Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО/ПРРО»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО/ПРРО».
На запитання платників податків відповідала головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксана Науменко. 
 
Питання 1. Вітаю! Хто і коли зобов’язаний видавати фіскальний чек в Інтернет-торгівлі?
Відповідь. Вітаю! Основним документом, який регулює застосування реєстраторів розрахункових операцій, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 265).
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265, суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції, у тому числі через Інтернет, зобов’язані надати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми та змісту (фіскальний чек) у паперовій або електронній формі. Це стосується не лише готівки, а й розрахунків за допомогою платіжних карток, мобільних сервісів чи онлайн-банкінгу.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО виникає не лише у момент передачі товару, а з моменту проведення розрахункової операції, якщо вона пов’язана з господарською діяльністю (п. 1 ст. 3 Закону № 265).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (із змінами) визначає продаж товарів дистанційним способом (п.п. 14 п. 1 ст. 3), що включає електронні угоди без фізичного ознайомлення з товаром.
Водночас, квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ), не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Якщо покупець оплачує товар або послугу через платіжну систему (наприклад, за допомогою банківської картки через Інтернет), то банк або платіжний сервіс, який проводить цю операцію, не є продавцем і не видає чек. У цьому випадку:
- платником є сам покупець – власник платіжної картки;
- отримувачем коштів є той, хто надає товар або послугу, наприклад, інтернет-магазин, підприємство, фізична особа.
Тому, якщо товар або послуга продається через Інтернет і оплата відбулася за допомогою платіжної картки, саме продавець зобов’язаний застосувати РРО/ПРРО і видати фіскальний чек покупцю. Це обов’язкова вимога законодавства, незалежно від того, яка платіжна система була використана.
 
Питання 2. Вітаю! Що краще, класичний РРО чи програмний РРО?
Відповідь. Вітаю! Для інтернет-магазинів і онлайн-торгівлі ПРРО – найкраще рішення:
- працює на смартфоні, комп’ютері або планшеті;
- не потребує касового апарату;
- дешевше в обслуговуванні;
- легко інтегрується з сайтом або CRM.
 
Питання 3. Добрий день! В інтернет-магазині прийнято рішення надсилати покупцям чеки РРО в електронному вигляді. Чи буде достатньо надати покупцю посилання у соцмережі (viber, telegram), завдяки якому він зможе завантажити чек через сайт інтернет-магазину?
Відповідь. Вітаю! Ні, цього буде недостатньо.
Нагадаймо, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265 при наданні покупцю чека РРО в електронній формі продавець має забезпечити (у тому числі, але не виключно) надсилання чека РРО на наданий покупцем абонентський номер або адресу електронної пошти.
Зазначений перелік способів надсилання електронного чека РРО не є вичерпним, і спосіб отримання чека має визначити покупець. При цьому згадана невичерпність стосується лише місць (адрес) надсилання чека, а не способів їх вручення.
Тобто, якщо інтернет-магазин відправляє покупцю не сам чек, а посилання на нього, при податковій перевірці це може бути кваліфіковано як порушення п. 2 ст. 3 Закону № 265 – невидача покупцю розрахункового документа встановленої форми та змісту. За таке порушення п. 1 ст. 17 Закону № 265 передбачено штраф.
 
Питання 4. Добрий день! Який розмір штрафів передбачений за невидачу чека?
Відповідь. Вітаю! Вже з 1 серпня 2025 року до суб’єктів господарювання за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
 
Питання 5. Вітаю! Наскільки детально повинен продавець описувати назви товарів у фіскальних чеках?
Відповідь. Добрий день! Для ФОПів 2 та 3 груп єдиного податку (неплатників ПДВ) дозволяється вказівка загальної назви товару у чеку (наприклад, «штани чоловічі розміру М», тобто без опису моделі, бренду тощо). При цьому рекомендується не вказувати назву товару аж занадто загально.
Головна вимога – вказати належність товару до споживчої групи. У цій ситуації також можна скористатися Державним класифікатором продукції та послуг (наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (із змінами)) та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
Правило спрощеного запису не стосується складних товарів побутового призначення з гарантійним обслуговуванням, медичних товарів та лікарських засобів, ювелірних виробів та підакцизних товарів. Тобто для таких товарів слід точно вказувати його найменування відповідно до первинної документації від виробника або постачальника.
Для юридичних осіб та платників ПДВ потрібно повністю зазначати найменування товару. Таким продавцям слід відображати назву товару в такий спосіб, щоб назва відображала споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувала товар чи послугу в документообігу продавця для податкових цілей. При цьому, якщо товари містять громіздкі назви, доцільно скласти таблиці відповідності, де з одного боку зазначаються найменування відповідно до вхідних документів, а з іншого – уніфіковане найменування, за яким ці товари зазначаються в обліку продавця та в чеках РРО/ПРРО. 
 
Питання 6. Добрий день! У зв’язку з ситуацією в країні, під час частих та інколи тривалих відключень електроенергії немає можливості використовувати РРО/ПРРО. Чи загрожує у такій ситуації штраф, або є якісь пільги для таких ситуацій, або ж альтернативні способи фіскалізації?
Відповідь. Добрий день! Під час відключення електроенергії, а також виходу з ладу РРО слід використовувати книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункові книжки (РК) або зареєстрованого резервного РРО.
Водночас, при виході з ладу або втраті зв’язку ПРРО застосування цих же КОРО або РК не передбачене. Натомість, у разі відсутності зв’язку із сервером ПРРО може тимчасово працювати в офлайн режимі, використовуючи заздалегідь зарезервовані фіскальні номери.