Створення Нацустанови розвитку: депутати внесли зміни до законопроєкту

Національна установа розвитку, створення якої передбачає відповідний законопроєкт на базі Фонду розвитку підприємництва, забезпечуватиме надання фінансової та іншої підтримки мікробізнесу, малим та середнім підприємствам. Про це йдеться у порівняльній таблиці, опублікованій на сайті Верховної Ради. Законопроєкт "Про Національну установу розвитку" до другого читання пройшов комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
До нього внесли низку правок. Національна установа розвитку забезпечить розроблення, реалізацію (тобто, супроводження та адміністрування) та аналіз ефективності програм і проектів розвитку або підтримки суб’єктів підприємництва тощо, підтримку яким надає Національна установа, говориться у документі. У законопроекті йдеться про залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти. "Важливо підкреслити, що законопроєкт передбачає створення фінансової установи з особливим статусом, але це саме фінансова установа, а не банк з відповідними інструментами.
Хоча установу вже охрестили "банком банків", – зазначив у коментарі ЕП голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон. "Головна мета – це прибрати бюрократичні проволочки і дозволити установі працювати напряму з фондами ЄС.
Ми зможемо вигравати на тендерах у ЄС, які забезпечують гранти.
Тобто, йдеться про системну роботу на міжнародному рівні", – пояснив він. "Ця установа буде справді дуже схожа на німецьку KfW (Kreditanstalt fur Wiederaufbau), яка була створена у 1948 році в межах Плану Маршала і виявилася ефективною", – додав він. "До винесення законопроєкту на голосування у другому читанні цей досвід детально проаналізував Deloitte і зробив відповідні оцінки для створення аналогу в Україні.
До того ж, потрібно було виписати добре, як буде регулювати діяльність нової установи НБУ, як здійснюватиметься контроль над діяльністю тощо", – зазначив Гапон. "Нацустанова розвитку не буде працювати напряму з підприємцями.
Це більше про роботу безпосередньо з банками.
Сьогодні ми саме так і працюємо: визначаємо категорії, які можуть отримати пільгові кредити, умови, залучаємо міжнародне фінансування.
Уряд зі свого боку також ухвалює відповідні постанови.
Але хто саме отримає кредит – це вирішує вже сам банк", – зазначив він у коментарі ЕП. "Міжнародне фінансування дозволяє створити "подушку безпеки" для банків тощо.
Адже вони мають справу з високими ризиками.
Особливо, якщо малому бізнесу важко забезпечити заставу тощо.
А мета законопроєкту – створити сприятливі умови саме такому бізнесу на прифронтових територіях тощо, який не має таких умов, які має більш масштабний бізнес", – підкреслив голова Правління Фонду. Гапон також нагадав, що у червні 2024 року уряди України та Німеччини оголосили про старт ініціативи "Візія: ФРП 2.0" та підписали відповідні документи щодо її впровадження.
Це є частиною пакету допомоги для розвитку сучасної та сталої інфраструктури підтримки малих та середніх підприємств в Україні. Ініціатива спрямована на трансформацію Фонду розвитку підприємництва в стійку, надійну та незалежну установу для залучення та впровадження проєктів міжнародної та державної підтримки у сфері забезпечення доступу МСП до фінансування відповідно до найкращих світових стандартів та практик. Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через KfW виділило грант у розмірі 1 млн євро для фінансування комплексної реформи ФРП із залученням консультаційної компанії Deloitte. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку. Голова парламентського Данило Гетманцев зазначив, що така державна спеціалізована інституція матиме статус "банку банків" та "чіткий мандат на відновлення й структурну трансформацію економіки". У 2024 році Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що має стати аналогом німецької KfW – Кредитної установи для реконструкції.