Звітність нотаріуса у разі посвідчення договору довічного утримання, сторонами якого є фізичні особи ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ.
Статтею 334 ЦКУ визначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Пунктом 172.4 ст. 172 ПКУ визначено, що нотаріус щомісяця в порядку, встановленому розд. IV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок).
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104».
Враховуючи вищезазначене, нотаріус при посвідчення договору довічного утримання, сторонами якого є фізичні особи зобов’язаний заповнити додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку за ознакою доходу «104», якщо об’єктом відчуженням є нерухоме майно, та протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.