МВФ схиляє Україну послабити гривню. Чи допоможе це бюджету?

На валютному ринку знову неспокійно.
Під час переговорів про нову програму співпраці з МВФ виявилося, що представники фонду тиснуть на Нацбанк, аби той активніше девальвував гривню.
Слабша гривня має переваги: вона дозволить уряду ефективніше покривати свої видатки.
Особливо в умовах війни, коли їх обсяг зростає настільки швидко, що парламент не встигає вносити зміни до бюджету. Національна валюта дійсно демонструє неабияку стійкість в умовах великої війни.
Гривня не лише тримається близько позначки 42 грн за дол., а й навіть дещо зміцнюється.
У чому секрет стійкості гривні і чи настав час для її послаблення? Секрети стабільності Режим курсоутворення, у якому Україна живе понад два роки, офіційно називається керованою гнучкістю.
Як пояснюють в НБУ, цей режим дозволяє курсу рухатися в обидва боки під впливом ринкових факторів.
Водночас регулятор узяв на себе зобов"язання покривати "структурний дефіцит валюти" на ринку. Нацбанк не розкриває, що таке "структурний дефіцит" і як він розраховується.
Натомість регулятор майже щодня здійснює інтервенції на валютному ринку, продаючи золотовалютні резерви, аби задовольнити потреби покупців інвалюти. Обсяги цих інтервенцій вимірюються мільярдами доларів на місяць, а з початку 2025 року вони становлять 26 млрд дол.
При цьому Україна переживає рекордний відплив валюти за торговельними операціями: за січень-вересень 2025 року обсяги імпорту перевищили експорт на 29,6 млрд дол. За нормальних умов такий торговельний дефіцит призвів би до рекордного ослаблення гривні, бо пропозиція іноземної валюти на ринку зменшується, а попит на неї доволі високий.
Проте цього не відбувається.
Ба більше, з початку 2025 року офіційний курс долара навіть знизився: із 42,02 грн 1 січня до 41,74 грн 22 жовтня. Стабільна і навіть міцніша гривня в умовах рекордного дефіциту торгівлі наштовхує на думку, що курс валют в Україні утримується штучно.
Отже, докір МВФ, який завжди наполягав на ринковому курсоутворенні, логічний.
Однак таке враження може бути оманливим.
Принаймні, так стверджують в НБУ. Співрозмовники ЕП в Нацбанку (офіційно регулятор не коментує питання курсу в "період тиші", тобто перед оголошенням рішення щодо облікової ставки, яке відбудеться 23 жовтня) назвали кілька контраргументів щодо "штучності" курсу. По-перше, дані про дефіцит торгівлі не враховують надходження від міжнародних партнерів України.
За даними Міністерства фінансів, з початку 2025 року на рахунки уряду надійшли 37 млрд дол.
кредитів та грантів із зовнішніх джерел, чого більш ніж достатньо для покриття згаданого вище дефіциту торгівлі. Як наслідок, навіть попри багатомільярдні інтервенції, обсяг резервів залишається стабільним і тримається близько до історичних максимумів. НБУ називає надходження на рахунки уряду своєрідною "платою за послугу безпеки", яку Україна "експортує" в Євросоюз, стримуючи російську армію.
Тож якщо враховувати цю плату в торговельному балансі, то він буде позитивним. Допомога від партнерів надходить на рахунки уряду неритмічно.
Мінфін може використовувати її у великих обсягах протягом короткого часу, аби фінансувати бюджетні видатки.
Наприклад, витрачати ці кошти на виплату зарплат працівникам бюджетного сектору або фінансувати капітальні видатки. Аби одномоментний продаж великих обсягів валюти не впливав на курс, НБУ викуповує їх в уряду напряму.
Так само за межі валютного ринку винесли деякі інші масштабні операції, наприклад, з купівлі зброї або енергоресурсів.
Саме цим Нацбанк пояснює "стрибки" інтервенцій, які можна бачити в статистиці регулятора. Читайте також: Трильйон під наглядом.
Із зловживаннями при купівлі зброї боротиметься Нацбанк По-друге, поточний курс валют не створює дисбалансів на ринку на зразок тих, що існували в умовах, коли курс стримували штучно на одному рівні. Наприклад, у 2022 році офіційний курс долара був "заморожений" спочатку на позначці 29,25 грн, а згодом – 36,56 грн.
При цьому його реальне значення, сформоване під впливом попиту і пропозиції, було вищим.
Це відображав рівень курсу на готівковому ринку, який іноді відрізнявся від офіційного на понад 15%. Наразі різниці між готівковим та офіційним курсами майже немає.
Надмірний попит на валюту "гасить" Нацбанк, розпродаючи резерви.
Тому причин для більших темпів девальвації там не бачать, наполягаючи на поточній валютній політиці. Плюси та мінуси девальвації Необхідність поступової девальвації гривні МВФ аргументує тим, що це може збільшити номінальні надходження до бюджету в умовах обмеженого внутрішнього ресурсу та проблем із залученням міжнародного фінансування на 2026 рік. За два місяці до початку нового бюджетного року уряд досі не має гарантій, що зможе профінансувати видатки на суму, еквівалентну 19 млрд дол.
Вищий курс означає більші надходження податку на додану вартість з імпортних товарів та більші номінальні надходження від конвертації міжнародної допомоги в гривню. Читайте також: Чому зростає імпорт і хто винен Крім того, поступова девальвація гривні може запобігти накопиченню дисбалансів в економіці та підготувати її до умов, коли обсяги міжнародної допомоги скоротяться.
За вищого курсу обсяги імпорту будуть скорочуватися, адже його ціна зростатиме, що буде впливати на споживання товарів. "Поступова контрольована девальвація призупинить розширення дисбалансів зовнішньої торгівлі, які ми спостерігаємо, і підсилить конкурентоспроможність українського експорту на зовнішніх ринках.
Прийнятним для Нацбанку рівнем девальвації буде такий, який не призведе ні до прискорення інфляції, ні до дестабілізації фінансової системи", – зазначив директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен банку" Олександр Печерицин. На думку МВФ (на фото директор-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва) за іноземну валюту потрібно давати більше гривні Getty Images Однак у Нацбанку вважають, що потенціал впливу курсу на дефіцит торгівлі незначний.
Вагома частина імпорту нееластична, тобто курс на неї не впливає. "Одним з аргументів "за" девальвацію є торговельний дефіцит, що збільшується в останні роки.
Проте це продиктовано більшою мірою інвестиційними та військовими товарами, тобто конструктивними потребами бізнесу та відновлення", – зазначає молодший економіст Центру економічної стратегії Єлеазар Левченко. Тобто Україна купуватиме електроенергію, газ та зброю незалежно від курсу.
Ба більше, девальвація може збільшити видатки бюджету на придбання цих товарів. Читайте також: Україна витрачає на держборг більше, ніж на пенсії і "соціалку".
Чи можна вийти з "боргової ями"? Крім того, девальвація може призвести до збільшення видатків на погашення та обслуговування боргу.
Наразі ці платежі – найбільша невійськова стаття видатків, а більшість українського державного боргу номінована в іноземній валюті. Ще один негативний наслідок девальвації – вища інфляція, яка похитне довіру громадян до заощаджень у гривні.
За високих темпів росту курсу валют населення може віддавати перевагу заощадженням у доларах та євро.
Це може спровокувати відплив коштів з банківської системи і суттєво ускладнити залучення урядом грошей від випуску облігацій внутрішньої державної позики. Насамкінець – девальвація гривні є політично непопулярним кроком, особливо в умовах війни та невизначеності щодо майбутнього. Що буде з курсом 22 жовтня парламент ухвалив у першому читанні проєкт бюджету на 2026 рік, який Мінфін розраховував за курсом долара 45,7 грн.
Закладений у бюджет курс завжди був доволі чутливим для українців, хоча цей показник майже ніколи не виконується.
Наприклад, на 2025 рік уряд закладав курс 45 грн за дол., хоча більшу частину року він коливався навколо позначок 41,5-42 грн. Читайте також: Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона.
Де Україна братиме гроші? Така невідповідність – проблема для бюджету.
Уряд очікує отримувати міжнародну допомогу та податки з імпорту за вищим курсом, тобто в більших номінальних обсягах.
Проте на поточні показники бюджету курсовий фактор суттєво не впливав. Співрозмовники ЕП в Нацбанку пояснюють, що закладений курс долара набагато перевищує його фактичне значення, проте курс євро приблизно відповідає рівням, які бралися для розрахунку бюджету.
Оскільки більшість української торгівлі відбувається з ЄС і саме звідти Україна отримує найбільші обсяги фінансової допомоги, то вплив курсового фактора на доходи бюджету був некритичним. Це дозволяє НБУ почуватися більш упевнено в дискусіях з МВФ щодо девальвації гривні.
Чи означає це, що цієї девальвації вдасться уникати й надалі? Читайте також: Голова НБУ Андрій Пишний: Емісія гривні – це квиток в один кінець Опитані ЕП аналітики вважають, що принаймні найближчим часом курс буде стабільним та реагуватиме на традиційні сезонні фактори. "Очікується стабільний ринок, поки резерви зберігаються на високому рівні.
Можливий діапазон торгів у коридорі 41,5-42 гривні за долар.
У листопаді очікуємо на додаткову пропозицію завдяки виплаті квартальних податків, а в грудні можливий тиск на гривню через бюджетні виплати", – зазначає дилер департаменту глобальних ринків "ОТП банку" Антон Курінний. У "Райффайзен банку" очікують, що девальвація гривні до кінця 2025 року не перевищить 3%.
"З огляду на важливість недопущення різких коливань курсу ми очікуємо курс гривня/долар на рівні 43 в кінці цього року", – зазначає Печерицин. "Схоже, НБУ буде притримуватися політики стриманої девальвації, тому очікування ринку консолідуються навколо відміток 42-42,5 гривні за долар.
Проте недавні новини про позицію МВФ щодо валютної політики та очікування більших темпів знецінення гривні підігрівають попит на валюту і можуть вплинути на позицію НБУ", – додає керівник з продажів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.