Адвокат у суді та в медіа: чому правовий захист більше не обмежується залом засідань

Резонансні справи в Україні зазвичай виходять за межі судових залів.
Передчасні вироки формуються ще до початку процесу — у Telegram-каналах, на шпальтах медіа та в суспільстві.
У таких умовах адвокат має захищати клієнта не лише юридично, а й репутаційно. Адвокат, який береться за резонансну справу — чи то корупція топ-посадовців, чи діяльність, пов"язана з національною безпекою, — автоматично опиняється під подвійним тиском — держави та медіа.
Будь-яке ототожнення миттєво запускає хвилю негативу. "Як у таких умовах зберегти репутацію і правильно комунікувати?" — це питання прозвучало першим після виступу на форумі "Формула успіху" від Асоціації адвокатів України.
Але в різних варіаціях його чути від адвокатів майже постійно. Донедавна адвокати здебільшого знаходились у юридичній "бульбашці", зосереджені на внутрішніх питаннях.
Тепер ситуація змінилася, вони виходять за межі професійного кола, інтегруються в бізнес-середовище та починають говорити з підприємцями їхньою мовою. Ще одна ключова зміна — це зростання уваги до комунікацій.
Очевидно, що виключно юридичного супроводу вже недостатньо, сучасний адвокат має бути не лише фахівцем у праві, а й ефективним комунікатором — із клієнтом, суспільством та медіа.
Саме це підіймає професію на якісно новий рівень. Як поєднати правові та комунікаційні стратегії у резонансних справах? Про це — у колонці Катерини Іванус, засновниці та CEO Kateryna Ivanus PR&media consulting. Право та комунікації: два виміри однієї справи Стратегічні комунікації дедалі частіше перетинаються з юридичною практикою.
Майже кожне гучне розслідування чи корпоративний конфлікт має правовий вимір — і водночас комунікаційний.
Державні структури, бізнес, суспільство очікують пояснень і прозорості, а там, де є закон, завжди виникає боротьба за інтерпретацію. Насправді чи стане справа медійною, визначається ще до суду, і не залежить від рішення адвокатів. Силові структури активно виносять кейси у публічний простір, конкуруючи за увагу суспільства і політиків.
Гучні затримання, камери, заголовки, коментарі чиновників — усе це перетворює процес на шоу, де обвинувачення легко сплутати із вироком. Медіа додають свій тиск.
Для них сенсація — це кліки й цитованість.
Тож історія, яка ще не отримала процесуальної оцінки, уже стає публічною. А далі в гру входять політичні та бізнес-гравці.
Вони "підсвічують" потрібні справи, використовуючи їх як інструмент тиску або самопіару.
І тоді адвокатам доводиться мати справу не лише з судом, а і з медійною кампанією. Таким чином, юридичний кейс уже з моменту свого виникнення існує у двох площинах: у судовій залі та публічному просторі.
Без розуміння правил комунікації адвокату сьогодні неможливо ефективно захищати клієнта. Міжнародний контекст Медійність юридичних справ — світова тенденція.
У США будь-який гучний кейс миттєво потрапляє в ЗМІ.
Ключова причина — інститут суду присяжних.
Фактично, адвокат працює не лише з суддею, а й з громадською думкою.
Існує ціла культура "trial by media" - коли вирок в суспільстві формується ще до того, як присяжні вийшли до зали суду. У Європі баланс інший: більше уваги до приватності та репутації, тому суди суворіші до того, що можна коментувати публічно.
Але медійна частина так само визначає результат і для клієнта, і для адвоката. В Україні все відбувається у прискореному темпі.
У нас роль медіа беруть на себе Telegram-канали, які виносять вироки швидше, ніж американські таблоїди.
Додається і фактор війни: будь-яка справа може отримати політичний чи навіть безпековий вимір.
У такому середовищі мовчання означає не нейтральність, а втрату контролю. Публічність стала неодмінною частиною стратегії захисту.
Мовчання іноді працює, але частіше лише підживлює підозри.
Адвокат має бути готовий захищати клієнта не лише в суді, а й у "суді громадської думки". Це означає вчасну реакцію та вміння працювати зі ЗМІ.
Важливо розуміти: журналісти виконують свої задачі, тому коментарі потрібно надавати своєчасно й чітко.
Якщо дати пояснення авторитетному медіа, жовта преса вже не зможе чинити такий тиск чи викривляти інформацію. Репутація адвоката як основа довіри У публічній комунікації є ще один недооцінений фактор — особистість адвоката.
Він неминуче стає обличчям справи, але не повинен допускати ототожнення з клієнтом.
Репутація — це валюта довіри.
Якщо адвоката знають як авторитетного експерта, його слова швидше цитують медіа, суспільство прислухається уважніше.
Головне — не переплутати ролі: формувати образ експерта, а не адвоката конкретного "корупціонера" чи скандальної фігури. У реаліях сьогодення адвокатська практика виходить далеко за межі права.
У резонансних справах юридичний процес більше не можна відокремити від інформаційного простору.
І дедалі зрозуміліше, що найефективніший захист вибудовується тоді, коли правові та комунікаційні стратегії працюють у тандемі.