Що змінює закон "Про професійну освіту"?

Звісно, напрацювання престижу – справа не одного року, тим більше тому, що занадто довго професійна освіта була "другим освітнім вибором" і вважалася набагато менш престижною, ніж навчання у виші.
Швидкість і відчутність змін залежатиме від кількох факторів. Перш за все, від імплементації, наскільки швидко та якісно Міністерство освіти підготує відповідну нормативну базу підзаконних актів.
По-друге, від того, наскільки гнучкими і адаптивними будуть директори і педколективи закладів професійної освіти, щоб скористатися можливостями, що надає цей закон, і надати своїм закладам нового імпульсу для розвитку. По-третє, важливо, щоб бізнес, передусім промисловий, побачив можливості, які надає новий закон щодо вирішення головної проблеми підприємств – кадрової.
І щоб максимально ефективно використав це для зв’язку виробництва з освітою. Втім, про все по черзі.
Спробуємо змоделювати, що відбудеться після вступу закону у законну силу. Читайте також: Університети за правилами бізнесу: як зміниться вища освіта Почнемо з того, що вже зараз професійна освіта позбавлена кайданів загальноосвітнього компоненту.
Це означає.
що вже зараз коледжі і технікуми можуть запроваджувати короткострокові програми, які охоплюватимуть суто професійне навчання.
Такі програми можуть бути тривалістю і 6 місяців і 3 – все залежить від специфіки професії, за який час у цій спеціальності можна підготувати висококласного спеціаліста. Отримати першу професію можна буде у будь-якому віці.
Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої.
Важливо, що ветерани війни, які вже потребують якнайшвидшої інтеграції до суспільства – зможуть це робити і раніше, ніж за 3 роки. Вже сьогодні розділені функції навчання і оцінювання – тобто у сфері професійної освіти кваліфікація встановлюється центрами кваліфікації.
Поки їх явно недостатньо, щоб задовольнити всі потреби закладів професійної освіти, але процес їх відкриття активно триває. Важливо, що ці центри оцінюватимуть кваліфікацію, що була набута не лише в закладі профосвіти, але й на короткострокових курсах чи безпосередньо на робочому місці.
Це стимулює правильну конкуренцію.
Якщо кваліфікаційний центр відмовить більше ніж чверті споживачів у присвоєнні кваліфікації, в такому закладі професійної освіти буде проведений інституційний аудит.
Якщо за рік там ситуація не покращиться – заклад можуть позбавити ліцензії. Читайте також: Наука заробляти.
Як бізнес та університети стають одним цілим Заклади професійної освіти зможуть реєструватися як прибуткові чи неприбуткові заклади освіти, або як бюджетні установи.
Це посилить їхню автономію і можливість налагоджувати ефективні контакти з бізнесом. Керівники закладів профосвіти протягом року мають пройти підвищення кваліфікації з управлінської діяльності. Наглядові ради за участі профільного бізнесу мають з"явитися у всіх закладах протягом року.
Чому? Бо на такий строк відтерміновані конкурси на посаду директора закладу, а також всі повноваження наглядової ради з призначення керівника коледжу чи технікуму. Також через рік запрацює положення закону щодо ліцензування закладів професійної освіти.
Тут особливо важливою буде нормативка – саме вона має в усіх деталях роз"яснити порядок ліцензування, призначення на посаду, а також повноту повноважень наглядових рад. Наглядові ради і участь в них бізнесу – це не чергове "п’яте колесо" в системі управління закладами освіти.
Це реальна можливість для бізнесу впливати, корегувати і розвивати професійне навчання в закладах профосвіти, при чому робити це на абсолютно легальних, законних підставах. Рік – достатній термін, щоб ретельно підготуватися.
І для бізнесу, і для Міністерства, і для самих закладів профосвіти.
Більше часу – до 1 січня 2027 року – дається для того, щоб напрацювати формулу бюджетного фінансування закладів професійної освіти. Розробити таку формулу повинен МОН і вона має враховувати, зокрема кількість здобувачів професійної освіти, пріоритетність професійних кваліфікацій на основі щорічних досліджень ринку праці, відсоток виконання плану набору за попередній рік і відсоток випускників, яким професійні кваліфікації присвоєно кваліфікаційними центрами, відсоток працевлаштування випускників, а також обсяг коштів, залучений з додаткових джерел фінансування.
Тобто, бюджетне фінансування буде визначатися не просто так, а відповідно до чітких даних і доволі прозорих розрахунків. Читайте також: Андрій Єрмак: Усіх, хто прикривається ОП, моїм ім’ям, можете на три букви посилати І нарешті на 1 січня 2030 року віднесено вступ в дію норми, згідно з якою обсяг фінансування на навчання у новому навчальному році узгоджується з вимогою забезпечити навчання у закладах професійної освіти не менше 25% випускників 9-х та 11-х класів загальноосвітніх шкіл.
Це завдання потребує злагодженої роботи міністерських виконавців, закладів освіти, а також серйозний суспільний зсув у ставленні до професійної освіти, який, сподіваюся, буде розпочатий цим законом. Проте, рух до показника у 25% випускників шкіл, буде розпочато.
Вже на 1 січня 2026 року норматив буде 13% і далі він підвищуватиметься на 3% на рік. До 1 вересня 2027 всі комунальні та державні заклади професійної освіти, де навчається 400 осіб і вище, мають бути реорганізовані у некомерційні товариства.
А з 2030 року на заклади профосвіти, де здобувачів менше 150, субвенція не виділятиметься. Але головне в тому, що закон сприятиме культурному переходу: від сприйняття професійної освіти як "бурси", як "другого вибору" до сучасної, гнучкої та адаптивної системи здобуття кваліфікації.
Швидкої та якісної.
Європейська система корпоративного управління, участь бізнесу та прозора можливість отримати спеціальність – ті умови, які, сподіваюся, змінять ставлення до профосвіти в суспільстві.
Звісно, для цього потрібна ефективна імплементація.
Якісна. Сподіваюся, на цей раз із цим не виникатиме викликів, адже всі ми добре пам’ятаємо, історії з розробкою нормативно-правових актів на виконання крайніх освітніх законів, що суттєво уповільнило імплементацію та призвело до чималої кількості запитань у закладів освіти та громад, перш за все.