Ключ до інвестицій – це не прохання, а дії, які створюють довіру

Фінансові показники більше не єдина основа для ухвалення рішень.
Поряд із прибутком інвестори оцінюють: як бізнес впливає на довкілля; чи захищені працівники; чи відповідає управління етичним принципам. Це вже не "додаткові фактори", а основа довіри.
І саме довіра стала головною валютою глобального ринку капіталу. За даними агентства Bloomberg, 85% портфельних інвесторів очікують подальшого зростання активів, пов"язаних зі сталим розвитком.
У 2024 році обсяг "зелених" облігацій перевищив 622 млрд дол.
(дані Climate Bonds Initiative), а вже цього року ринок уперше перетне позначку в трильйон. Український зріз Війна змусила Україну боротися за виживання, але водночас відкрила шанс показати, що ми здатні діяти за новими глобальними правилами. Корпоративне управління.
У 2024 році ухвалено закон, який зменшив політичний вплив на держкомпанії.
Це важливий сигнал: корпоративні правила наближаються до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Енергетика.
Синхронізація з європейською мережею ENTSO-E дала змогу Україні торгувати електроенергією на спільному ринку.
І навіть після атак на енергосистему зберігається мета – 27% відновлюваної енергії до 2030 року. Маркерні інвестиції.
У 2025 році компанія DTEK разом із данським державним фондом EIFO та виробником турбін Vestas залучила 450 млн євро у Тилігульську вітрову електростанцію – найбільшу приватну інвестицію під час війни. Фінанси.
"Укренерго" ще у 2021 році випустило 825 млн дол.
сталих облігацій.
У 2025-му вони залишаються в обігу, що доводить – довіра інвесторів не зникла навіть під обстрілами. Таким чином, навіть у війні ми демонструємо, що можемо не лише виживати, а й будувати за правилами, які визнає глобальний ринок. Приклади для натхнення Наші сусіди доводять: сталий розвиток – це не примха багатих, а інструмент зростання для тих, хто готовий діяти. Польща.
У 2016 році стала першою країною, яка випустила суверенні зелені облігації.
Сьогодні активно фінансує системи накопичення енергії та модернізацію мереж. Балтійські країни.
Литва, Латвія й Естонія запустили муніципальні зелені облігації та проєкти офшорних вітрових парків у Балтійському морі.
Литва першою профінансувала системи зберігання енергії (BESS) для стабільності мереж. Болгарія.
У 2024 році підписала угоди на будівництво сонячних парків із накопиченням енергії, щоб зменшити залежність від вугілля (Balkan Green Energy News). Румунія.
Розвиває офшорні вітрові станції у Чорному морі та пілотні проєкти накопичення енергії за підтримки ЄС. Вірменія.
У 2023 році компанія Team Telecom Armenia випустила перші в країні сталі облігації.
Це сигнал: навіть невеликий ринок може формувати довіру. Ці приклади показують, що починати можна будь-коли – головне мати прозорі механізми. Менше зовнішньої підтримки – більше власної відповідальності Події 2025 року нагадали Україні: зовнішня допомога не гарантована.
Сполучені Штати заморозили більшість програм підтримки.
За даними Le Monde, 83% програм USAID були поставлені на паузу. Економісти CEPR підрахували: із заявлених 60 млрд дол.
військової допомоги реально ефективними були лише 18 млрд дол. Менше зовнішніх грошей означає більше внутрішньої відповідальності.
Україна має відповісти двома кроками: створити власні механізми страхування для інвесторів (зокрема фонди воєнного ризику для енергетичних проєктів); показати прозорі правила й соціальну стійкість, щоб довіра інвесторів не зникла. Соціальний вимір: невидимі рани Війна залишає сліди не лише на картах, а й у людях.
За даними Національної бібліотеки медицини США, приблизно 25% українців мають симптоми посттравматичного стресового розладу.
Це означає, що чверть нашої робочої сили потребує підтримки, інакше економіка втратить продуктивність. Ще одна тіньова загроза – гендерно зумовлене насильство.
За оцінками Фонду ООН у галузі народонаселення, понад 2,4 мільйона жінок і дівчат перебувають під ризиком, і цей показник зріс на 36% у порівнянні з довоєнним часом. Для інвесторів це також фактор ризику.
Тому соціальні програми потрібно інтегрувати у власний інвестиційний наратив: KPI для компаній щодо працевлаштування ветеранів, політики протидії насильству, стимули для бізнесу, що інвестує у психічне здоров"я працівників. Уроки від інших Європа і наші сусіди на Кавказі вже довели: навіть невеликі економіки можуть задавати тон. Європейський Союз через програму NextGenerationEU створив найбільший у світі інструмент зелених облігацій і у 2023 році ухвалив стандарт "Європейські зелені облігації". Сакартвело розробила власну таксономію сталого фінансування і стала піонером регіону. Казахстан через Міжнародний фінансовий центр "Астана" створив Центр зелених фінансів і випустив перші зелені облігації у Центральній Азії. Висновок очевидний: щоб задавати правила гри, не обов"язково бути багатою країною.
Достатньо мати чітку волю і прозорі механізми. Український контекст Україна має шанс показати себе інакше – не як країна-прохач, а як країна-партнер.
Ми вже довели, що можемо: будувати сонячні й вітрові станції навіть під час обстрілів, інтегруватися в європейський енергоринок, запускати програми для ветеранів і жінок, які постраждали від насильства, готувати ґрунт для власних сталих фінансових інструментів. Але головне – ми можемо перетворити досвід війни на аргумент про стійкість.
Бо інвестори шукають не ідеальні країни, а ті, які навіть у кризі здатні діяти передбачувано і чесно. Читайте також: Як Україні залучати кошти на проєкти сталого розвитку Це і є наш контекст: відбудова як інновація, стійкість як валюта, довіра як головний ресурс. Ліна Костенко писала: "Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову". Мова, якою говорить світовий капітал сьогодні, – це мова сталого розвитку.
Україна вже почала її освоювати.
Наступний крок – зробити її своєю: наповнити сенсами людяності, прозорості й сили.
Бо ключ до інвестицій – це не прохання, а дії, які створюють довіру.