Ветеранський бізнес – рушій нової української економіки

Якщо озирнутися на останні п’ять років в Україні суттєво зросла кількість нових бізнесів.
Від кав’ярень і барбершопів до брендів одягу.
Від косметики до ІТ-продуктів.
Українські бренди одягу сьогодні створюють конкуренцію на міжнародному ринку. У нас з’являються якісні косметичні продукти, аксесуари, локальні виробники буквально всього – від кави до меблів.
Здається, що такої кількості нових компаній, як в Україні, немає ні в Польщі, ні в Німеччині, ні у Франції. ІТ-сектор за цей час теж пройшов крізь випробування.
Проте замість падіння ми побачили інше.
Швидка адаптація і пошук нових можливостей.
Україна стала світовим хабом розробки DefTech-рішень.
Наш ІТ-сектор входить у топ-50 світових екосистем, другий у Центральній і Східній Європі за привабливістю для аутсорсу і сьомий у світі за конкурентоспроможністю. Сьогодні в Україні працює близько 2500 стартапів.
Приблизно 2000 із них заснували українські команди.
Ще понад пів тисячі – іноземні компанії, які відкрили офіси тут, в Україні. Люди все активніше запускають власний бізнес.
Повномасштабне вторгнення московії в Україну, на мою думку, пришвидшило цей процес.
Попри те, що одні відкладають плани "на потім", інші, навпаки, вирішують починати зараз.
І саме ця друга група сьогодні формує обличчя нової економіки країни. Інвестиція у ветеранський бізнес = інвестиція в майбутнє Сьогодні один із ключових викликів, а насправді й великих можливостей, для країни – повернення до цивільного життя сотень тисяч ветеранів і ветеранок.
Більшість з них обирають шлях підприємництва.
Вони запускають власні справи, які раніше відкладали "на потім" або не наважувались на це. І тут постає головне запитання.
Що означає поява нового пласта ветеранського бізнесу для української економіки? Нові робочі місця.
Станом на 2025 рік в Україні понад 1,2 мільйона ветеранів та ветеранок.
68,8% з них хочуть запустити власну справу.
Це 720 тисяч потенційних підприємців. Уявімо, що хоча б 10% із них справді запустять та розвиватимуть бізнес.
Це понад 72 тисячі нових компаній.
Кожна з яких у перші 2–3 роки створюватиме від 3 до 10 робочих місць.
У результаті ми отримаємо від 216 тисяч до 720 тисяч нових робочих місць.
Проста математика. Податки.
Будь-який бізнес, малий, середній чи великий, це стабільні надходження до бюджету.
Ветеранські компанії мають потенціал масштабуватись.
Вони можуть стати важливими платниками податків як на місцевому, так і на національному рівні.
Це означає більше ресурсів для інфраструктури, освіти, медицини та відновлення громад. Коли ветеран запускає бізнес, він швидше інтегрується в суспільство.
А ще підсилює фінансову систему держави.
Це подвійний ефект, який робить ветеранське підприємництво одним із ключових інструментів розвитку. Інтеграція.
Більшість ветеранів та ветеранок після повернення з фронту стикаються з труднощами у працевлаштуванні.
У такій ситуації бізнес стає для них шансом знову бути в дії.
Це можливість побудувати щось своє.
У цьому я бачу не лише економічний, а й людський фактор.
Коли ветеран створює компанію, він показує приклад іншим: "Я не залишився осторонь.
Я починаю власну справу з нуля.
У мене є ціль". Нові ідеї та стратегії.
Ветерани й ветеранки приходять у бізнес з унікальним досвідом.
Вони часто пропонують рішення, яких ніхто інший не бачить.
Саме так народжуються інновації у сферах оборонних технологій, медицини, логістики та інших. Я побачив це на практиці, коли ми почали отримувати заявки у рамках нашого спільного з УКУ та Genesis for Ukraine проєкту.
Серед запропонованих ідей – ферма з вирощування австралійського червоноклешневого рака, бізнес із розведення равликів, створення ювелірних майстерень, агродрони, органічні ферми з малиною та шафраном. Є також ветерани з ІТ-досвідом, які прагнуть перепрофілюватися та запускати новий бізнес.
Серед заявок була навіть ідея відкрити сучасний інклюзивний спортивний клуб для тренувань і реабілітаційних занять. Ми також побачили, що чимало з них не стартують "з нуля", а вже мають досвід підприємництва.
Часто це їхній другий або третій проєкт: вони вже пробували себе в бізнесі, зробили висновки й зараз шукають можливості масштабувати те, що працює. Тому ветеранське підприємництво не замикається на "традиційних" нішах.
Навпаки, воно охоплює технологічні стартапи, виробництво і сферу послуг.
Часто люди вже мають досвід чи невеликий бізнес, але їм потрібні знання, менторство і трохи більше ресурсів, щоб масштабувати свої ідеї. Але самотужки цей шлях пройти складно.
Тут потрібна спільна робота: інвестори відкривають доступ до капіталу, держава забезпечує прозорі правила та пільгове фінансування, а громадські організації й акселератори дають знання й інструменти для розвитку.
Саме так сформується нове підприємницьке середовище. Потенціал у продуктовому ІТ Досвід і прагнення ветеранів і ветеранок будувати майбутнє відкривають двері для появи цілих нових індустрій.
Особливо це помітно в продуктовому ІТ, де є всі шанси створювати глобальні рішення без потреби у великих виробничих потужностях.
Бачу в цьому зону можливостей. У нас досі не багато продуктових компаній.
Є кілька великих гравців і десятки стартапів, але потенціал набагато більший.
Це середовище, де можна створювати глобальні рішення без заводів і величезних виробничих ліній. Саме так у нас є шанс виростити власну українську "Силіконову долину".
У наших підприємців є амбіції, талант і бажання створювати продукти світового рівня. І тут важливо: у цю нову хвилю підприємництва мають включатися ветерани й ветеранки.
Якщо ми поєднаємо інвестиції, досвід партнерів і державні інструменти з енергією підприємців, отримаємо багато нових компаній.
Ці компанії працюватимуть на глобальні ринки й масштабуватимуться. Синергія всіх гравців стане поштовхом для формування нової економіки України.