Юнаки – за кордон, чоловіки – за парти. Хто складав НМТ і про що це свідчить
За статистикою, на 100 народжених дівчаток припадають 105 хлопчиків.
Цей феномен спостерігається завжди і всюди.
Як наслідок, 51,2% дітей – чоловічої статі.
Хоча з віком цей баланс вирівнюється через вищий рівень смертності останніх, проте в 17 років природне переважання чоловіків ще зберігається.
До великої війни цей феномен можна було спостерігати під час зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).
У 2021 році після закінчення школи іспити складали 171 658 юнаків та 166 620 дівчат, тобто частка перших становила 50,7%.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^="inputs"] {
font-size:14px;
}
form[class*="inputs"] {
font-size: 14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";
import define from "https://api.observablehq.com/d/533df8aff7d4973d@684.js?v=4";
new Runtime().module(define, name => {
if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-f26a9a44"));
});
ЗНО складали і випускники минулих років, іноді – у зрілому віці.
Другим шансом частіше користувалися жінки.
Так, у 2021 році частка чоловіків серед дорослих, які вирішили скласти ЗНО, становила менше половини – 48,2% (24 576 осіб).
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^="inputs"] {
font-size:14px;
}
form[class*="inputs"] {
font-size: 14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";
import define from "https://api.observablehq.com/d/533df8aff7d4973d@684.js?v=4";
new Runtime().module(define, name => {
if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis5-f26a9a44"));
});
У 2025 році ситуація протилежна.
Про це свідчить аналіз знеособлених мікроданих, які у вересні опублікував Український центр оцінювання якості освіти.
Читайте також:
Ціни на навчання в університетах різко зросли: хто в цьому винен?
Національний мультипредметний тест (НМТ), який під час війни замінив ЗНО, в Україні складали 121 346 дівчат і лише 98 994 хлопці (45%).
Це означає, що держава "загубила" близько 24 тис.
хлопців.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^="inputs"] {
font-size:14px;
}
form[class*="inputs"] {
font-size: 14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";
import define from "https://api.observablehq.com/d/533df8aff7d4973d@684.js?v=4";
new Runtime().module(define, name => {
if (name === "vis3") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis3-f26a9a44"));
});
Частину цього демографічного "провалу" можна пояснити виїздом сімнадцятирічних хлопців за кордон до настання призовного віку.
Частково це підтверджують дані щодо тих, хто складав НМТ, перебуваючи за кордоном.
Хлопців серед таких було 8,9 тис., що на 2 тис.
більше, ніж дівчат.
"Люди виїжджають, але вважають українську вищу освіту привабливим варіантом.
Багато з тих, хто виїжджає в 17 років, повертаються і вступають в українські виші", – шукав позитив зараз уже ексзаступник міністра освіти Михайло Винницький.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^="inputs"] {
font-size:14px;
}
form[class*="inputs"] {
font-size: 14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";
import define from "https://api.observablehq.com/d/533df8aff7d4973d@684.js?v=4";
new Runtime().module(define, name => {
if (name === "vis4") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis4-f26a9a44"));
});
Куди поділися ще близько 20 тис.
хлопців, які не складали НМТ? Одна з версій – виїхали з країни завчасно і вступають до вишів у ЄС.
Для цього український НМТ не потрібен – достатньо атестата і власних іспитів.
Чи справді це так – невідомо: Держприкордонслужба і ДМС не публікують статистику виїздів за віком.
"Я б не сказав, що це масово, але тенденція така є.
Безумовно, у нас є задуми, як пом’якшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози", – казав у травні 2025 року міністр освіти Оксен Лісовий, коментуючи цю проблему.
У кінці серпня уряд дозволив чоловікам у віці 18-22 роки вільно перетинати кордон.
Читайте також:
Не лише економічна проблема: до чого призведе виїзд за кордон чоловіків до 23 років
У 2025 році помітна ще одна аномалія: більшість дорослих, які складали НМТ, були чоловіками (44 156 проти 32 098 жінок) і 22 785 з них були старшими за 25 років.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^="inputs"] {
font-size:14px;
}
form[class*="inputs"] {
font-size: 14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";
import define from "https://api.observablehq.com/d/533df8aff7d4973d@684.js?v=4";
new Runtime().module(define, name => {
if (name === "vis5") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis5-f26a9a44"));
});
Більшість з них стали абітурієнтами.
За даними Міносвіти, у вересні понад 15 тис.
чоловіків, старших за 25 років, вступили до вишів (у 2021 році – 7,6 тис.).
В освітньому комітеті парламенту кажуть, що за час війни вищою освітою для отримання відстрочки від мобілізації могли скористатися 100 тис.
чоловіків.
Читайте також:
"Чоловіча" справа? Опікунами у 80% випадків стають військовозобов"язані
Навесні влада планувала закрити цю лазівку.
Уряд підготував законопроєкт про обмеження права на відстрочку від призову для студентів старшого віку, поширивши її лише на тих, хто почав навчання до 25 років на денній або дуальній формах навчання.
Тобто чоловіки, які після 25-річчя вступили до коледжу чи на заочну форму, більше не могли б автоматично уникати мобілізації.
Водночас документ пропонує зберегти право на відстрочку для студентів університетів, але лише в межах нормативного терміну навчання (без академічних відпусток), аби не було тих, хто навчається задля уникнення служби у війську.
Операція "диплом".
Чи спрацювала антиухилянтська освітня політика МОН? Інфографіка
Проєкт очікує розгляду в парламенті.
Якщо його ухвалять, феномен 25-річних першокурсників в українських реаліях піде на спад.
Щоправда, на кількість юнаків, які вирішили вступити до вишу після закінчення школи, це не вплине.
