Як дані змінюють гуманітарний сектор

У період криз чи воєнних дій до підтримки постраждалого населення долучаються найрізноманітніші партнери та благодійники: від місцевих волонтерів і громадських організацій до бізнесу, влади та міжнародних структур включно з ООН. Така активність життєво необхідна, проте часто вона призводить до дублювання зусиль або появи серйозних прогалин у гуманітарній допомозі. З перших тижнів великої війни розгорнулася безпрецедентна хвиля солідарності: допомогу почали надавати міжнародні та локальні фонди, представники бізнесу.
Така консолідація зусиль врятувала сотні тисяч життів, проте водночас виявила серйозну проблему: відсутність єдиного механізму координації та аналітики. Агенції із США, Великобританії, ЄС та українські оператори переважно діяли паралельно.
Це ускладнювало розуміння, які громади мають найбільші потреби, особливо в прифронтових районах, де логістика та зв’язок були майже зруйновані. У результаті одні населені пункти отримували допомогу надмірно часто, а інші залишалися без базової підтримки.
Це не чиясь провина – масштаб трагедії був безпрецедентним.
За оцінками Комітету з надзвичайних ситуацій (DEC), вторгнення московії спричинило найбільшу з часів Другої світової кризу біженства. Гуманітарний сектор потребує переходу на якісно новий рівень дій, які мають узгоджуватися та координуватися завдяки сучасним цифровим рішенням.
Такі інструменти дозволяють швидко відповідати на ключові запитання: де і кому потрібна допомога, яка допомога найбільш актуальна, які ресурси вже є, а які слід залучити, хто може їх надати – міжнародні донори чи бізнес-структури. Від гуманітарної допомоги до економічної трансформації Щоб краще усвідомити масштаби гуманітарних викликів, варто звернутися до "Плану гуманітарних потреб і реагування", підготовленого Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГС ООН).
Цей документ дає можливість побачити, хто саме найбільше потребує підтримки в Україні. На графіку – розподіл людей за віковими групами, статтю та наявністю інвалідності.
Це категорії населення, яким планується надання допомоги. Так ми отримуємо цілісне уявлення про обсяг необхідних зусиль та географічні пріоритети підтримки.
Дані дозволяють простежити, як допомога розподіляється за кластерами: від житла й продовольства до охорони здоров’я та освіти. Гуманітарна аналітика має бути узгоджена з кластерною системою ООН.
Кожен кластер відповідає за конкретну сферу: водопостачання, охорону здоров’я чи продовольство.
Усередині кластерів працюють кілька організацій, їх робота координується, щоб уникати дублювання та прогалин.
Ефективність системи залежить від наявності спільних аналітичних платформ і якісної координації. Ми повинні відстежувати загальну картину в гуманітарному секторі та кожному окремому кластері.
Так, у кластері Координації та управління об’єктами ВПО (МТП) гостро стоїть проблема розселення внутрішньо переміщених осіб. Евакуаційна динаміка, на жаль, зростає, особливо в Донецькій і Дніпропетровській областях.
За даними Міжнародної організації з міграції, статус переміщених осіб мають 5,7 млн українців, з них 3,8 млн були переміщені всередині країни. Водночас 4,1 млн осіб повернулися з-за кордону та інших регіонів.
Якщо проаналізувати дані BRIDGE, то тільки за останній рік на сході країни волонтери та благодійні організації евакуювали 70 033 людей, з яких 9 807 – діти. Щоб мати змогу оперативно реагувати на потреби евакуйованих і посилити координацію між державними структурами та гуманітарними організаціями, наша команда та Мінсоцполітики підписали меморандум.
Ця співпраця дозволить збирати та використовувати наявні в нас аналітичні дані. Читайте також: Шанс на краще життя: яким може бути план відбудови України Ці дані дозволять надавати своєчасну підтримку постраждалим від російської агресії, покращать евакуаційні процеси та розселення евакуйованих осіб з небезпечних районів, забезпечать потреби внутрішньо переміщених осіб та їх підтримку в транзитних центрах і місцях тимчасового проживання. Уже зараз важливо діяти стратегічно і планувати майбутні кроки.
Ми маємо реагувати не лише на екстрені потреби, а й дбати про стале відновлення та розвиток регіонів, які найбільше постраждали від агресії. Велика частина внутрішньо переміщених осіб прогнозвано захоче повернутися додому, щойно з’явиться така можливість.
Це означає, що потрібні комплексні плани відновлення громад, які готуватимуть країну до майбутніх викликів. Ми маємо перейти від реактивної допомоги "тут і зараз" до стратегічної готовності діяти на випередження та закладати фундамент для сталого розвитку.
Це можливо зробити якісно лише за умови використання data-driven-підходу. Ми розробили та вдосконалюємо інструменти, які дозволяють створювати комплексні плани відновлення та розвитку громад.
Один з них – інструмент оцінки спроможності сталого розвитку населених пунктів (SSA).
Це єдина платформа, на якій зібрані дані про проблеми та потреби на рівні населених пунктів. Платформа надає змогу ознайомитися з описовою частиною населеного пункту, демографічними та безпековими показниками, логістичною складовою, а також містить детальні описи міської та соціальної інфраструктури.
Це дозволяє спеціалістам створювати комплексні плани відновлення громад. Як уникнути дублювання допомоги та втрати мільйонів У листопаді 2022 року було опубліковане дослідження "Шляхи підтримки та посилення місцевої гуманітарної діяльності в Україні", ініційоване DEC. За його даними, у відповідь на кризу 2022 року комітет у березні звернувся до Великої Британії із закликом про допомогу Україні.
Це звернення зібрало 380 млн фунтів стерлінгів від британської громадськості, додаткові кошти вдалося залучити завдяки UK Aid.
Це лише один з прикладів масштабної міжнародної підтримки. Міжнародні донори продовжують підтримувати Україну, але зростають вимоги до звітності та прозорості.
Донори очікують зрозумілих та регулярних звітів про те, як були використані їх внески, які результати досягнуті і які потреби ще не вирішені. Саме тому цифрові технології та аналітичні інструменти відіграють ключову роль: вони мінімізують корупційні ризики, зменшують "сіру" зону у використанні ресурсів, забезпечують повну підзвітність перед міжнародними партнерами. Якісна аналітика дозволяє виявляти проблеми та ризики на ранніх стадіях, наприклад, перевантаженість шелтерів чи транзитних центрів.
Зараз ми можемо відстежувати рівні динаміки евакуації на сході і за необхідності розвантажувати логістичні потоки та спрямовувати допомогу на найбільш необхідне. Аналітичні дані також допомагають оцінювати ефективність програм, відстежувати, чи доходить допомога до всіх заявників, уникати дублювання зусиль, своєчасно розпізнавати зміни в потребах людей та реагувати на зростання запитів. Крім того, якісна аналітика дозволяє масштабувати досвід та оптимізовувати використання ресурсів, адже в середньому 20% потреб втрачають актуальність через сезонність, міграцію населення та зміни пріоритетів у громадах. Попри мобілізацію дій урядів, бізнесу та міжнародних структур, в Україні досі залишаються гуманітарні потреби, що особливо загострюються взимку. Одна з найбільших перешкод для ефективної гуманітарної допомоги – відсутність єдиного реєстру українських та міжнародних організацій, які діють у гуманітарній сфері.
Тому донори часто не знають, які локальні неурядові організації працюють у конкретному регіоні.
Якщо ми створимо системну гуманітарну аналітику, яка буде використовуватися на рівні всієї країни, вона стане інструментом реагування на кризу під час війни та основою для відновлення України після перемоги.