Як по квотах: Україна і ЄС домовились про нові умови експорту агропродукції

Три роки українська агропродукція заходила на ринок Європейського Союзу по "зеленій смузі": під час повномасштабної агресії московії це стало рятівним колом для вітчизняного експорту, хай і попри гучний спротив європейських фермерів. Проте 5 червня 2025 року шлагбаум опустився: "торговельний безвіз" завершився, повернулися квоти та мита.
Ціна питання – щонайменше 700 млн дол.
втрат за 2025 рік, підрахували в Національному банку. Згодом Брюссель і Київ домовилися про "план Б": Рада Євросоюзу схвалила нову угоду зі збільшеними квотами.
Вона не виглядає такою щедрою, як попередній режим, але чи ставить вона хрест на агроекспорті України до ЄС? Що передувало Щоб зрозуміти, чи є "зрада" у нових умовах торгівлі, варто пригадати 2021 рік.
Тоді діяли умови так званої Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та Євросоюзом, що є частиною Угоди про асоціацію. Ця угода скасувала більшість мит, але для окремих агропродовольчих товарів встановлювала квоти – обмежені обсяги безмитного експорту до ЄС.
Для "чутливих" товарів вони були відносно невеликими.
На ті обсяги українського експорту, що перевищував квоти, запроваджувалося мито. У 2021 році Євросоюз став одним із ключових ринків збуту для агропродукції з України.
Туди постачалося близько 30% вітчизняного агроекспорту.
Більше лише в країни Азії – 49%.
Ту продукцію, яку вже не було сенсу везти до ЄС через мита перенаправляли на інші ринки.
Таку гнучкість забезпечували одеські порти, через які йшло понад 90% аграрного експорту. Відповідно до ст.
29 Угоди про асоціацію умови торгівлі мали оновити через п"ять років, у 2022 році.
Але все перевернула велика війна.
З лютого 2022 року головну артерію експорту – чорноморські порти – заблокували росіяни.
У відповідь Євросоюз запустив безпрецедентні автономні торговельні заходи (АТЗ): в односторонньому порядку скасував мита та квоти на імпорт з України. Читайте також: Лавочку прикрили: як ЄС зруйнував експорт української молочної продукції У режимі АТЗ вітчизняний агроекспорт до ЄС не обмежувався.
Фактично Україна стала частиною спільного ринку, і вже у 2023 році на Європу припадало 59% поставок агропродукції. Проте в червні 2025 року урядовці Євросоюзу фактично "відкатили" торгівлю до умов Угоди про асоціацію зразка 2021 року, повернувши квоти та мита чотирирічної давнини. Нові умови: основний експорт У липні 2025 року віцепрем"єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив, що Україна та Євросоюз домовилися збільшити квоти на агроекспорт.
Рада ЄС ухвалила їх 13 жовтня. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, нові квоти для 21 із 34 позицій перевищуватимуть максимальні обсяги експорту, які наша країна мала за час дії АТЗ.
Але що з основним експортом? Аби без емоцій відповісти на це питання, варто порівняти умови торгівлі, які діяли у 2021 році (до АТЗ), у 2024 році (пік "безвізу") і пропозиції нової угоди.
ЕП сфокусувалася на ключових експортних позиціях. Читайте також: Велика молочна війна: як Україна поступається московії в Азії Наприклад, найбільша позиція за обсягами постачання до Євросоюзу – кукурудза.
У 2021 році обсяг її експорту становив 7,4 млн тонн, у 2024 році – 13,7 млн тонн, а нова квота становить 1 млн тонн – у 13 разів менше, ніж фактичний минулорічний експорт. Проте для цієї культури квота завжди вибиралася швидко, а далі діяв глобальний режим імпорту кукурудзи до ЄС із нульовим митом (erga omnes), тому ці обмеження практично не відчувалося. Що стосується пшениці, то у 2021 році обсяги її продажу до ЄС становили близько у 500 тис.
тонн, у 2024 році – близько 6,3 млн тонн, а квоту для неї встановили на рівні 1,3 млн тонн. Щодо так званих чутливих товарів, то ситуація з ними не набагато краща.
Наприклад, цукру у 2021 році продали до ЄС в обсязі 15 тис.
тонн, у 2024 році – 326 тис.
тонн, а нова квота становитиме лише 100 тис.
тонн.
Щоправда, порівняно з 2021 роком вона зросла на 500%. М"яса птиці у 2021 році продали до ЄС загалом 192 тис.
тонн, а у 2024-му – 136 тис.
тонн.
Нова квота у 120 тис.
тонн явно не покриває обсяги експорту України за минулий рік.
Щодо яєць, то у 2024 році до Євросоюзу відправили 60 тис.
тонн, а нова "стеля" встановлена на рівні лише 18 тис.
тонн. Відтак, нинішня угода – це радше те, що мало статися ще під час планового перегляду умов торгівлі у 2022 році, якби московія не розв"язала велику війну, а ЄС не запровадив двосторонні преференції. "ПВЗВТ – це торговельна частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Вона апріорі не може бути тим самим, що АТЗ.
АТЗ – це "фініш", максимальна лібералізація.
Такий режим можливий, коли ми вже будемо державою-членом", – пояснила ЕП голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко. Що далі Хоча квоти збільшили, але дієвою альтернативою вільній торгівлі їх точно назвати не можна.
Куди ж дівати десятки, а іноді й мільйони тонн української агропродукції? Частину експортери продовжуватимуть продавати до Євросоюзу, але лише у разі, якщо ціна з митом залишиться конкурентною.
Також повернувся морський експорт: насипні вантажі знову повноцінно йдуть через порти Великої Одеси. Читайте також: Контейнерні перевезення відновлюються.
Чи стане Чорноморськ головним морським хабом країни "Від 2024 року ми маємо адекватну можливість повертати експорт на традиційні ринки збуту – і ми це вже робимо.
Тобто, якщо в ЄС стає економічно невигідно через мита, експорт переорієнтовується", – каже Авраменко. Втім, залишається "вузьке місце" – готова, упакована продукція та все, що потребує "холодного ланцюга": м"ясо птиці, яйця, молочка та соки, наголошують в УКАБ. Оновлення торговельної частини ухвалює Комітет асоціації України в Євросоюзі у торговельному складі.
Після "зеленого світла" в Раді ЄС потрібне формальне погодження саме в цьому комітеті, і лише тоді – через 15 днів – документ набуде чинності. Тож реалістично, що нові квоти запрацюють уже у 2026 році.