Нові податки, Defence City та перевірки Держпраці: що чекає на українців у жовтні

1 жовтня набирає чинності закон про внесення змін до Податкового кодексу, який дехто сприймає лише як косметичне оновлення податкового законодавства.
Якщо придивитись уважніше, то це ніщо інше як кардинальна зміна правил гри для всього бізнесу та залучених до нього людей.
Одні його норми спрощують адміністрування податків та зменшують бюрократію, а інші вимагають від компаній витрачання додаткових ресурсів – фінансових або часових.
Що саме передбачає цей закон, і які ще нормативні акти та правила почнуть діяти з жовтня? ЄСВ пільга для ФОПМінімальні зарплати для продавців підакцизних товарівЗемельний податокДоговір емфітевзисуЗвільнення від сплати ПДВЛокальні податкиDefence CityПублічно-приватне партнерствоПеревірки ДержпраціВилучення монет 10 копійок ЄСВ пільга для ФОП Досі фізичні особи-підприємці (ФОПи) та самозайняті, які паралельно працюють за наймом, звільнялися від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) "за себе" лише якщо мали основне місце роботи, де за них платили внески не менше мінімального (у 2025 році – 1760 грн).
З 1 жовтня ця пільга розширюється: достатньо, щоб у такої особи була будь-яка офіційна робота (навіть за сумісництвом) і роботодавець заплатив за неї ЄСВ не менше мінімального.
Тоді такий підприємець може не платити ЄСВ зі свого ФОП-доходу за відповідний місяць.
Для багатьох самозайнятих громадян такі послаблення в законодавстві вкрай важливі, адже знімається вимога мати саме основне місце роботи.
Мінімальні зарплати для продавців підакцизних товарів Цим же законом з жовтня запроваджується наступна вимога: якщо у компанії є ліцензія на роздрібну торгівлю пальним, алкоголем чи тютюном, то середня щомісячна зарплата на підприємстві має становити не менше двох мінімалок (у 2025 році – 16 тис.
грн).
Для малого бізнесу зробили виняток: для магазинів площею до 500 квадратних метрів, що розташовані на відстані понад 50 км від обласних центрів або Києва, планка трохи нижча – півтори мінімальні зарплати (12 тис.
грн).
Підприємцям потрібно враховувати, що йдеться не про оклади кожного працівника, а про середню зарплату на підприємстві, і це може створювати ілюзію "підвищення всім", хоча на практиці достатньо балансувати виплати.
Читайте також: Наїлись.
Київ готується до закриття сотень ресторанів А якщо ФОП-ліцензіат торгує алкоголем чи тютюном без найманих працівників? Тоді вимога застосовуватиметься до його доходу: загальний оподатковуваний дохід такого підприємця за місяць мусить бути не менше двох або півтори мінімальних зарплат або півтори відповідно критерію віддаленості й розміру.
Тобто, якщо ФОП сам стоїть за прилавком свого бару чи АЗС, він має показувати дохід не менше 16 тис.
грн щомісяця.
Закон прямо передбачає: якщо протягом трьох місяців поспіль середня зарплата (або дохід у випадку ФОПа без найманих) була нижча потрібного рівня, ліцензію анулюють.
Це виклик для бізнесу, якому доведеться або підвищувати офіційні виплати, або ризикувати розпрощатися з правом торгувати підакцизним товаром.
Виглядає так, що держава хоче вивести на світло тіньові зарплати в цьому секторі, і щоб дрібні точки не демпінгували ціною мінімальних зарплат.
Земельний податок 1 жовтня відбудеться оновлення земельного податку, хоча це стосуватиметься не всіх.
Гірничодобувні підприємства з 1 жовтня платитимуть за землю 8% від нормативної оцінки, якщо є нормативна оцінка ділянки.
Якщо ж оцінку не проведено – всі 12% від нормативної оцінки ріллі по області.
Наразі ж ці компанії сплачують земельний податок за ставками, які визначає місцева рада, але не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки.
Видобувникам корисних копалин варто переглянути свої податкові декларації за 2025 рік.
Можливо, доведеться подати уточнення за четвертий квартал 2025 року, щоб доплатити за землю за новими ставками.
Договір емфітевзису Сільське господарство отримало точкові зміни за договорами емфітевзису (довгостроковий договір користування землею сільгосппризначення – альтернатива оренді).
Раніше існував наступний казус: якщо власник паю віддав землю в оренду фермеру-"єдиннику" четвертої групи, то він не платив земельний податок.
А якщо оформив не оренду, а емфітевзис – фермер мусив платити податок, пільга не працювала (бо формально емфітевзис – не оренда).
Цю прогалину усунули.
З 1 жовтня пільга звільнення від земельного податку для фізосіб поширюється і на землю, передану за емфітевзисом платнику єдиного податку 4 групи.
Тобто, пайовики більше не платитимуть податок, якщо віддали свою ділянку фермеру-"спрощенцю", незалежно від того, оренда це чи емфітевзис.
Водночас фермери-"єдинники" четвертої групи мають відтепер включати площі земель, отримані за емфітевзисом, до своєї декларації.
Звільнення від сплати ПДВ Відтепер без ПДВ передаватимуться об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем (канали, насосні станції тощо), що перебувають у державній або комунальній власності, у власність організаціям водокористувачів.
Якщо держава безкоштовно передає ці об"єкти такій організації – ПДВ не нараховується.
Ця пільга діятиме з 1 жовтня і аж до вступу України в ЄС.
Ця пільга має свої плюси і мінуси.
Для організацій водокористувачів це означає, що вони можуть отримати у власність канали, насосні станції та іншу меліоративну інфраструктуру без додаткових витрат.
Це здешевлює процес і спрощує передачу, бо громади та держава не мусять нести додаткові податкові витрати.
Для сільського господарства загалом це позитив, адже з’являється більше шансів оновити або врятувати занедбані системи зрошення.
Читайте також: Азарт без контролю: чому держава досі не бачить реальні ставки і виграші Водночас є і негативна сторона питання.
Держава фактично відмовляється від частини податкових надходжень, що може зменшити бюджетні ресурси.
Передані об’єкти потребуватимуть догляду й коштів, і тепер тягар їх утримання ляже на організації водокористувачів.
Якщо такі організації не будуть спроможні управляти інфраструктурою, є ризик її подальшого занепаду.
Крім того, пільга діє тимчасово, і після вступу до ЄС умови можуть різко змінитися, що створює невизначеність у довгостроковій перспективі.
Локальні податки Новий закон спрощує для місцевих рад процедуру зміни ставок податків у воєнний час і певний період після його завершення.
Тепер до кінця року, що йде за роком скасування воєнного стану, місцева влада може переглядати свої рішення щодо податків і зборів, не дотримуючись всіх стандартних процедур.
Закон чітко визначив процедуру: якщо ставку зменшили, платник податків може подати уточнюючу декларацію і зменшити свої зобов’язання.
Щоправда, "живими" грошима держава не поверне, лише зменшить в рахунок майбутніх періодів.
Податкова автоматично надсилатиме нові розрахунки сум через електронний кабінет платника, тож варто періодично його перевіряти.
Це крок до діджиталізації, який одночасно накладає на бізнес відповідальність частіше заглядати в електронний кабінет, аби нічого не пропустити.
Defence City 5 жовтня набере чинності закон про Defence City, який відкриває нову сторінку для оборонних підприємств: тепер замість старого переліку діє офіційний реєстр резидентів, який веде Міноборони.
Статус резидента обіцяє податкову свободу – звільнення від податку на прибуток за умови його реінвестування, а також від земельного, нерухомого й екологічного податків.
Додатково резиденти отримують спрощені митні процедури, особливий валютний режим і більш гнучкі фінансові вимоги – достатньо 75% кваліфікованого (тобто пов"язаного з обороною) доходу (або 50% для літакобудівників).
Цей закон виглядає як серйозний шанс для оборонно-промислового комплексу, що особливо важливо для воюючої країни.
Закон передбачає, що дані про резидентів Defense City будуть обмежені у публічних електронних реєстрах під час воєнного стану і ще протягом року після його завершення.
Це стосуватиметься таких реєстрів, як Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізосіб-підприємців, реєстри речових прав, земельний кадастр, реєстр підприємств і організацій, реєстр промислових зразків та торговельних марок тощо.
Публічно-приватне партнерство У кінці жовтня набере чинності закон "Про публічно-приватне партнерство".
Це спроба створити сучасні умови, в яких бізнес і держава можуть разом відновлювати країну.
Війна залишила по собі тисячі зруйнованих об’єктів інфраструктури, а державний бюджет не може "витягнути" відбудову самотужки.
Тому логічно дати приватному капіталу зрозумілі правила гри й гарантії, що вкладені кошти будуть захищені.
Попередній профільний закон діяв з 2010 року, але він був радше мертвим, ніж живим.
За 15 років на його основі вдалося укласти лише кілька великих концесій.
Процедури були настільки складними, що відлякували більшість інвесторів.
Новий закон змінює ситуацію: він гармонізує наші правила з європейськими, впроваджує електронні конкурси і дозволяє стартувати проєктам без зайвої бюрократії.
Для невеликих проєктів тепер не потрібно робити повне техніко-економічне обґрунтування – достатньо концептуальної записки.
Це означає, що громади зможуть швидше запускати ремонти доріг, будівництво шкіл чи лікарень.
Читайте також: Олігархам пробачили податки? Як Рада і президент проштовхнули пом"якшення антиофшорного законодавства Цей закон робить ринок зрозумілим для іноземних гравців, а значить, відкриває двері для нових грошей у відбудові.
Для бізнесу це шанс увійти у великі інфраструктурні проєкти з передбачуваними правилами.
Для середніх компаній – можливість брати участь у менш масштабних, але не менш важливих для місцевих громад ініціативах.
Звісно, новий закон не знімає всіх ризиків.
Партнерство з державою завжди довготривале і вимагає серйозної підготовки.
Контракти укладаються на десятиліття, і треба прораховувати економіку на роки вперед, у тому числі з урахуванням воєнних ризиків.
Перевірки Держпраці У соціальній сфері з 1 жовтня набирає чинності закон, який надає Держпраці право реагувати на скарги на мобінг (цькування, психологічний тиск) і проводити позапланові перевірки.
Ухвалення документа про протидію мобінгу під час воєнного стану виглядає як сигнал, що навіть у час війни право людини на гідність не списується з порядку денного.
Працівники й профспілки тепер можуть вимагати позапланові перевірки Держпраці, якщо є факти психологічного тиску.
Це важливий інструмент, адже війна загострює напругу в колективах, а зловживання у відносинах "керівник-працівник" стають ще відчутнішими.
Плюс – закон не створює додаткових витрат для бюджету.
Читайте також: "Ми доберемося до тих, хто не платить".
Голова ДПС про "скрутки", Гетманцева та моделей OnlyFans Питання лише в тому, чи вистачить у Держпраці ресурсу реально реагувати.
Штрафи за мобінг існують ще з кінця 2022 року, але вони не надто високі, і для недобросовісних керівників це радше "витрати бізнесу", ніж реальне стримування.
Так, за перше порушення мобінгу для громадян передбачено штраф від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк 20-30 годин.
Для ФОПів або посадових осіб – штраф від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк 30-40 годин.
Якщо повторне порушення протягом року або мобінг вчиняється групою осіб, штрафи зростають: для громадян – 1700-3400 грн або громадські роботи на 30-50 годин; для ФОПів/посадовців – 3400-6800 грн або громадські роботи 40-60 годин.
Вилучення монет 10 копійок Бізнесу доведеться пристосовуватись до того, що здачу в готівкових розрахунках тепер можуть округляти, бо дрібні копійки поступово зникатимуть із готівкового обороту.
Так, НБУ ухвалив рішення про поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок із 1 жовтня.
Ці розмінні монети залишаються платіжним засобом.
Торговельні мережі, підприємства сфери послуг та банки і далі прийматимуть їх для виконання розрахунків та платіжних операцій.
Громадянам не потрібно спеціально їх здавати чи обмінювати.