Азарт без контролю: чому держава досі не бачить реальні ставки і виграші

Грецька богиня Фортуна уособлює долю, шанс і непередбачуваність – те, що робить азартні ігри азартними.
Та навряд чи хтось очікував, що "фортуна" визначатиме і розвиток цієї індустрії в Україні. Із 2020 року, коли ринок легалізували, держава так і не запустила державну систему онлайн-моніторингу азартних ігор – ДСОМ.
Вона мала б фіксувати кожну ставку й кожну виплату, давати регулятору повну картину фінансових потоків і прибирати простір для зловживань. Попередній регулятор – Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) – із завданням не впорався.
Після його ліквідації повноваження передали новому органу під координацією Міністерства цифрової трансформації, але й тут система знову буксує та не вкладається у визначені державою дедлайни. За різними оцінками, відсутність ДСОМ щорічно коштує бюджету десятки мільярдів гривень недоотриманих податків: без доступу до внутрішніх даних операторів податкова бачить лише рух грошей на рахунках, а не реальні виграші та ставки. Чому за п’ять років система так і не запрацювала і як її відсутність впливає на ринок? Система, від якої все залежить, але якої досі немає Основною функцією системи онлайн-моніторингу є відстеження всіх фінансових операцій, які здійснюють учасники грального бізнесу.
Якби цей програмно-апаратний комплекс працював, регулятор і профільні органи, зокрема Податкова та Держфінмоніторинг, бачили б у реальному часі дані від кожного ліцензованого оператора кожну ставку, виграш чи повернення, з унікальними ідентифікаторами та часовими мітками. Хоча закон, який легалізував азартні ігри, покладав на тодішнього регулятора ринку КРАІЛ обов"язок запустити ДСОМ до липня 2022 року, створення системи постійно відкладалося. Так, у 2021 році регулятор почав пошук підрядника, який мав займатися розробкою ДСОМ, але тендер автоматично скасувала електронна система, оскільки до аукціону допустили лише одну пропозицію.
У 2022 році процес створення системи загальмував, адже пріоритетним стало фінансування оборони.
Лише в червні 2023 року КРАІЛ почала напрацьовувати новий порядок функціонування ДСОМ, який Кабмін затвердив лише у лютому 2024 року. Читайте також: Кінець гральним схемам.
За що НБУ прикрив IBOX банк? Затримку з виконанням закону у самому регуляторі весь час пояснювали просто: "ДСОМ не була створена через відсутність фінансування у 2021-2024 роках". У грудні 2024 року парламент ліквідував КРАІЛ і передав її повноваження новому держагентству "ПлейСіті", підконтрольному Мінцифри.
З 1 квітня 2025 року КРАІЛ перейшла в режим ліквідації, а ліцензійні, контрольні та реєстрові функції поетапно перейшли до "ПлейСіті". За законом, новий регулятор мав увести ДСОМ в експлуатацію протягом шести місяців із моменту набуття чинності, тобто не пізніше 30 вересня 2025 року.
Однак цього не станеться: "ПлейСіті" оголосило тендер на розробку системи лише 2 вересня. Відтак, попри зміну регулятора історія зі створенням ДСОМ знову затягується.
Як виявило нове держагенство, спадок з напрацювань КРАІЛ у цьому питанні відсутній.
За словами керівника "ПлейСіті" Геннадія Новікова, те, чим займались їхні попередники, використати у створенні системи неможливо.
Тому новий орган розробляє все "з нуля". Втрати у десятки мільярдів Відсутність державної системи онлайн-моніторингу не блокує роботу органів контролю, переконує Новіков.
Втім, без неї виникає низка проблем із прозорістю фінансових потоків на ринку. Одну з таких напередодні обговорювали на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради щодо ухилення від оподаткування в гральному бізнесі.
Йшлося про ймовірні спроби операторів азартних ігор маніпулювати з тим, як трактуються виплати гравцям. Утримання та сплата податку на доходи фізичних осіб (18%) і військового збору (5%) відбуваються під час виплати доходу, за рахунок фізичної особи.
Проте окремі компанії зменшують своє податкове зобов"язання, прикриваючи виграші за поверненнями депозитів. Податкова трактує як виграш всю суму виплат гравцю і відповідно оподатковує її.
Проте коли ДПС донараховує компаніям податки, ті звертаються до суду – і він стає на бік бізнесу, адже податківці не можуть довести, що виплачені кошти є саме виграшем, пояснює голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.
Зробити це можливо лише тоді, коли держава бачитиме події всередині оператора в режимі реального часу, а це забезпечує ДСОМ, якої досі немає. "ДСОМ має відстежувати кожну ставку і загалом усе, що відбувається всередині оператора.
Зараз держава бачить лише кошти, які зайшли і які були виплачені.
Відповідно, деякі оператори підмінюють поняття, називаючи виплати не виграшем, а поверненням депозита користувача", – пояснює Гетманцев. У ТСК звернули увагу на аномалії, коли зіставили податкові декларації учасників ринку з даними Національного банку щодо руху коштів.
Виявилося, що окремі гравці ринку зі значною часткою доходу декларують мізерні суми виграшів, принаймні так вони звітують державі. Читайте також: Грають вони – програє ЗСУ Так, за словами Гетманцева, компанія "Нейтів Аппс" (SuperGra Casino), маючи близько 7% загального доходу галузі, виплачує 42% усіх виграшів.
Натомість найбільший оператор, FavBet, отримуючи 36,2% доходів ринку, декларує лише 0,03% виплат виграшів.
За інформацією НБУ, реальні виплати становлять значно більші суми. За словами Гетьманцева, держбюджет через такі схеми міг недоотримати понад 20 млрд грн торік і понад 10 млрд грн – за перше півріччя цього року, якщо порівнювати реальні банківські виплати гравцям (виграші та повернення) із задекларованими виграшами. Це лише один із можливих сценаріїв зловживань у ситуації, коли системи онлайн-моніторингу немає і податкова не може оперативно перевіряти, що відбувається на ринку. Голова ТСК Ярослав Железняк додає, що при порівнянні суми сплачених податків операторами азартних ігор із надходженнями на їхні рахунки можна виявити різкий розкид податкового навантаження (відношення податків до суми доходів).
Великі оператори мають у рази нижчий відсоток сплачених коштів до бюджету (близько 5-10%), ніж малі та середні (приблизно 22-50%), а подекуди трапляються аномально низькі значення – 1-2%. Коли ж запрацює ДСОМ Агентство "ПлейСіті" фактично розпочало повноцінну роботу 30 травня 2025 року.
До цього регулятор формував команду та вибудовував організаційну структуру нової установи після ліквідації КРАІЛ.
Протягом літа "ПлейСіті" та Мінцифри готували нормативні акти щодо роботи ДСОМ та розробляли вимоги до системи, необхідні для оголошення тендера. "Ми сіли зі спеціалістами, підготували перший проєкт технічної вимоги і провели публічні консультації з ІТ-компаніями", – каже Новіков.
Після консультації з ринком щодо ціни та строків розробки у "ПлейСіті" визначили, що повноцінно запустити систему зможуть через 13 місяців. Читайте також: В метро, на бордах, по радіо.
Як незаконна реклама азартних ігор захопила українські міста? Подібну оцінку надає й Асоціація українських операторів грального бізнесу.
"За нашими підрахунками, навіть за повного фінансування потрібно мінімум 10-12 місяців – з урахуванням розробки технічного завдання з нуля, тестування, кібербезпеки, навчання та підключення", – зазначає президент асоціації Олександр Когут. Аби пришвидшити впровадження системи, у "ПлейСіті" вирішили розділити проєкт технічної вимоги на дві черги й спочатку зробити інструменти інтеграції з даними операторів та моніторингу руху коштів.
Під цей план переробили технічні вимоги та повторно запросили цінові пропозиції, аби вийти на тендер із коректними сумами. За тиждень до оголошення тендера уряд ухвалив останні необхідні акти, щоб агентство могло офіційно розпочати закупівлю.
11 вересня 2025 року розпочався аукціон і за кілька днів планують оголосити переможця, який і має розробити систему для держави.
"Увесь основний функціонал, що потрібен ДПС для нагляду за входом та виходом грошей плануємо отримати наприкінці грудня 2025 року.
Далі будемо удосконалювати систему", – каже Новіков. Ці строки викликали запитання у членів ТСК: публічно і на засіданні вони обурювалися тим, що новий орган знову не вкладається у дедлайн, прописаний у законі, – 30 вересня 2025 року, коли ДСОМ уже мала працювати. "Навіть якби агентство в перші дні своєї роботи оголосило тендер і максимально скоротило попередні процедури, запустити систему до 30 вересня все одно було б нереально", – відповідає Новіков.
Такої ж думки дотримуються і в профільній асоціації: від початку постанова КМУ заклала нереалістичний строк для розробки. Попри те, що у "ПлейСіті" очікують на запуск першого етапу ДСОМ наприкінці 2026 року, в учасників ринку буде ще шість місяців на під’єднання до нової системи.
Тому повноцінно система запрацює не раніше літа 2026 року. *** Ситуація із запуском ДСОМ виглядає безвихідною й трохи абсурдною.
З одного боку, нове агентство демонструє готовність запустити систему і навіть намагається пришвидшити процес.
З іншого – цю систему намагалися запустити вже п’ять років і, ймовірно, не запустять ще протягом одного року. Представниця Мінцифри Наталія Денікеєва вислухала на ТСК хвилю обурення від депутатів, які втомилися від постійних обіцянок.
Формально вона щойно взяла цей напрям під свою опіку і раніше за нього не відповідала. Але постає інше запитання: більшість співробітників "ПлейСіті" – це колишні працівники КРАІЛ, які перейшли до нового органу.
Якщо команда залишилася майже та сама, то чому результату досі немає? На засіданні ТСК не раз згадували й обіцянки, які з 2022 року давав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков: "потрібно ще пів року".
Дедлайни минали, пояснення повторювались, а система так і не з"явилася.