Як ефективно працевлаштовувати ветеранів?

Питання про те, як ефективно інтегрувати ветеранів у цивільне життя та забезпечити їх працевлаштування, не може чекати закінчення бойових дій.
Уже зараз, за даними Міністерства у справах ветеранів, в Україні налічується близько 1,2 мільйона таких осіб. Після завершення бойових дій ця цифра може зрости вп’ятеро до 5–6 мільйонів.
Чи готовий ринок праці прийняти таку кількість захисників? Очевидно, що формувати ефективну політику щодо працевлаштування ветеранів потрібно вже сьогодні. Більшість тих, хто нині захищає країну зі зброєю, до війни були зайняті в найрізноманітніших сферах економіки.
Згідно з дослідженням Українського ветеранського фонду за 2022 рік, до лав ЗСУ долучилося найбільше представників малого бізнесу, ІТ-фахівців, працівників сфери послуг, будівельників, державних службовців та медиків. Натомість найменше серед новобранців було архітекторів, фармацевтів, працівників культури, громадського сектору та офіційно безробітних.
Лише 7% опитаних військовослужбовців заявили, що після завершення служби планують пов’язати своє життя з армією.
Отже, переважна більшість рано чи пізно повернеться до цивільних професій і вже зараз слід думати, як підготувати для них робочі місця та можливості для самореалізації. Як виглядає ситуація зараз Держава має певні напрацювання у розв"язанні проблеми працевлаштування ветеранів.
У профільному комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглядаються кілька законопроєктів, спрямованих на стимулювання найму учасників бойових дій.
Зокрема: Законопроєкт №10261 пропонує запровадити обов’язкову квоту на працевлаштування ветеранів війни – 2% від чисельності штату або щонайменше 1 одного для підприємств з 8–25 працівниками.
У разі невиконання цієї норми роботодавці сплачуватимуть адміністративно-господарські санкції.
Контроль за дотриманням квоти покладається на Державну службу з питань праці та Український ветеранський фонд. Законопроєкт №12398 передбачає гарантування права ветеранів на працю шляхом встановлення нормативу: щонайменше 1 ветерана для підприємств із чисельністю 8–25 працівників, та не менше 4% робочих місць – для бізнесів, що мають 25 і більше робітників.
Тобто для середніх і великих компаній встановлюється вдвічі більша квота, ніж у попередньому законопроєкті. Законопроєкт №12399 пропонує внести зміни до Податкового кодексу: на 5 років звільнити від податку на прибуток ті підприємства, де ветерани війни становлять не менше 60% від середньооблікової чисельності штатних працівників.
Пільга починає діяти з року, коли компанія вперше досягла такого показника у своєму колективі. Читайте також: Бізнес переймає функції держави.
Як компанії готуються боротись за мільйон ветеранів? Законопроєкт №13180 розроблений у співпраці з представниками бізнесу та профільними асоціаціями.
Його положення передбачають запровадження обов’язкової квоти для роботодавців із чисельністю понад 8 осіб: щонайменше 5% штатних працівників мають бути учасниками бойових дій (на час війни – 2%).
За дотримання квоти держава компенсує 50% зарплати протягом 6 місяців, а також надає пільги для ветеранів, які започатковують власну справу. В цьому документі більш чітко визначено нормативи працевлаштування та йдеться про використання електронних сервісів, аби полегшити процес найму. Законопроєкт №13180-1 розроблений парламентським Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він пропонує обов’язкові квоти на працевлаштування ветеранів (учасників бойових дій), а саме у роботодавців із чисельністю від 8 до 25 працівників має працювати щонайменше одна така особа, у роботодавців із чисельністю від 25 працівників – не менше 5% штату, а для держорганів і органів місцевого самоврядування – не менше 10%. На відміну від основного законопроєкту, №13180-1 не передбачає "паузи" дії цих квот на час воєнного стану і протягом одного року після його завершення.
Це важливо, адже зараз більшість військовослужбовців мобілізовані, і саме після завершення воєнного стану вони повернуться до цивільної роботи, що суттєво збільшить частку ветеранів у робочій силі. За результатами слухань, які організував Комітет Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, була підготовлена і згодом схвалена до розгляду у першому читанні редакція законопроєкту №13180-д.
Вона пропонує надавати ветеранам пріоритетне право на зайняття посад у державній службі та органах місцевого самоврядування у разі рівних результатів конкурсного відбору.
Це створює додаткові гарантії рівного доступу до публічної служби. Читайте також: Бізнес активно готується до повернення ветеранів.
Як можуть допомогти банки? Інтерв"ю з менеджерами ЄБРР Також передбачається державне субсидування частини зарплати ветеранів у разі їх працевлаштування на строк до двох років, щоб підтримати адаптацію після служби.
Джерела фінансування цієї ініціативи поки не визначені (ймовірно, це можуть бути кошти держбюджету або міжнародна фінансова допомога). На моє переконання, подібні регуляторні заходи матимуть сенс лише в поєднанні з іншими інструментами підтримки, що передбачають стимулюючий вплив на бізнес.
Очевидно доцільним є вдосконалення запропонованого допрацьованого законопроєкту №13180-д, над розробкою якого законотворцям варто працювати з іншими представниками бізнесу та громадських організацій, експертами. Це має бути документ із прозорими (не декларативними) механізмами стимулюючого характеру – фінансовими, податковими, а не чергові нормативи та обмеження для роботодавців, чи адресна фінансова допомога (що в нинішньому контексті може призвести до дестимулюючого впливу на економічну активність ветерана та зловживання роботодавців). Окрім того, потрібно чітко визначити суть нормативу працевлаштування ветеранів, який очевидно має поширюватися на демобілізованих працівників, що повертаються на довоєнне місце роботи та посаду, а також на ветеранів, яких беруть на роботу з відкритого ринку праці.
Сучасний бізнес має запит на спрощення бюрократичних процедур, зокрема за рахунок цифрової трансформації процесів найму працівників, впровадження електронного документообігу тощо. Як бізнес може допомогти ветеранам Ефективна підтримка ветеранів потребує не тільки законів, але й активної участі власне роботодавців.
Виходячи з досвіду МХП, де з 2023 року створено Центр взаємодії з військовими, ветеранами та їхніми родинами, розповім, що дійсно може допомогти на цьому шляху бізнесам, які хочуть ефективно працювати з ветеранами. Перше – підтримувати регулярну комунікацію з військовими та їхніми родинами.
В залежності від компанії це може бути окрема людина або команда фахівців, які супроводжують ветеранів на всіх етапах адаптації.
Буде плюсом, якщо з ветеранами будуть працювати люди, які брали участь у бойових діях або є близькими родичами військових, а тому краще розуміють їх потреби та проблеми. Друге – сприяти професійному розвитку ветеранів, а для ветеранів з інвалідністю, які повернулися, створити умови для підвищення кваліфікації (апскілінгу) або перекваліфікації (рескілінгу) в інші спеціальності. Щоб ветерани почувалися комфортно на роботі, важливо створити середовище, чутливе до їхнього досвіду та потреб.
Це включає готовність роботодавця підтримувати ментальне здоров’я працівників, зокрема через доступ до психологічної допомоги, гнучкі умови праці та відкриту комунікацію.
При цьому важливо не ставитися до них із жалем, а комунікувати, як і з іншими працівниками. Важливо також залучати сторонню експертизу через партнерства з громадськими організаціями та ініціативами, які мають досвід роботи з ветеранами.
Такі партнери можуть допомогти у створенні програм підтримки, навчання, реабілітації та адаптації. Наприклад, в МХП співпрацюємо з Veteran Hub, ГО "Простір можливостей", благодійним фондом "Веста" та іншими організаціями, які мають глибоку експертизу у ветеранській тематиці та доповнюють наші внутрішні ресурси. Читайте також: Ветеранський спорт: як працює нова програма та хто може отримати 1,5 тисячі від держави Формування ветеранської політики – справа не лише держави, до цього процесу варто залучати всіх стейкхолдерів: громадянське суспільство, ветеранську спільноту та бізнес, який готовий наймати ветеранів. Нові підходи та правила не мають бути продиктовані державою в односторонньому порядку, бо в такому випадку буде страждати як бізнес, для якого виконання цих норм буде обтяжливим, так і ветерани, які залишаться на роздоріжжі між прописаним механізмом та небажанням бізнесу його втілювати. Якщо представники бізнесу хочуть, щоб ці умови були вигідними для всіх, вони мають долучитися вже зараз до їх створення, тестувати різні варіанти роботи, дивитися, що працює найкраще та пропонувати їх назагал, аби ці практики стали новою нормою.
І найголовніше – сприймалися самими ветеранами.