Як реформувати сферу промислового забруднення

Промислове забруднення – хронічна проблема України.
У 2024 році найвищий рівень забруднення повітря фіксувався в промислових містах Дніпропетровщини, що свідчить про суттєвий внесок промисловості у фонове забруднення. Це не лише проблема навколишнього середовища – через забруднене повітря Україна передчасно втрачає десятки тисяч життів щорічно. Збудовані в радянські часи металургійні комплекси, теплові електростанції та підприємства інших галузей уникали екологічної модернізації та генерують суттєво більше викидів, ніж підприємства відповідних галузей у ЄС.
Викиди деяких шкідливих речовин перевищують євросоюзівські показники в понад десять разів. Під час війни ця проблема загострилася: значна частина обладнання працює на межі можливостей, інвестиції в модернізацію згорнуті, а контроль з боку держави ослаблений.
Ситуацію ускладнюють обстріли промислових об’єктів, які призводять до додаткового забруднення та посилення ризиків техногенних катастроф. Екологічне навантаження на довкілля і людей зростає, а питання впровадження сучасних екологічних стандартів після війни стає ще більш актуальним.
Тому таким важливим є закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", який набрав чинності 8 серпня 2025 року.
З цього дня країна почала перехід на нормативи ЄС для зменшення впливу промисловості на довкілля. Кого і коли торкнеться закон Дія закону поширюється на найбільш небезпечні для навколишнього середовища види діяльності, перелік яких міститься в додатку до закону.
Що зміниться? Перший елемент реформи – зміна дозвільної процедури.
З 8 серпня 2025 року замість трьох дозволів (на викиди в повітря, на спецводокористування і на відходи) підприємства можуть отримати один інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД).
Це спрощення для бізнесу і можливість для дозвільного органу оцінити вплив підприємства на довкілля комплексно, а не фрагментарно, як було раніше. Операторам установок, які введені в експлуатацію, слід подати заяву на отримання ІДД до 8 серпня 2028 року.
Однак їм не варто очікувати крайньої дати.
Якщо сплив термін дії одного з трьох "профільних" дозволів, то краще одразу отримати ІДД, ніж новий "профільний", який все одно втратить чинність у серпні 2029 року. Другий елемент реформи – застосування євросоюзівських нормативів щодо викидів та інших євросоюзівських природоохоронних стандартів діяльності підприємств: стандартів моніторингу викидів, споживання енергії та ресурсів, поводження з відходами (закон імплементує директиву 2010/75/ЄС).
Цей елемент реформи найважливіший, але він почне діяти не одразу. Читайте також: Відновити і модернізувати знищені заводи: якою може бути "зелена" промислова революція в Україні До установок, які введені в експлуатацію, євросоюзівські нормативи почнуть застосовуватися через чотири роки з дня припинення воєнного стану, а до новостворених установок – з дня затвердження профільним міністерством відповідних галузевих нормативів (вони містяться у висновках НДТМ). 24 січня 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок їх розроблення, а Міндовкілля повідомляло про завершення перекладу євросоюзівських НДТМ для багатьох галузей і створення робочих груп для їх обговорення.
Проте про затвердження НДТМ бодай для однієї галузі наразі не повідомлялося. Зараз, після "злиття" Міндовкілля з Мінекономіки та Мінагрополітики, важливо не втратити темп цієї реформи, бо інтегровані довкіллєві дозволи (перший елемент реформи) без висновків НДТМ (другий елемент) – це форма без змісту, навіть якщо на цьому етапі сфера застосування висновків НДТМ обмежена лише новоствореними підприємствами.
Це буде першим тестом на спроможність нового об’єднаного міністерства впроваджувати євроінтеграційне законодавство. Чиїм коштом У Євросоюзі фінансування заходів з екологічної модернізації за НДТМ здійснюється за кошти підприємств, бо там діє принцип "забруднювач платить".
Це базовий екологічний принцип ЄС: той, хто створює забруднення, несе фінансову відповідальність за його запобігання, усунення та компенсацію шкоди довкіллю. Проте в ЄС також існує практика співфінансування екологічної модернізації, якщо вона має на меті досягти більш амбітних результатів і перевищує мінімальні вимоги, які передбачають висновки НДТМ.
Так само співфінансування в ЄС можуть отримати підприємства, які впроваджують НДТМ раніше, ніж того вимагає закон. Для повноти картини: найкращі доступні технології та методи (НДТМ) не випадково містять слово "доступні".
Уперше це поняття зустрічається в директиві 84/360/ЄЕС у 1984 році і трактується як "технології, що не передбачають надмірних витрат". З того часу при розробці євросоюзівських НДТМ за участю представників бізнесу завжди враховується практична сторона: НДТМ мають бути економічно і технічно доступними для підприємств.
Бо інакше як вимагати їх впровадження? Окремі технології, описані в довідкових документах НДТМ, дають відчутний позитивний економічний ефект завдяки заощадженню ресурсів, зниженню енергоспоживання та зменшенню викидів, які оподатковуються.
Щодо таких технологій працює звичайна бізнес-логіка: впровадив – маєш зиск. Радимо бізнесу уважно вивчати НДТМ для своєї галузі.
Для багатьох галузей вони опубліковані в перекладі українською мовою на старому сайті Міндовкілля. Тож у впровадженні НДТМ немає нічого надзвичайного.
Цим шляхом успішно пройшли інші кандидати до ЄС, наприклад, Польща та Чехія.
Їх досвід стимулювання та підтримки переходу на НДТМ слід вивчити і врахувати уряду України.
Однак для країни, яка веде найбільшу війну в Європі з часів Другої світової, пройти шляхом інших країн-кандидатів до ЄС буде непросто. Через це українському бізнесу слід якомога швидше ознайомитися з новими вимогами, оцінити необхідні ресурси на модернізацію і почати шукати співфінансування раніше встановленого законом терміну, звертаючись до міжнародних фінансових інституцій, які мають програми "зеленого" фінансування. Про результати роботи підприємствам варто інформувати уряд і суспільство.
Весь громадський сектор щиро зацікавлений у тому, щоб у них вийшло, і ми будемо активно сприяти розв’язанню проблем, які можуть виникнути на цьому шляху.
Але ініціативу має проявити той, кого новий закон стосується безпосередньо.