Аптеки відчули кадровий голод. Через дефіцит фармацевтів ліки продають люди без освіти

Фармацевтичний ринок завмер в очікуванні чергового скандалу.
Цього разу його причина не в конфлікті виробників та мереж аптек, або безрезультатних спробах влади знизити ціни на ліки.
Джерелом майбутніх проблем в галузі є кадри.
Точніше – їх відсутність. За законом, продавати лікарські засоби в аптеках може лише фармацевт.
Тобто людина, яка здобула відповідну освіту.
Проте, через війну працівників з цими дипломами не вистачає. За даними ЕП, Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) у вересні розпочала проведення позапланових перевірок аптек.
І вже є перші результати – виявилось, що одна з найбільших мереж порушує правила відпуску ліків. Чим це їй загрожує та як мережі аптек влаштовують на роботу людей без дипломів? Що відбувається Аптечний ринок в Україні перенасичений.
За оцінками видання Forbes один аптечний пункт в нашій країні у 2023 році обслуговував 1777 людей, тоді як у Польщі – 2951 особу, а в Німеччині – 4691.
Іншими словами на вітчизняні аптеки припадає в середньому вдвічі менше людей аніж в згаданих вище країнах. Причина цього явища проста – велика кількість закладів, де можна придбати ліки.
За даними опитаних ЕП учасників ринку, станом на липень 2025 року в Україні працювали 18 280 аптек.
Ця цифра в останні роки більш-менш статична – малі мережі десь скорочуються, а великі – десь зростають. Наприклад, збільшення кількості аптек у 2024 році на 435 закладів СЕО мережі "Подорожник" Тарас Коляда пояснював ЕП прагненням "побудувати найкращу доступність до якісної фармацевтичної опіки в країні".
"Якщо дивитися об"єктивно, то, напевно, в Україні трошки забагато аптек.
Це зумовлено конкуренцією, у нас "червоний океан", іде боротьба за споживача", – визнавав Коляда. Велика кількість аптек потребує такої ж кількості фармацевтів.
Річ у тім, що продавати ліки та консультувати споживачів в аптеках можуть лише ці спеціалісти (про це далі детальніше).
А з їх наймом є проблеми.
"До початку великої війни відкриття аптеки тривало 45 днів, зараз – 65 днів.
Довшим став саме пошук персоналу", – констатує Коляда. Наявність дефіциту кадрів для аптек підтверджують й агрегатори з пошуку роботи, наприклад Work.ua.
За їх даними попит на фармацевтів останні роки зростає, а кількість відгуків на такі вакансії скорочується. Задовольнити цей попит випускники медичних навчальних закладів не можуть.
"Харків – столиця фармації, там знаходиться Національний фармацевтичний університет (НФаУ), але зараз дуже складно із фармацевтичною освітою.
Такого дефіциту у 2021 році не було", – каже виконавча директорка аптеки "911" Юлія Клименюк. У 2024 році кількість випускників за спеціальністю "Фармація, промислова фармація" по усій країні впала приблизно на третину у порівнянні з 2021 роком.
У тому ж НФаУ в довоєнний рік було 1406 випускників фармацевтичних спеціальностей (магістр, бакалавр, молодший спеціаліст), тоді як торік цей заклад випустив всього 718 студентів. Розраховувати на цей кадровий резерв аптеки не можуть.
Річ у тім, що обов’язок фармацевтів (у тому числі жінок) ставати на військовий облік.
Фахівці бояться цього та виїжджають за кордон.
"Їх (жінок, – ЕП) не забирають на фронт, але вони злякались і була велика хвиля додаткового виїзду після 2022 року", – каже Коляда та додає, що наразі фармринок відчуває нову хвилю відтоку працівників на тлі відкриття кордонів для чоловіків віком 18-22 років. Як аптеки обходять закон Відповідно до ліцензійних умов, за якими працюють аптеки, усі вони "повинні мати укомплектований штат працівників із відповідною фармацевтичною освітою".
В перекладі на людську мову це означає, що продати ліки може лише дипломований фармацевт. Мінімальний рівень освіти, який дає право продавати ліки споживачу, має бути не нижче початкового рівня (фаховий молодший бакалавр, молодший спеціаліст) за спеціальністю "Фармація, промислова фармація".
Винятки існують для сільської місцевості та зони бойових дій, де продавати ліки можуть також люди із загальною медичною освітою. За словами співрозмовників ЕП на фармринку та у регулюючих органах, під час великої війни та на тлі заборони державних перевірок, аптеки почали порушувати правила щодо наявності освіти в продавців ліків.
"На роботу наймали людей, взагалі непов’язаних із медициною, які не розуміють, що вони відпускають покупцю", – каже співрозмовник ЕП у владі. Читайте також: Фармацевтичний ринок у турбулентності: чому уряд не може приборкати ні аптеки, ні виробників За даними ЕП, в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ – система, у якій має бути зареєстрований кожен фармацевт) знаходиться інформація про приблизно 28 тисяч фармацевтів.
Якщо поділити цю цифру на кількість аптек (18 280), то виходить, що на один заклад припадає 1,5 фармацевта.
Втім, у владі сумніваються в тому, що аптеки дотримуються законодавства. "Їм достатньо "на папері" мати одного фармацевта на аптеку для того, щоб "висвітитись" в ЕСОЗ, при цьому реально в аптеці може працювати три каси.
Одна людина кваліфікована, ще кілька – незрозуміло хто", – каже співрозмовник ЕП в уряді. Відтак, люди без відповідної кваліфікації можуть видавати навіть рецептурні ліки.
Як правило, аптеки реєструють в ЕСОЗ одного працівника-фармацевта, а решта – користуються його акаунтом, пояснює співрозмовник ЕП. "Людина, яка не має відповідної освіти, не розуміє загрози, яку несе.
Деякі протизапальні ліки агресивні для інших органів, і фармацевт має пояснювати такі речі, але якщо у нього немає відповідної освіти, він просто не може цього зробити", – каже один з учасників фармацевтичного ринку. Чи дійсно аптеки порушують правила: експеримент ЕП ЕП спробувала перевірити, чи дійсно можна влаштуватись фармацевтом в аптеку без відповідної освіти.
На вигадане резюме журналіста ЕП із вказаною неповною вищою освітою за спеціальністю "Акушер" відгукнулись менеджери трьох великих мереж – "Доброго дня", "Аптека низьких цін" та "Подорожник". Вказана в резюме освіта дозволяє працювати в аптеці лише у сільській місцевості та прифронтових територіях.
Однак в оголошенні було вказано, що роботу ми шукали саме у Києві. Усі рекрутери зазначили, що практика прийому на роботу людини без профільної освіти або існувала раніше, або все ще практикується.
В одній з мереж навіть пропонували офіційне працевлаштування, однак "під прикриттям".
Що саме малось під цим формулюванням там не змогли пояснити. "Взагалі в аптеках мають працювати люди із фармосвітою, але зараз є, скажімо так, відхилення – воєнний стан у країні, тому розглядаються працівники з медичною освітою теж.
Ми вас можемо взяти, але ви будете оформлені як касир", – зазначила рекрутерка однієї з мереж. Читайте також: Війна за ринок: чому мережі аптек проти купівлі Tabletki.ua "Київстаром" В інших зазначили, що ще "пару місяців тому" працювати без профільної освіти було дозволено.
"Раніше була можливість (працювати без фармосвіти, – ЕП), але зараз є розпорядження Держлікслужби, буквально у цьому місяці ухвалили.
До цього розглядали кандидатів із різною освітою, різним досвідом.
Зараз треба профільна освіта", – каже рекрутер другої мережі.
Про яке саме розпорядження служби йде мова – невідомо. "Раніше можна було працювати із медичною освітою.
Зараз тільки із фармацевтичною.
У нашій мережі вже пару місяців тільки фармацевтів і беремо, тому що змінюють державні правила", – сказала рекрутерка мережі "Подорожник". Коляда не підтвердив і не спростував твердження про те, що аптеки його мережі наймали некваліфікованих працівників.
"Якби ми наймали на посади людей не з професіями фармацевтів, чи простоювали б у нас аптеки в очікуванні відкриття?", – риторично запитує він. Відповідь на нього дала держава. Регулятор перевіряє аптеки Від початку великої війни позапланові перевірки бізнесу, в тому числі й аптечного, були заборонені.
Однак у серпні 2025 року Міністерство охорони здоров"я дозволило Держлікслужбі їх проводити.
Першими під перевірку потрапила найбільша мережа. За інформацією співрозмовника ЕП в уряді у вересні Держлікслужба провела позапланову перевірку 33 аптек мережі "Подорожник", які розташовані в Києві та Київській області, і "в більшості" були виявлені порушення правил відпуску ліків.
Мова про те, що продавцями виступали не фармацевти, а інші особи без відповідної освіти. За підсумками перевірки "Подорожник" отримав припис від Держлікслужби про усунення порушень.
В які терміни потрібно привести діяльність аптек у відповідність – невідомо.
За словами Коляди, мережа наразі оскаржує цей припис у Державній регуляторній службі. Читайте також: Катерина Загорій, "Дарниця": Відвідувачі аптек до 70% грошей віддають за електроенергію і квадратні метри, а не за ліки Якщо оскаржити припис не вдасться, то у мережі буде три варіанти дій.
Перший – знайти на дефіцитному ринку фармацевтів, та працевлаштувати їх в аптеки, де були знайдені порушення.
Адже у випадку проведення Держлікслужби повторної перевірки і виявлення факту рецидиву – мережа ризикує втратити ліцензію. Другий варіант – пролобіювати змінити ліцензійних вимог.
Наприклад, аби за аналогією з селами та прифронтовими територіями, держава дозволила продаж ліків в містах всім медичним працівникам, а не лише фармацевтам. Третій – скоротити кількість аптек до того рівня, на якому компанії вистачатиме кваліфікованих фармацевтів.
І схоже що цей варіант "Подорожник" може почати реалізовувати.
"Обмеження щодо фармацевтів не дає зараз розвиватись, і це може призвести до зменшення кількості аптек, але це пов’язано у першу чергу із зменшенням попиту", – каже Коляда. Наостанок, варто сказати що перевірка "Подорожника" – це лише початок.
За даними ЕП Держлікслужба невдовзі проведе аналогічні перевірки й в решти великих мереж.
Чи знайдуть порушення в інших аптеках, і як вирішуватимуть цю проблему їхні власники – питання без відповіді.
Поки що.