Мільярд туди, мільярд сюди: гід по державному бюджету 2026 року

15 вересня уряд затвердив проєкт бюджету на 2026 рік.
Найбільші витрати – військові – їх фінансування колосальне, але у наступному році оборонний бюджет майже не змінюється у порівнянні з 2025-м. Витрати, що відповідають соціальним галузям – освіті, медицині, пенсійним та іншим соцпрограмам – помітно зростають.
Натомість напрями відновлення інфраструктури, розмінування та розвитку економіки ледь помітні за зміною. Такий перерозподіл ресурсів і пріоритетів подає важливий сигнал: уряд намагається не лише утримати фронт, а й забезпечити соціальне "перечікування" війни – зменшити втому населення та уникнути хвилі невдоволення. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/2505b117423f779f@1116.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-ba6d6a19")); }); Оборонний бюджет вперся у стелю Видатки на безпеку й оборону залишаються безпрецедентно високими – в проєкті державного бюджету це 2,8 трлн грн, тобто понад чверть всього ВВП.
Проте у порівнянні порівняно з 2025 роком ця сума зросла лише символічно – приблизно на 0,6%.
І це при дефіциті в поточному році в 300 млрд грн.
А на закупівлю зброї – взагалі менше ніж зараз. Іншими словами, оборонний бюджет 2026 року майже досяг межі, яку Україна здатна профінансувати власними силами: близько 27,2% ВВП спрямовується на військо, правоохоронців та інші силові структури. Подальше нарощення оборонних витрат можливе лише за рахунок зовнішньої допомоги – якщо на це буде згода донорів.
Проте це лише часткове виправдання.
Особливо дісталося рятувальникам, які щоденно дістають людей з під завалів: їм найбільше урізали фінансування. Соціальні видатки зростають найбільше На відміну від оборони, соціально-гуманітарні сфери у 2026 році отримають значне фінансове вливання.
Видатки на підтримку населення зростуть приблизно на 10% – до 467 млрд грн, що передусім піде на пенсії та різного роду допомоги. Трансферт Пенсійному фонду збільшать до 251 млрд, аби забезпечити своєчасні виплати 10-мільйонній армії пенсіонерів та проведення індексації з 1 березня 2026 року.
Паралельно уряд вперше за останні два роки підвищить соціальні стандарти: заплановано збільшення мінімальної зарплати (на 8% з 1 січня) і прожиткового мінімуму (на 9,9%), що автоматично підтягне мінімальні пенсії та соціальні виплати. Охорона здоров’я теж серед лідерів зростання.
Бюджет сфери медицини збільшиться на 15% і досягне 258 млрд грн.
Ці кошти підуть як на воєнні потреби медицини (лікування поранених, реабілітацію ветеранів), так і на підтримку цивільної охорони здоров’я.
Зокрема, ініційовано підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги – до 35 тис.
грн на місяць, розширять програму безоплатних ліків для хронічних хворих, фінансуватимуть нові скринінгові програми для населення старше 40 років. У бюджеті наступного року передбачено окремі кошти на перинатальні центри, дитячу та психіатричну допомогу, обладнання і центри реабілітації. Читайте також: Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона.
Де Україна братиме гроші? Найбільший відсотковий стрибок відбувається в освіті.
Видатки на цю сферу заплановано на рівні 265 млрд грн, що на третину більше, ніж у 2025-му.
Це рекордна сума за всю історію, і вона покликана профінансувати суттєве підвищення зарплат вчителів та розвиток шкіл.
Уряд заклав підвищення оплати праці освітян на 50% (у два етапи протягом року). Також збільшать стипендії для студентів та витрати на шкільні потреби – від харчування дітей до облаштування укриттів і закупівлі шкільних автобусів. Більше того, у 2026 році пропонується ряд нових видатків в цьому напрямку, які максимально наближають Україну до стандартів розвиненого соціалізму.
Вперше на так звані медичні "чек-апи" виділять 5,33 млрд грн, на повне харчування в школах – 14,4 млрд грн, а на компенсацію знищеного росіянами житла (програма Home) – 2,47 млрд грн. В уряді кажуть, що бюджет соціальний.
Дехто в цьому може побачити привід майбутніх виборів. Відновлення відкладається на потім Третя група напрямків – відбудова, інфраструктура, розвиток економіки – опинилася в аутсайдерах за пріоритетністю.
У проєкті бюджету видно, що уряд фактично бере паузу на масштабне відновлення до кращих часів. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури отримає лише 35,3 млрд грн – на третину менше, ніж було цьогоріч.
В першу чергу за рахунок зменшення витрат на обслуговування боргу і відсутності будівництва водогонів в районі Каховського водосховища. Деякі скорочення витрат зрозумілі, наприклад, бюджет агентства Playcity скоротять через те, що у 2025 році (але це не точно) має бути впроваджена система онлайн моніторингу. Читайте також: Азарт без контролю: чому держава досі не бачить реальні ставки і виграші Деякі скорочення – важче зрозуміти.
Наприклад, на критично важливе очищення звільнених територій від мін та снарядів закладено відносно невелику суму.
Програма гуманітарного розмінування сільгоспземель у 2026 році отримає лише 1 млрд грн – стільки ж, скільки й у 2025-му. Цей обсяг виглядає краплею в морі у порівнянні з реальними потребами: на сьогодні мінними полями лишаються сотні тисяч гектарів України.
Явно передбачається, що левову частку витрат на розмінування візьмуть на себе іноземні партнери та спеціальні фонди. Інші напрямки розвитку також фінансуються за залишковим принципом.
Видатки на відбудову економіки та підтримку бізнесу хоч і присутні, але невеликі: наприклад, Фонд розвитку підприємництва (програми пільгового кредитування) отримає 18 млрд грн, програма доступної іпотеки "єОселя" – 15,8 млрд грн, гранти для малого бізнесу – лише 4,8 млрд грн. Агропромисловий комплекс матиме 13,1 млрд грн підтримки, з яких частина теж піде на розмінування полів.
Витрати Міністерства інфраструктури та розвитку громад, за винятком захищених статей, зростають зовсім несуттєво або навіть скорочуються.