Наскільки зросте тютюновий податок

Незалежно від того, чи буде в найближчі місяці підписана мирна угода (чого ми прагнемо), чи продовжиться війна, Україна потребуватиме залучення більших обсягів податкових надходжень від споживання тютюнових виробів. Цього можна досягти шляхом детінізації тютюнового ринку і підвищення відповідного акцизу.
Водночас, як показує практика, у випадку надто різкого його підвищення зростає рівень нелегальної торгівлі сигаретами і бюджет втрачає. Навіть в умовах чинних ставок акцизу на тютюнові вироби Україна скоро може відчути суттєві труднощі з його збором.
У наступні роки ставки зростуть ще більше. Що заважає боротися з нелегалами За даними Kantar, фіксується реверсне збільшення частки нелегальних сигарет у загальному обсязі їх споживання.
У жовтні 2023 року вона сягнула 25,7%, далі потягом року знизилася до 12,6%, а у квітні 2025 року зросла до 16,2%.
У 2025 році втрати податків від нелегальної торгівлі сигаретами оцінюються 25,2 млрд грн. Ставки акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу є вирішальними у формуванні ціни на легальні сигарети.
У випадку нелегального виробництва про сплату податків не йдеться, основним фактором ціноутворення є прибутки учасників схем. Як показано в дослідженні Growford Institute, мільйонні вигоди від виробництва нелегальних сигарет значно перевищують ризики викриття такої протизаконної діяльності, що є передумовою живучості відповідного "бізнесу". Витративши лише 250 тис.
грн за тонну тютюнової сировини, можна отримати 5,6 млн грн від реалізації виробленого з неї товару.
Це великий заробіток, навіть враховуючи інші статті витрат у собівартості нелегально виготовлених сигарет. Нелегальні гравці використовують сучасне обладнання, воно доволі доступне за ціною.
Десять днів роботи лінії з виробництва сигарет достатньо для випуску такого обсягу продукції, який компенсує вартість придбаного обладнання.
За день нелегальна промислова лінія може виробити сигарет на 4-10 млн грн. За місяць виробництва сигарет у підпільному цеху можна покрити всі витрати, включаючи корупційні, на його організацію.
Такі цехи ростуть, немов гриби. У липні середня ціна легальної пачки сигарет становила 120 грн, нелегальної – 70 грн.
Багатьох курців приваблює така різниця і саме вони забезпечують мільярдні доходи тютюновим злочинцям.
Частина цих коштів підживлює корупційну павутину, яка перешкоджає протидії виробництву та реалізації нелегальної продукції. Реагуючи на це, голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев сказав: "Ми не маємо права відступати перед внутрішнім ворогом, що обкрадає державу, обкрадає армію, яка нас захищає".
Велику надію на активізацію боротьби з нелегальним тютюновим ринком ми покладаємо на новопризначеного директора Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського.
Утім, попри подальші зусилля правоохоронців, маємо тримати у фокусі економічні чинники нелегальної торгівлі сигаретами.
Чим більше зростатиме акциз, тим складнішою буде боротьба. В очікуванні провалу збору акцизу Ще одним чинником, що впливає на податкові надходження від тютюнових виробів, є зміни регуляторних вимог щодо їх виробництва, реалізації та споживання.
Зокрема, 27 липня 2025 року вступили в дію обмеження щодо кількості сигарет в упаковці.
Тепер у пачці має бути 20 шт.
такої продукції.
Раніше допускалося фасування в більші пачки (наприклад, 25, 30 та 40 шт.). Виробники, які виготовляли сигарети в інших упаковках, ніж 20 шт., могли виробляти таку продукцію до вступу в дію заборони, а реалізувати – до кінця терміну її придатності.
Імпортери також зупинили накопичення сигарет у великих пачках і розпродають залишки.
Чим це загрожує для податкових надходжень? Читайте також: Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва По-перше, бюджет уже не отримує надходжень акцизного податку із сигарет у великих пачках.
За даними ДПС, у першому кварталі 2025 року було реалізовано марок акцизного податку для сигарет у пачках з 25, 30 і 40 шт.
на 10,78 млрд грн, що становить 39,2% від усіх надходжень тютюнового акцизу. У другому кварталі таких марок було закуплено на 8,94 млрд грн (25,4% надходжень акцизного податку на тютюнові вироби).
Тобто значні обсяги акцизу були сплачені наперед, до вступу в дію заборони.
Від серпня цих надходжень немає, тож доходи бюджету від тютюнових виробів, найімовірніше, зменшаться. По-друге, відсутність у легальному обігу великих пачок сигарет може спричинити перехід частини споживачів до вживання нелегальних тютюнових і нікотиновмісних виробів.
Зокрема, ринок електронних сигарет, що представлений переважно забороненою ароматизовано продукцією, майже повністю нелегальний, що призводить до мільярдних втрат податкових надходжень. Ініціатива Єврокомісії Відповідно до директиви Ради 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року "Про структуру і ставки акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів (кодифікація)", мінімальний у ЄС акциз на сигарети (Minimum Excise Duty, MED) становить 90 євро за тис.
шт.
В Україні така ставка встановлена на рівні 78 євро за тис.
шт.
і буде поступово доведена до мінімального європейського стандарту у 2028 році. Поетапність підвищення MED на сигарети в Україні зумовлена необхідністю мінімізації ризиків зростання частки нелегального тютюнового ринку і ґрунтується на врахуванні євросоюзівського досвіду.
Хоча директива Ради 2011/64/ЄС набрала чинності у 2012 році, підвищення мінімального акцизу до 90 євро відбулося у 2014 році.
Також були винятки для Болгарії, Греції, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Угорщини, яким дозволялося досягти 90 євро до початку 2018 року. Якщо у 2012 році серед одинадцяти постсоціалістичних країн MED на сигарети перетнув позначку 90 євро за тис.
шт.
лише в Словенії, то у 2014 році таких країн було чотири.
До лідера приєдналися Естонія, Польща та Словаччина.
У 2016 році мінімальний акциз подолав зазначений рівень у Латвії, Румунії та Чехії.
Аутсайдерами в досягненні цього стандарту виявилися Болгарія, Литва, Угорщина та Хорватія, які впроваджували зміни в максимально допустимі строки. Зараз серед країн ЄС мінімальний акциз становить менше 120 євро за тис.
шт.
лише в Болгарії та Угорщині, а в більшості інших держав він значно перевищує колись компромісні 90 євро.
З огляду на це Єврокомісія у своїх пропозиціях щодо ревізії правил акцизного оподаткування тютюнових виробів ініціювала підвищення цього порогу до 215 євро, але не для всіх країн і лише з 2028 року. Значний рівень диференціації економічного розвитку країн ЄС підштовхнув Єврокомісію до заміни єдиного мінімального акцизу його гнучким аналогом, який враховуватиме індекс рівня цін (Price Level Index, PLI) кожної країни ЄС. PLI розраховує Євростат.
Дві третини розміру MED будуть фіксовані (від 215 євро за тис.
шт.), третина коригуватиметься, зважаючи на PLI.
Для Данії в показниках PLI 2024 року мінімальний акциз становитиме 243,7 євро, для Болгарії – 181,6. Оновлена директива Євросоюзу щодо оподаткування тютюнових виробів набере чинності 1 січня 2028 року.
Такий перехідний період потрібен передусім постсоціалістичним країнам ЄС, оскільки, наприклад, для Болгарії підвищення MED на сигарети з поточних 107,4 євро до 181,6 євро – доволі непростий шлях. Для України ситуація щодо майбутнього мінімального акцизу ще драматичніша.
Свого часу знадобиться стрибок від досягнутих 90 євро до потенційних 170-180 євро, що пов’язано з ризиком масштабної тінізації ринку сигарет.
Для виконання цього стандарту держава точно потребуватиме додаткового перехідного періоду.
Це має стати предметом перемовин з Єврокомісією при вступі до ЄС.
Зважаючи на описані винятки директиви 2011/64/ЄС, такі перемовини мають шанс на успіх. Іншим варіантом вирішення зазначеної проблеми може бути надання ще більшої гнучкості стосовно врахування економічних особливостей країн у формулі розрахунку MED на сигарети, що можливо до ухвалення оновленої директиви. Важливо також звернути увагу на ініційовані Єврокомісією правила щодо мінімального акцизу на тютюн для нагрівання.
Він має поступово зрости, досягнувши з 1 січня 2032 року 108 євро за тис.
шт.
(у 2028-2029 роках – 88 євро, у 2030-2031 роках – 98 євро).
Тобто акциз на тютюнові стіки буде більш ніж удвічі нижчим порівняно з мінімальним акцизом на сигарети (на 54-59% меншим залежно від періоду).
Паралельно також запропоновані альтернативні ставки акцизу на тютюн для нагрівання з базою оподаткування за кілограм.
Різниця акцизного навантаження порівняно із сигаретами в цьому випадку буде ще більшою. Для України встановлення помірного акцизу на тютюн для нагрівання на рівні Євросоюзу і диференційованого підходу до оподаткування цієї продукції та сигарет означатиме стабільність податкових надходжень.
Тютюнові стіки для нагрівання, на відміну від традиційних та електронних сигарет, в Україні споживаються тільки в легальному сегменті.
В умовах швидкого відчутного подорожчання легальних сигарет чимало споживачів обиратимуть їм заміну.
Тому краще, якщо це буде легальний тютюн для нагрівання, ніж нелегальні сигарети або вейпи. Усім зрозуміло, що необхідно підвищувати відповідальність за нелегальне виробництво та обіг тютюнових виробів і боротися з корупцією.
При цьому слід створити умови, за яких не посилюватимуться економічні стимули для нелегального бізнесу і заміни споживання легальної продукції нелегальною.
Легше уникнути появи нових проблем, ніж потім важкими зусиллями їх долати.