Чи застосовуються РРО/ ПРРО при використанні ключ – картки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 13 частини 1 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Поняття «ключ-карта» та/або «карта-ключ» не міститься ні в Законі України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» (зі змінами та доповненнями), ні в Законі № 1591.
Використання карт із подібними назвами карта «ключ до рахунка» є електронним платіжним засобом, за допомогою якого здійснюються грошові операції в межах договору і законодавства.
Таким чином, термін «ключ-карта», який використовують банки, є електронним платіжним засобом, реалізованим у вигляді пластикової картки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені у Законі України від 06 липня 1995 року № 65/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Приймання оплати за товари із використанням реквізитів електронних платіжних засобів продавця потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО відповідно до норм Закону № 265.
Разом з тим, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ) структура номера як поточного, так і платіжного рахунка користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (зі змінами).
Слід зазначити, що відповідно до змін в законодавстві України, запроваджених НБУ, протягом 2023 року на виконання Закону № 1591 та на підставі постанов Правління НБУ від 03 березня 2023 року № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» та від 24 листопада 2023 року № 161 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Національного банку України», якими внесені зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою НБУ від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами), небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.
Тобто «платіжні» рахунки хоча і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію.
Враховуючи викладене вище, не зважаючи на те, що структура номерів «поточного» та «платіжного» рахунків користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкривають та ведуть виключно банки, платіжні рахунки відкривають небанківські надавачі платіжних послуг, які не мають банківської ліцензії, а тому у разі використання суб’єктом господарювання послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО.
Поряд з тим, п. 2 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Банківські операції здійснюють виключно банки (юридичні особи, котрі мають банківську ліцензію).
Отже, якщо суб’єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунка в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі через інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому разі застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
Надання для оплати за товари реквізитів свого платіжного рахунка у форматі IBAN або реквізитів електронного платіжного засобу буде призводити до втрати права не застосовувати РРО / ПРРО відповідно до п. 2 ст. 9 Закону № 265.
Звертаємо увагу, що у зв’язку з тим, що ДПС не контролює технологічні процеси здійснення переказів (транзакцій) у платіжних системах, встановлення різниці між «IBAN і ключ-картки для приймання платежів» перебуває поза межами контролюючого органу.