Балувана Галя Балувана: історія конфлікту між брендами в трьох діях

Українці в побуті з іронією вживають фразу "Ти ба, яка балувана".
Мовляв, крутить носом, не хоче чогось робити чи навпаки – розраховує отримати щось значно краще, ніж запропоноване.
Саме з цього фразеологізму, за словами співвласниці мережі магазинів "Галя Балувана", народилася їхня компанія. Інший співзасновник має свою версію: мовляв, вони побачили у Львові вареничну "Балувана Галя" і вирішили використати інверсивну назву.
Це стало джерелом конфлікту за право власності на бренд, що розгорівся через багато років. Різні бізнеси із схожими назвами могли ніколи не зіткнутися в неймінговому протистоянні, але "Галя Балувана" з невеликого луцького магазину перетворилася на одну з найбільших мереж країни.
Тривалий час конфлікт між "Галями" не виходив у публічну площину.
Свого часу їх власники навіть домовилися про співіснування.
Однак усе змінилося, коли один з них продав бізнес. "Балувана Галя" в судовому порядку хоче домогтися виконання угоди від "Галі Балуваної", а та каже, що угоди не порушувала.
Чому виник конфлікт між двома "Галями", як могли з’явитися бізнеси із схожими торговельними марками та чи стане цей кейс прецедентом в інтелектуальному праві? Дія перша.
Поява "Галі Балуваної" на ринку З 2008 року співзасновниця "Галі Балуваної" Алла Теліга займалася ресторанним бізнесом.
У неї був паб біля стадіону "Авангард" у центрі Луцька, тож і очікування були відповідні.
Однак вони не справдилися: у 2017 році заклад довелося закрити. У той час у Луцьку розвивалися грузинські пекарні, тож спершу Теліга вирішила відкрити заклад у такому ж форматі.
Гуляючи у Львові, побачила кафе-пекарню, де в залі стоять столики, а за склом – кухня.
Відвідувачі бачили роботу пекаря. Підприємиця вирішила відкрити в Луцьку щось подібне.
Зрештою, з"явилася ідея виготовляти за таким принципом напівфабрикати і їх заморожувати.
"Ми виробляли напівфабрикат, який людина купує в магазині, але він виглядає і смакує як домашній, наче зробили мама чи бабуся", – розповідає Теліга. Магазин "Галя Балувана" Фото Алли Теліги Перша "Галя Балувана" відкрилася у 2018 році в Луцьку.
Її співзасновниками були Алла Теліга з чоловіком Олександром та Володимир Матвійчук з дружиною. З часом "Галя Балувана" стала однією з найбільших мереж в Україні (1 тис.
магазинів, з них 20 – власні, решта – франшизи).
У 2024 році дохід ТОВ "Готуємо по-домашньому" (юрособа "Галі Балуваної") становив 29 млн грн, чистий прибуток – 5,5 млн грн (без урахування доходів франчайзингових магазинів). "Коли відкрили перший магазин, мали шалений попит: спрацювало сарафанне радіо.
Людям сподобався продукт, вони приходили, стояли в черзі, чекали, поки заморозяться вареники.
Приходила сусідка із своєю тацею, просила продати незаморожені вироби, а вона вдома відразу зварить", – згадувала Теліга. Читайте також: Культ їжі поза домом: як українці проміняли свої кухні на фудзони Конкуренти не забарилися: подібні магазини відкрилися на сусідній вулиці.
Це спонукало власників розширюватися.
Тоді дві родини володіли сімома власними магазинами, але після розширення кожна почала відповідати за окремі точки. Першу франшизу продали через півтора року.
У 2020-му придбати франшизу – магазин з виробництвом на 60 кв.
м – можна було за 40 тис.
дол.
Нині вона коштує 70-100 тис.
дол.
за 150-200 кв.
м і може окупитися за півтора року, каже Теліга. З 2020-го по 2025-й роки роялті "Галі Балуваної" становило 2 тис.
грн.
Це сума, яку щомісяця сплачує власник франшизи.
"Галя Балувана" натомість надає консультації, новий асортимент, проводить підвищення кваліфікації персоналу. Дія друга.
Масштабування та конфлікт з "Балуваною Галею" Поки "Галя Балувана" зростала в Луцьку, в інших містах України працювали ресторани "Балувана Галя" відомого ресторатора Ігоря Сухомлина.
Ця торговельна марка була зареєстрована ще у 2007 році. Першу вареничну "Балувана Галя" відкрили в Чернігові у 2011 році.
У 2025-му мережа мала дев’ять закладів (Київ, Житомир, Черкаси).
У 2024 році дохід ТОВ "Варенична Балувана Галя" становив 4 млн грн, чистий прибуток – 16,4 тис.
грн. Коли розвиток "Галі Балуваної" почав набирати обертів, до них прийшов лист-претензія від Сухомлина.
"Там було вказано, щоб ми змінили назву чи слово, бо це співзвучні назви.
Він був упевнений, що рано чи пізно це буде заважати розвитку його бізнесу.
Ми одразу не відреагували і почали патентувати свою назву", – згадував колишній співвласник Володимир Матвійчук у розмові з ЕП. Суперечки між "Галями" тягнуться з 2021 року, однак публічними стали лише у 2025 році, коли Матвійчук вийшов з бізнесу. "Балувана Галя" в Києві Фото "Балуваної Галі" За словами Теліги, на момент відкриття "Галі Балуваної" вона не знала про існування її "зведеної сестри".
"Коли ми в дитинстві приїжджали до бабусі в село, одні хотіли їсти те, другі – інше.
Вона казала: "Ну що це за Галі балувані такі?".
Є і приказка така, і пісня.
Це народне.
Для мене "Галя балувана" означає, що ми заощаджуємо час нашим клієнтам і даємо широкий асортимент для кожної вибагливої людини", – пояснювала співвласниця мережі історію походження назви. Однак версія іншого співзасновника, Матвійчука, відрізняється: "Назву "Балувана Галя" побачили у Львові, там у Сухомлина був ресторан у той час.
У цьому ресторані були морозильні камери, де також продавали пельмені та вареники.
Ця назва була на вустах у той час.
Ми використали її у своєму бізнесі". За його словами, вони не розраховували на таку популярність свого бізнесу в Україні.
Думали, що будуть локальними і не вийдуть за межі Луцька. "Укрпатент" (державний орган, який відповідає за реєстрацію та охорону об’єктів інтелектуальної власності) у 2020 році відмовив у реєстрації торговельної марки (ТМ) "Галя Балувана" через подібність назв в одному класі. Торговельні марки реєструються для певного переліку товарів та послуг, що розділені тематично на 45 класів.
Заборонено реєструвати ідентичні чи занадто схожі ТМ для однакового переліку товарів та послуг.
Занадто схожі ТМ – це позначення, які не мають сильної різниці між собою в сприйнятті пересічного споживача, пояснила керівна партнерка Crane IP Law Firm Олена Полосьмак. "Балувана Галя" і "Галя Балувана" – це класичний приклад занадто схожих ТМ.
Споживачам складно зрозуміти, що це позначення різних компаній", – додала вона. Читайте також: Король напівфабрикатів.
Як "Галя" з Луцька стала "балуваною" і вийшла на міжнародну арену Подання на реєстрацію торговельної марки мережі магазинів зайняло близько року.
За цей час з’явилося ще більше франшиз.
Сухомлин почав надсилати їм листи-претензії, у яких пояснював, що вони теж використовують чужу назву. "У нас пішла франшиза, мені не хотілося конфліктів, тим більше, ідеться про різні види діяльності.
Я не хотіла мати ризиків відмови в реєстрації ТМ.
Ми приїхали до Сухомлина і домовилися, що він не заперечує, підписали нотаріальну угоду і пішли працювати.
Після цього змогли зареєструвати свою ТМ", – пояснювала Теліга. За словами Матвійчука, умови угоди передбачали поступку з боку ресторатора "за невелику суму" і дозвіл на реєстрацію ТМ.
Представниця Crane IP Law Firm каже, що лист-згода – єдиний варіант отримати реєстрацію після попередньої відмови. Сторони кажуть: в угоді йшлося, що "Галя Балувана" може використовувати назву для 30-го класу – продажу заморожених напівфабрикатів.
Використовувати цю назву в сегменті громадського харчування заборонялося. "Угода не виконується, бо "Галя Балувана" використовує не тільки 30-й клас, а й 43-й, тобто громадське харчування.
Ми не дозволяли використовувати ТМ в цих класах.
Ми намагалися зв"язатися з власниками торговельної марки "Галя Балувана".
Довгий час ніякої реакції не було, тому ми вирішили відстоювати свої права", – розповів ЕП співвласник мережі вареничних Валерій Гальперін. Читайте також: Наїлись.
Київ готується до закриття сотень ресторанів Теліга навела кілька аргументів, чому, на її думку, угода не порушена: "По-перше, в угоді не прописаний асортимент.
По-друге, у нас готові страви заморожені.
По-третє, він (Сухомлин – ЕП) займається КВЕДом "Ресторанне господарство", а ми, навіть якщо йдеться про готові страви, – виробництвом напівфабрикатів.
Тобто ми виробники і магазин, це зовсім різні бізнеси.
Нам не заборонено продавати продукцію іншим закладам.
Наприклад, ресторан може купувати в нас вареники". За словами Матвійчука, мережа вийшла за межі обумовленого із Сухомлином.
У січні 2025 року Матвійчук почав вести з ним переговори. "Я запропонував такий варіант.
Оскільки в нас мережа більша, 900 закладів проти 12, ми ("Галя Балувана" – ЕП) оплатимо ребрендинг закладів "Балувана Галя", викупимо клас, заплатимо за викуп торговельної марки.
Сухомлин відповів, що він попередньо готовий, бо ми заважаємо працювати його закладам, але йому потрібно порадитися з колективом своїх ресторанів", – розповідає підприємець. Однак потім Матвійчук вийшов з бізнесу і процес не зсунувся.
За словами Гальперіна, такої пропозиції він не отримував. У 2025 році "Балувана Галя" подала до суду на "Галю Балувану" і на кількох власників франшизи.
"Для нас це принципове питання.
Якщо ми з кимось домовилися, а ці домовленості не виконуються, то це повинно впливати на ділову репутацію.
Ми будемо відстоювати свої права в суді", – розповів Гальперін. За його словами, вони із Сухомлином хочуть домогтися виконання умов договору.
"Балувана Галя" вимагає від "Галі Балуваної" та кількох власників франшиз припинити порушувати права інтелектуальної власності і просить стягнути по 290 тис.
грн компенсації з власників франшизи і 2 млн грн – з мережі. Суд кілька разів відмовляв у прийнятті заяви.
За словами Гальперіна – з формальних причин.
8 жовтня "Балувана Галя" спробувала подати нову заяву. Дія третя.
Зміна власника "Галі Балуваної" та поява Multi Cook Паралельно з конфліктом розгортається інша історія.
Українці помітили, що в деяких містах магазини "Галя Балувана" почали змінювати вивіски на Multi Cook. Магазин Multi Cook у Тернополі Фото Multi Cook Цей бренд напівфабрикатів Матвійчук заснував у 2022 році, щоб вийти на міжнародні ринки.
"Було багато запитів від людей, які виїхали з України.
Логічно їм допомогти і створити цей бізнес за кордоном", – розповів Матвійчук. Multi Cook – проєкт, який не має стосунку до "Галі Балуваної".
Крім того, остання не має франшизи за кордоном, там діє лише франшиза Multi Cook.
Вона працює в 30 державах, зокрема, у країнах ЄС, США, Сакартвело, Туреччині.
Мережа налічує 265 магазинів у світі і 80 – в Україні.
Придбати франшизу можна за 9 тис.
євро. На початку 2025 року Матвійчук вийшов з "Галі Балуваної" і Теліга викупила його частку.
За її словами, це рішення назрівало давно: "Коли в країні вже не було змоги там масштабно розвиватися, мабуть, Володимиру стало не цікаво". Читайте також: Абсолютно сублімована їжа: як "Харчі" будували успішний бізнес, але втратили все Матвійчук своє рішення обумовлює несприятливими умовами в компанії: "Ми почали розвивати "Галю Балувану" і я через необережність поставив директором дружину свого співзасновника.
Я на довірі підписав статус, за яким втратив вагу керування.
Я пропонував узяти нового директора, а партнерство зробити рівноправним.
Вони не погодилися.
Мені було некомфортно і я продав бізнес". За словами колишнього співвласника "Галі Балуваної", після його виходу з бізнесу багато партнерів (покупців франшизи) вирішили йти з ним: "Я продав свою частку, туди зайшов новий співвласник (Сергій Сподін – ЕП).
Не всі партнери з України готові продовжувати свою діяльність під брендом "Галя Балувана". На думку Матвійчука, одна з можливих причини – підвищення роялті на 150%: з 2 тис.
грн до 5 тис.
грн на місяць.
В Україні близько 50 магазинів перейшли від "Галі Балуваної" до Multi Cook.
До кінця року, каже Матвійчук, їх стане 120-140. Чи працює в Україні інтелектуальне право Матвійчук переконаний, що за справою двох "Галь" спостерігає велика кількість бізнесів: "Якщо Сухомлин не виграє цю справу, це може стати прецедентом.
Вийде, що можна буде продовжувати реєструвати схожі торговельні марки.
Зрозуміло, що "Галя Балувана" і "Балувана Галя" – це однакові назви". Юристи Crane IP Law Firm теж вважають, що справа може стати прецедентом.
Якщо угоду прописали грамотно, то шанси на виграш у Сухомлина високі. У разі програшу в суді першої інстанції лишаються апеляція та Верховний Суд.
Крапку в спорі можна буде поставити щонайменше через два-три роки, вважають юристи.
Навіть якщо всі інстанції будуть на боці Сухомлина, інша сторона зможе використовувати ТМ "Галя Балувана" протягом усього судового процесу. "В Україні у 2017 році створили Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
Його завдання – вирішувати такі спори більш оперативно, щоб правовласники могли швидко відстоювати свої законні права.
Проте в останні роки жодних кроків щодо запуску цього суду немає і вони не передбачаються", – сказала Полосьмак. Читайте також: Війна за заспокійливе: чому "Фармак" та "Дарниця" уже 20 років судяться за корвалол CEO Crane IP Law Firm Іван Нікітченко вважає, що в Україні не все добре із захистом прав інтелектуальної власності.
У відповідному рейтингу держава перебуває на 102 місці серед 125 країн.
Понад те, з 2013 року Україна є в списку найбільших порушників прав інтелектуальної власності Special 301 Report.
Головною проблемою країни упорядники назвали "піратство" творів. "Просто зареєструвати схожу ТМ не вийде.
"УкрНОІВІ" (так тепер називається "Укрпатент" – ЕП) проводить експертизу і не допускає такі реєстрації.
Цей кейс характерний тим, що одна сторона надала згоду для реєстрації схожої ТМ, а друга сторона порушила угоду і почала використовувати цю ТМ для більшого набору товарів та послуг, ніж сторони домовилися", – зауважив Нікітченко. На думку юристів, сторонам була б вигідна мирова угода.
Позов можна відкликати до рішення суду.
В іншому випадку треба чекати на його ухвалу. Без тексту угоди важко прогнозувати, яким буде рішення суду.
Є кілька варіантів. Перший – Сухомлин виграє справу, суд заборонить використовувати назву "Галя Балувана" і компанії доведеться створювати новий бренд. Другий – Сухомлин виграє справу, але торговельну марку "Галя Балувана" можна буде використовувати для обмеженого переліку товарів.
Тоді у власників ТМ буде вибір: скорочувати асортимент продукції або робити ребрендинг. Третій – Сухомлин програє справу і власники "Галі Балуваної" зможуть використовувати цю ТМ.
У такому випадку ресторатор зможе звернутися до АМКУ щодо порушення закону про захист економічної конкуренції (імітація його позначення, недобросовісна конкуренція, введення споживачів в оману). АМКУ може заборонити використання позначень, схожих на ТМ "Балувана Галя", в аналогічних товарах і накласти на компанію штраф, який піде в держбюджет.