За перший місяць дії у "реєстрі лобістів" зареєструвалися 73 суб’єкти
Станом на 30 вересня у "Реєстрі прозорості" зареєструвалися 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи.
Про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції.
"Одна особа припинила статус лобіста.
Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні", – підрахували у агентстві.
Закон України "Про лобіювання" розпочав діяти з початку вересня.
НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – "Реєстр прозорості".
Це відкрита публічну платформа, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність, зазначає НАЗК.
Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи.
Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, зокрема 16 товариств з обмеженою відповідальністю та 8 асоціацій.
Ще 5 акціонерних товариств, три адвокатські об’єднання, три спілки об’єднань громадян, дві громадські спілки та два суб’єкта з іншою організаційно-правовою формою.
Найпопулярніші сфери лобіювання:
економічний розвиток, регуляторна політика та власність; правова політика; фінансова, банківська, податкова та митна політика – 54 суб’єкти лобіювання;
правоохоронна діяльність – 53 суб’єкти;
інновації та цифрові трансформації.
Цю сферу планують лобіювати 49 суб’єктів;
транспорт, зв’язок та інфраструктура – 47 суб’єктів;
екологічна політика та природокористування; аграрна та земельна політика – 45 суб’єктів;
Сферу "Молодь та спорт" обрали лише 26 суб’єктів лобіювання, зазначає НАЗК.
Нагадаємо:
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії.
Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки "адвокація не є лобіюванням".
Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.
Раніше повідомлялося, що Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж московія.
У 2024 році Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів.
Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів.
