Що відбувається із системою гарантування вкладів

Кожна криза ставила перед Фондом гарантування вкладів завдання втримати довіру суспільства та сприяти стійкості банківської системи.
У 2008 році – коли вкладники стояли в чергах до банків, у 2015-му – коли сектор втратив майже половину гравців, у 2022-му – коли війна поставила під сумнів існування економіки. Ці потрясіння стали не лише випробуванням на міцність, а й каталізатором змін.
Чи подолав фонд наслідки криз, як він працює під час великої війни та які зміни чекають на систему гарантування вкладів у майбутньому? Криза 2008-2009 років: іспит на стійкість Світова фінансова криза 2008 року із Сполучених Штатів швидко перекинулася на країни ЄС та Україну.
Ланцюгова реакція була болючою: падіння курсу гривні, скорочення обсягів кредитування, замороження міжбанківського ринку.
Банки втрачали ліквідність, а довіра вкладників танула буквально на очах. Люди масово забирали депозити, в окремі місяці відплив вкладів сягав десятків мільярдів гривень.
Для фонду це стало першим масштабним тестом на міцність: довелося організовувати виплати сотням тисяч вкладників одночасно. Тоді гарантована сума відшкодування становила лише 50 тис.
грн.
У розпал кризи її довелося терміново підвищити до 150 тис.
грн, аби показати, що держава захищає вкладників.
Це стратегічне рішення підняло роль фонду на новий рівень.
Не менш важливою була співпраця з урядом та НБУ: фонд отримав додаткове фінансування з державних ресурсів для оперативного проведення виплат. Цивілізований світ зробив висновки з кризи, яка виявила слабкі місця в банківській системі, а країни Євросоюзу почали розробку директиви про відновлення та врегулювання неплатоспроможності банків (BRRD).
Україна теж узяла курс на удосконалення підходів до врегулювання неплатоспроможних банків. Після ухвалення закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у 2012 році фонд як страховик депозитів був наділений повноваженнями мінімізатора збитків (loss minimizer) – мандатом, який передбачає вибір стратегії врегулювання з найменшими витратами аналогічно до функцій страховиків депозитів у США і ЄС. Це може бути відчуження активів та зобов’язань неплатоспроможного банку до іншого – "живого" банку, продаж збанкрутілого банку інвестору, створення перехідного банку чи виведення банку з ринку за участю держави. "Банкопад" 2014-2017 років: масштабне випробування Другого серйозного удару банківська система України зазнала у 2014 році після початку російської збройної агресії.
Ці події призвели до системної банківської кризи.
Протягом 2014-2017 років НБУ визнав неплатоспроможними 94 банки – понад половину всієї банківської системи.
Для фонду це був період безпрецедентного навантаження: мільярди гривень зобов’язань перед мільйонами вкладників.
Клієнти збанкрутілих установ дзвонили щохвилини. Для відшкодування гарантованих вкладів фонд звернувся по додаткове фінансування до держави.
Завдяки цьому вкладникам неплатоспроможних банків були своєчасно виплачені близько 90 млрд грн.
Державні кошти залучалися в обмін на випущені фондом векселі на 60 млрд грн.
До 2022 року вдалося погасити зобов’язання на майже 22 млрд грн, зокрема 8 млрд грн нарахованих процентів. Щоб вирішити питання продажу проблемних активів банків, які потрапили в управління фонду, у 2016 році ми ініціювали створення держмайданчика "Prozorro.
Продажі".
На противагу класичним аукціонам у закритій кімнаті з пропозиціями "в конверті" платформа дозволила відстежувати всі виставлені на торги лоти. Ситуацію з проблемними кредитами розв’язали шляхом розширення кола покупців.
Відтоді права вимоги можуть купувати не лише фінансові установи, як було раніше, а всі охочі, що створило конкурентний ринок і підвищило вартість активів.
З 2017 року фонд працює винятково через "Prozorro.
Продажі", демонструючи максимальну відкритість даних і процедур, легкий та рівний доступ до торгів. Читайте також: Як українцям будуть відшкодовувати 100% вкладів під час війни – керівниця Фонду гарантування У 2014 році у ЄС ухвалили директиву про систему гарантування вкладів і врегулювання неплатоспроможності банків.
Цей документ запровадив такі ж механізми, які фонд уже використовував стосовно збанкрутілих установ. Стан банків, які потрапили в управління фонду, дозволив реалізувати 11 кейсів, зокрема з націоналізації Приватбанку.
НБУ схвалив, а фонд застосував процедуру примусової конвертації негарантованих зобов’язань у капітал банку (bail-in). Банкрутство половини ринку похитнуло економіку країни, але тоді фонд перетворився з "поховального бюро банків" на повноцінного учасника фінансового сектору, здатного працювати в режимі кризи і запроваджувати нові технології.
Серед них – створення інструментів прозорого ринку продажу непрацюючих активів, які наразі масштабовані в багатьох секторах економіки. Велика війна: виклики в безпрецедентних умовах 24 лютого 2022 року росія розпочала велику війну проти України.
Як установа стратегічного значення фонд знову опинився в епіцентрі випробувань.
Клієнти банків, як ніколи, потребували впевненості, що їхні заощадження захищені. Одним з ключових рішень стало запровадження повної гарантії за вкладами на період воєнного стану.
Це дало системі та суспільству відчуття стабільності.
Фонд продовжував здійснювати виплати, адаптував інструменти управління активами до умов війни, вирішив питання онлайн-доступу вкладників до коштів. Люди, переміщені в межах України чи за кордон, не могли відвідувати банківські відділення, тому ми розробили систему онлайн-виплат за допомогою банків-агентів і "Дії".
Нам вдалося забезпечити повну виплату в перші місяці війни. Фонд урегульовував банки в рекордні строки.
У 2023 році за 48 годин націоналізував "Сенс банк": від призначення нового керівництва до продажу акцій Мінфіну.
Завдяки рішенням та діям фонду клієнти банку не відчули жодних змін. Банківська система встояла і залишається стабільною завдяки злагодженій роботі всіх учасників ринку.
Фонд гарантує відшкодування 100% вкладів на час воєнного стану, це сприяє довірі вкладників, у банках зберігається висока ліквідність. Ці фактори дозволили фонду накопичити кошти і у 2025 році ми переказали до державного бюджету 7,9 млрд грн у межах розрахунку за договором про порядок переказу фондом коштів до держбюджету. 27 років: погляд у майбутнє Озираючись назад, можна сказати: фонд гідно долає виклики, з якими не стикалася жодна країна Євросоюзу.
Ми виконали основну місію: забезпечили виплати мільйонам українців, зберігши фундамент банківської системи. Пріоритетом у роботі фонду на наступні три роки стає наближення законодавства в системі гарантування вкладів до норм країн ЄС. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку суб’єктів, на яких поширюватимуться гарантії, та над підвищенням гарантованої суми.
Насамперед ідеться про юридичних осіб, захист яких є одним з наших стратегічних завдань. Ми поступово підвищуватимемо суму гарантованого відшкодування до 100 тис.
євро з урахуванням реалій в Україні.
Найважливіше – зміцнення довіри вкладників завдяки розширенню кола учасників, на яких поширюється система гарантування.
Зокрема, приєднаються кредитні спілки, які теж залучають вклади від фізосіб та кредитують малий і мікробізнес, виконуючи важливу функцію в економіці. Попереду – відбудова економіки та інтеграція з фінансовим простором ЄС.
У цьому процесі фонд відіграватиме важливу роль, бо гарантія заощаджень – це і про гроші, і про довіру, а довіра – це ключ до відновлення та розвитку країни.