету за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у такому контролюючому органі.
 
 
 
 
 
Про внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна для перерахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
 
Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
 
Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624 (далі – Порядок № 624).
 
Держатель Реєстру майна (Міністерство розвитку громад та територій України) щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.
 
Адміністратором Реєстру майна є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України (п. 8 Порядку № 624).
 
Підтвердженням внесення, зокрема, даних за пошкоджене та знищене майно всіх форм власності – об’єкти рухомого та нерухомого майна є Витяг з Реєстру майна.
 
Витяг з Реєстру майна можна отримати через Портал «Дія», самостійно через мобільний застосунок «Дія» або на порталі diia.gov.ua. Також є можливість звернутися за отриманням Витягу з Реєстру майна до державного реєстратора, адміністратора Центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса.
 
 
 
 
 
Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи?
 
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
 
податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ та при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку) (п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
 
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (п.п. 3 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
 
податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
 
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
 
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
 
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
 
 
 
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області