Приватизація, земля і "зелена" енергетика: як електронні аукціони змінюють економіку

Коли ми запускали Національну електронну біржу, у нас була одна мета: показати, що в Україні можна проводити прозорі й конкурентні аукціони навіть там, де десятиліттями працювали закриті схеми.
Сьогодні я можу впевнено сказати: це вдалося. НЕБ стала одним із лідерів у системі "Прозорро.Продажі" – за останні роки ми провели понад 8,2 тис.
аукціонів із загальною реалізацією активів на 15,5 млрд грн.
Але за сухими цифрами стоїть значно більше – нова культура поводження з державними активами. Велика приватизація: довіра через прозорість Україна відновила процес великої приватизації, в форматі саме прозорих електронних аукціонів.
І ми пишаємося тим, що саме через аукціони на нашій біржі були реалізовані три ключові об’єкти: готель "Україна" – 2,5 млрд грн, завод "Аерок" – 1,9 млрд грн, Вінницький завод побутової хімії – 600 млн грн. Загалом у бюджет надійшло 5,8 млрд грн.
Це не просто продаж – це доказ того, що прозорі правила створюють довіру.
Інвестори готові вкладати в українські активи, коли впевнені: результат визначає чесна конкуренція. Завдяки реформам, які проводить команда "Прозорро" та які перевели напрям великої приватизації в систему "Прозорро.Продажі", цей процес став максимально відкритим для інвестора.
Також спостерігається еволюція підходу до інвестора з боку Фонду держмайна.
Сьогодні будь-яка комунікація щодо лота чи необхідності отримати додаткову інформацію вибудувана легко й цивілізовано.
Оперативний зворотний зв’язок дозволяє інвесторам якісно проводити due diligence і приймати виважені рішення. Державні землі: від тіні до стабільних надходжень Земля завжди була чутливим ресурсом, навколо якого концентрувалися інтереси й ризики.
Сьогодні ми бачимо, як переведення оренди державних сільгоспземель в електронний формат змінює правила гри. Через НЕБ десятки агровиробників отримали доступ до якісних угідь, а держава – прогнозовані доходи.
Результат – понад 200 млн грн на рік без ПДВ від довгострокових договорів (до 14 років), плюс індексація.
І головне – жодних "сіростей".
Усі бачать стартову ціну, всі бачать кроки учасників, усі бачать результат, для всіх відкритий доступ. "Зелені" аукціони: інвестиції у майбутнє Ще один важливий прорив – це аукціони підтримки відновлюваної енергетики.
Перші пілотні торги пройшли саме на Національній електронній біржі. Один із найгучніших прикладів – Тилігульська ВЕС потужністю 120 МВт, яка стала переможцем "зеленого" аукціону.
Це не просто новий інструмент.
Це сигнал, що Україна готова інтегруватися у глобальний тренд декарбонізації прозорими методами, де виграє не "наближений", а той, хто реально може інвестувати й будувати. Важливо розуміти, що перемога в конкурсі за умов жорсткої конкуренції можлива лише при ретельному аналізі кожного кейсу, розробки чіткої стратегії та планування.
Саме такий шлях Національна електронна біржа проходить разом із кожним своїм клієнтом. Попереду – нові активи Сьогодні ринок перебуває в очікуванні нових масштабних угод.
У портфелі приватизації – понад 1240 об’єктів малої приватизації (єдині майнові комплекси, пакети акцій, окремі об’єкти нерухомості, незавершене будівництво та об’єкти соціально-культурного призначення) і 19 об’єктів великої приватизації.
Серед них знакові активи: столичний ТРЦ Ocean Plaza, Демурінський ГЗК, Миколаївський глиноземний завод.
Додатково до цього пакету включено нерухомість "Укрпошти" в регіонах, промислові майданчики "Укрзалізниці" та земельні ділянки.
Це формує унікальне інвестиційне вікно для бізнесу, який орієнтований на прозору роботу та довгострокові стратегії в Україні.
Водночас уряд уже запустив процес приватизації Sens Bank та Укргазбанку, що може стати найбільшою фінансовою угодою за останні роки й принести відчутний ефект для державного бюджету. Що важливо зараз Мій головний висновок за ці роки роботи простий: цифрові аукціони — це не лише про продаж.
Це про довіру.
Там, де держава демонструє відкритість, бізнес відповідає інвестиціями. Наше завдання як біржі – розширювати можливості, робити систему ще доступнішою і зрозумілішою для всіх учасників.
А завдання держави – спрямовувати отримані кошти у розвиток: інфраструктури, енергетики, відновлення після війни. Я переконана, що саме через такі інструменти ми поступово будуємо нову економіку України – конкурентну, прозору і стійку.
І я щиро пишаюся тим, що Національна електронна біржа стала частиною цього процесу.