Чи подолає новий уряд тіньову економіку?

Залежно від використаних методів існують різні оцінки загального рівня тіньової економіки.
Останні офіційні цифри – оцінка Міністерства економіки в межах близько 30% – належать до 2021 року.
Після початку великої війни є тільки усне свідчення тоді ще міністерки економіки Юлії Свириденко про "близько 40%". Ernst & Young оцінила "тінь" в Україні менш ніж 20% у 2023 році.
Мова йде лиш про тіньову економіку готівкових платежів – важливу частину загальної "тіні".
Це описує в кращому разі половину схем, адже великі та середні підприємства віддають перевагу більш "технологічним" схемам з меншими транзакційними витратами. У розвинутих країнах тіньова економіка зазвичай становить 10-15% від ВВП.
Для нас це поки що нереалістична мета.
У найуспішніших у цьому плані країнах, співставних з Україною за якістю державного управління, у тіні 20-25%. Отже, якби рівень "тіні" вдалося зменшити у півтора-два рази, до кращих порівняльних зразків, то, припускаючи, що детінізована частина матиме середній рівень оподаткування, бюджетні надходження зросли б на 400-500 млрд грн. У військовий час це дозволило б збільшити на відповідну суму винагороди військовим або профінансувати виробництво вітчизняного озброєння.
У мирний час – безболісно перейти від дискреційного податку на прибуток до набагато простішого податку на виведений капітал і при цьому скоротити ПДФО до 10%, що неабияк сприяло би подальшій детінізації.
Тож ціна питання доволі висока. Правильні пріоритети важливі Одна з проблем, які стоять на заваді детінізації, у тому, що міжнародні експерти, які надають поради уряду, часто виходять із свого досвіду, здобутого в їхніх розвинених країнах та країнах, подібних до України за рівнем розвитку, але не за структурою економіки.
А структура тіньової економіки в Україні нетипова. На відміну від інших країн, в Україні переважна частина податкових надходжень втрачається через масштабні інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування.
Їх застосовують великі підприємства, які становлять значну частку вітчизняної економіки.
Завдяки неформальним зв"язкам вони мають великі можливості для уникнення від сплати податків. Підприємці та чиновники, що стоять за цими схемами, успішно відволікають від них увагу міжнародних експертів, які мислять стереотипно і не докладають достатніх зусиль для глибокого вивчення ситуації.
Зокрема через це багато таких експертів, зокрема з МВФ, вважають чи не найбільшою і найшкідливішою особливістю України спрощену систему оподаткування (ССО).
Яскравий приклад таких хибних підходів – "Національна стратегія доходів" у податковій частині. Читайте також: Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих.
Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років? Насправді, як доводить аналітична робота ІСЕТ на відповідну тему, спеціальні податкові режими для мікробізнесу та самозайнятих осіб з цілком об"єктивних причин діють у більшості країн світу, зокрема в більшості країн Євросоюзу. Хоча наявність різних режимів оподаткування створює можливості для зловживань, за належного адміністрування такі порушення незначні на тлі інших схем ухилення від оподаткування через відносно невеликі масштаби мікробізнесу та великі транзакційні видатки на створення та функціонування цих схем. Як демонструє щорічне дослідження найбільших схем ухилення від оподаткування в Україні (минулорічне – за посиланням, цьогорічне – готується), такі порушення поширені, але вони менш значущі за обсягом фіскальних втрат, ніж головні схеми. Аргумент про те, що відсутність обов"язкового бухгалтерського обліку в суб"єктів ССО, зокрема у сфері роздрібної торгівлі, уможливлює масштабні схеми через реалізацію незаконно ввезеного, виробленого або "скруткового" товару, не витримує критики, бо за наявності великого тіньового сектору та фіктивних документів від "конвертів" цей канал збуту не є ні єдиним, ні, імовірно, основним. Крім того, переслідування реалізації "лівого" товару є боротьбою з наслідком, а не причиною.
До того ж точок реалізації є сотні тисяч – на відміну від десятків джерел походження такого товару.
Це неефективний спосіб протидії масштабним схемам.
Обтяження мікробізнесу непотрібним йому обліком не вирішить жодних проблем, як не вирішила жодних проблем тотальна фіскалізація другої і третьої груп ССО. Справжні "особливості України" Крім структури тіньової економіки, Україна має також принаймні дві тісно пов"язані між собою особливості, які відрізняють її від більшості інших країн. Перша – індустрія "конвертаційних центрів" ("конвертів") – псевдо-підприємницьких структур, створених для надання послуг з ухилення від сплати податків.
Ця індустрія веде свою історію з 1990-х років, розквітла за часів Януковича, який перетворив її на основне джерело доходів "сім"ї", і продовжує існувати зараз. Вона швидко пристосовується до змін законодавства, вигадуючи нові схеми та сфери діяльності.
Традиційними сферами є розготівковування грошей для виплати зарплат "у конвертах" та дивідендів, махінації з ПДВ, випуск фальшивих документів для контрабандного, контрафактного або "скруткового" товару. На відміну від багатьох інших схем з уникнення оподаткування, які, у разі викриття, загрожують тільки штрафами, діяльність "конвертів" – суто кримінальна, тому вони можуть існувати тільки під "дахом" силових структур та податківців. Покійний Каха Бендукідзе, "хрещений батько" грузинських (тоді – на диво успішних) реформ, радив у 2014 році передусім пересаджати всіх причетних до цієї індустрії, бо вони навряд чи будуть займатися чимось іншим.
На жаль, тоді цього не зробили, хоча фігуранти були на поверхні – за Януковича вони діяли відкрито. Читайте також: "Ми доберемося до тих, хто не платить".
Голова ДПС про "скрутки", Гетманцева та моделей OnlyFans Друга – інституційна пам"ять та корпоративна культура податкової, які сягають середини 1990-х, коли їх заклав сумнозвісний Микола Азаров.
Він перезаснував податкову як інструмент ручного контролю за бізнесом з боку Леоніда Кучми.
Податкова була підпорядкована президентові, що унікально у світовій практиці. Це створило репресивну культуру "азаровських" податківців і низку корупційних традицій: "кришування" "конвертів", стягування "відкатів" за повернення ПДВ експортерам, махінації з фіктивним ПДВ-кредитом, збирання податку на прибуток "за домовленістю", "доїння" бізнесу.
Ці традиції також вельми живучі. Про це свідчать, зокрема, дані репрезентативного опитування підприємств, проведеного "CASE Україною".
Тільки 22,2% респондентів вважають, що ДПС активно та успішно протидіє схемам з ухилення від оподаткування.
Натомість 27,5% опитаних переконані, що вона їм сприяє, тобто "кришує" ці схеми. Що варто робити Найперспективніші кроки для кардинального скорочення тіньової економіки полягають у радикальному вдосконаленні адміністрування, ліквідації "конвертів" та перезавантаженні податкової і митної служб.
Перше – одне із завдань БЕБ, яке воно досі ігнорувало, зважаючи на його походження від податкової міліції. Єдиний за багато років недавній випадок викриття конвертаційного центру (головний підозрюваний – колишній високопосадовець податкової) є заслугою СБУ, яка за своїм профілем не мала б опікуватися подібними явищами.
Є надія, що після успішного перезавантаження БЕБ системна боротьба з "конвертами" нарешті зрушить з місця і за деякий час з цим явищем буде покінчено. Почалося, але гальмується урядом, перезавантаження ДМС.
Це може радикально зменшити обсяги порушень митних правил.
Саме цей сценарій, імовірно, закладений у бюджеті-2026.
Проте перезавантаження ДПС поки що не розглянуте навіть на законодавчому рівні, зокрема через спротив міжнародних експертів. Без цього не варто сподіватися на суттєве зменшення неофіційних зайнятості і торгівлі, зловживань з ПДВ, виведення капіталу до податкових гаваней. Саме на це має бути націлена стратегія детінізації.
Вирішення цих стратегічних проблем може радикально зменшити частку тіньової економіки.
Тактичні кроки – підвищення податків, посилення суворості законодавства, розширення прав і сваволі податківців, вихолощення ССО – лише погіршать підприємницький клімат і позбавлять Україну перспектив швидкого економічного зростання.