Ціни на ліки впали. Чи стало легше?

У лютому 2025 року запрацювала нова система державного регулювання цін на ліки.
Уряд і парламент ухвалили пакет рішень буквально за кілька днів після того, як президент Володимир Зеленський заявив: "Ціни на ліки абсолютно неадекватні". Ідея була простою й, на перший погляд, логічною – зменшити вартість найбільш популярних препаратів, щоб полегшити людям доступ до лікування.
Але що відбулося насправді? Ліки подешевшали, але купувати їх не стали більше Одним із перших кроків стала домовленість Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) з українськими виробниками про тимчасове зниження цін: на 30% – для сотні найпопулярніших ліків, і на 10–30% – для ще сотні.
Очікувалося, що люди зрадіють зниженню цін і почнуть купувати більше, але цього не сталося. Навпаки: за березень–травень 2025 року продажі цих ліків у грошовому вимірі впали на третину, а кількість проданих упаковок зменшилася приблизно на 14%.
Це означає, що попит не тільки не виріс – він навіть просів. Читайте також: Фармацевтичний ринок у турбулентності: чому уряд не може приборкати ні аптеки, ні виробників Чому так сталося? Частково – через невизначеність.
У перші тижні після анонсу реформи аптеки та дистриб’ютори просто перестали замовляти ліки зі списку, побоюючись змін.
У багатьох аптечних мережах запаси популярних препаратів зменшилися.
Пацієнти приходили – а потрібних ліків просто не було на полицях. Хто скористався ситуацією? Імпортери. Поки українські заводи знижували ціни, імпортні виробники – навпаки – їх підвищували.
Наприклад, препарати-аналоги тих, що потрапили до списку зі зниженням, подорожчали на 4–19%, а деякі – на чверть.
При цьому продажі імпортних ліків зросли як у грошах, так і в упаковках. Для прикладу: український препарат для додаткового лікування при хронічних захворюваннях серця подешевшав, але його продажі знизились на 10%.
Водночас, імпортний аналог подорожчав, а продажі зросли практично вдвічі. Читайте також: Катерина Загорій, "Дарниця": Відвідувачі аптек до 70% грошей віддають за електроенергію і квадратні метри, а не за ліки Для розуміння цін – середня ціна за упаковку препарату українського виробництва №50 у червні становила близько 55 грн, а імпортного №60 – 470 грн.
Те саме сталося з іншими ліками – знеболювальними, спреями від нежитю, препаратами для шлунку.
У всіх випадках українські аналоги втрачали обсяги, тоді як імпорт демонстрував зростання. Найбільше постраждали лідери вітчизняного фармвиробництва Логіка державного втручання була в тому, щоб зробити доступнішими саме найпопулярніші українські препарати.
Але на практиці це призвело до протилежного результату.
Найсильніші компанії, які вкладалися в якість, маркетинг і мали найбільші обсяги продажів, раптом опинилися в нерівних умовах. Їх частка на ринку впала на 2,5% всього за кілька місяців.
А от ті українські компанії, які не потрапили до списку регульованих – змогли втримати позиції або навіть наростити продажі.
Імпорт також укріпився. Читайте також: Тарас Коляда, "Подорожник": У маленьких містах скоро може не залишитися аптек Загалом, зниження цін на українські ліки мало незначний вплив на середні ціни в аптеках – лише близько 1,8%.
Іншими словами, вартість препаратів у середньому знизилась символічно, а от структура ринку суттєво змінилася. Що з інфляцією? Варто зазначити: ціни на ліки в Україні й до цього не росли катастрофічно.
За останні п’ять років вартість медикаментів зростала навіть повільніше, ніж загальний індекс інфляції. Наприклад, у першій половині 2025 року інфляція в країні склала близько 14%, а на ліки – трохи менше.
Це – ще одне підтвердження, що ринок не був "розігнаним" або неконтрольованим. Національний каталог цін поки не запрацював повністю Головний інструмент нової системи – Національний каталог цін (НКЦ) на ліки – мав повноцінно запрацювати вже у червні.
Але цього не сталося.
Наразі, його формування перебуває на завершальному етапі. Операторами ринку подано заяви на декларування усіх зареєстрованих в Україні лікарських засобів, більша частина з яких є затверджена наказами МОЗ.
Ліки, що не будуть внесені до НКЦ не можна буде реалізовувати після 1 листопада 2025 року. Що в підсумку? За перші чотири місяці можна зробити кілька висновків: Ціни на деякі українські ліки справді знизились – але ефект для пацієнтів не надто оптимістичний. Попит на ліки, на які знизили ціни, не виріс.
А імпортні аналоги стали продаватися краще, навіть попри подорожчання. Найбільші українські виробники втратили ринкові позиції, тоді як імпорт зміцнився. Довгострокові наслідки буде видно лише після запуску повного каталогу цін і завершення перехідного періоду. До Національного каталогу цін потрапили лише близько 69% рецептурних ліків, що продавалися в Україні упродовж семи місяців 2025 року.
Майже третина рецептурних препаратів не були включені до Національного переліку і з 1 листопада не зможуть продаватися.
Це означає – ліків стане менше, а їх доступність для пацієнтів погіршиться. У середньому, задекларовані ціни у каталозі виявилися на 25% вищими, ніж середня роздрібна ціна ліків у липні 2025 року.
Формально маємо регуляцію, а по факту – можливість підвищення рівня цін. Перші результати підтверджують те, про що говорила більшість експертів ще у лютому 2025: ринок і конкуренція працюють краще, ніж державне втручання.
Нова бюрократична процедура допуску ліків забирає ресурси і бізнесу, і регуляторів, але не забезпечує обіцяного ефекту – ані зниження цін, ані кращої доступності ліків для українців.