Рекордні прибутки банків у минулому. Що далі?

Цього року операційне середовище для банків стало суттєво складнішим.
По-перше, продовження війни та посилення російських атак – це не лише ризики для виробничих потужностей, інфраструктури та логістики.
Це також вплив на психологічний стан людей, їхню здатність працювати, інвестувати, споживати. Війна зумовлює високі оцінки ризиків для економіки України та банківської системи зокрема.
А високі ризики означають більші резерви, більші операційні витрати та, відповідно, менші прибутки. Навіть без війни геополітика здатна впливати на фінансову стабільність – через тиск на валютний ринок, порушення торгових ланцюгів, погіршення очікувань.
У воєнних реаліях ці ефекти підсилюються залежністю від міжнародної підтримки, яка в умовах глобальної турбулентності може розподілятися між більшою кількістю країн. Другий ключовий виклик – уповільнення економіки.
Національний банк (НБУ) у липні знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 2,1% (з попередніх 3,1%).
Значною мірою це відображає гірші, ніж очікувалося, врожаї через несприятливі погодні умови навесні та інші природні чинники. Водночас НБУ погіршив прогноз зростання економіки і на наступні роки.
Це свідчить про завершення періоду так званого відновлювального зростання, коли економіка швидко відновлювалась після шоку повномасштабного вторгнення завдяки адаптації бізнесу та населення до нових реалій воєнного часу.
Україна увійшла у фазу повільного зростання, яке стримують як прямі наслідки війни, так і структурні дисбаланси. Читайте також: Стрес-тест: що буде з банками До структурних дисбалансів належать гострий дефіцит персоналу (через мобілізацію та вимушену міграцію) та збільшення торгового дефіциту, зокрема через високі потреби в імпорті товарів для підтримки обороноздатності.
Не дивно, що НБУ постійно наголошує на значному структурному дефіциті на валютному ринку: обсяги його інтервенцій у першому півріччі становили 17,5 млрд дол., що майже на 24% або 3,3 млрд дол.
більше, ніж у відповідному періоді 2024 року. Інфляція на кінець року очікується близько 9,7%, а повернення до цільових 5% прогнозується не раніше 2027-го.
НБУ проводить жорстку монетарну політику, утримуючи облікову ставку на високому рівні довше, ніж очікувалося.
Це підтримує прибутковість банків через інвестиції в депозитні сертифікати НБУ та ОВДП, але водночас обмежує попит на кредити та підвищує вартість фондування. Нова макроекономічна реальність – повільне зростання економіки, вищий рівень інфляції та обережна політика НБУ – створює для банків низку викликів, змушуючи адаптувати стратегії до менш сприятливих умов.
Економічне сповільнення підвищує кредитні ризики, зменшує кількість надійних позичальників.
Висока інфляція вимагає утримання кредитних і депозитних ставок на вищих рівнях.
Це, з одного боку, стримує попит на кредити, а з іншого – збільшує вартість фондування банків. Водночас така політика НБУ дозволяє інвестувати у високодохідні безризикові активи, що й забезпечувало високі прибутки у попередні роки.
У 2025-му утримання високої облікової ставки й надалі підтримуватиме прибутковість банківської системи, але в подальшому нормалізація монетарної політики призведе до зниження прибутковості.
Очікується скорочення процентної маржі та зростання операційних витрат – тенденція, яка вже простежується у даних за перше півріччя. За січень-травень 2025 року чистий прибуток банківського сектору становив 65,5 млрд грн, що трохи менше, ніж за той самий період 2024-го (майже 68 млрд грн).
Чистий процентний дохід залишається основою заробітків, але прибутки стискаються з двох боків: дохідність активів перестає зростати, а операційні витрати збільшуються. Важливим джерелом прибутку, незалежним від процентних ставок, є чистий комісійний дохід – завдяки зростанню обсягів платежів та транзакційних послуг.
Проте його потенціал обмежують тіньова економіка та конкуренція з небанківськими технологічними сервісами. Додатковим викликом є стрімке зростання операційних витрат – через інфляцію, інвестиції в безпеку та ІТ, а також підвищення зарплат за дефіцитними спеціальностями.
За даними Держстату, середня зарплата в економіці у першому кварталі 2025 року зросла на 24,1% (рік до року).
Банки активніше розвивають транзакційні послуги, кредитування, інвестують у технології та сервіс.
Це потребує ресурсів і поступово знижує прибутковість. Читайте також: Як розвивається кредитування малого і середнього бізнесу Українські банки не є винятком із глобальних тенденцій.
У ЄС прибутковість також знижується через падіння маржі на тлі зниження ставок і зростання витрат, зокрема на персонал і кібербезпеку.
Європейський досвід підтверджує: під час переходу від високих ставок до нижчих, прибутки банків неминуче скорочуються. В Україні висока прибутковість 2023–2024 років викликала суспільну полеміку.
Критики закидали банкам заробіток на високих ставках, але ігнорували, що ставка була інструментом стабілізації економіки, а вкладення в ОВДП – способом зберегти ліквідність і фінансувати оборону. Державні банки виконали роль "тихої гавані" для вкладників, запобігли паніці, зберегли платіжну інфраструктуру навіть під час блекаутів і забезпечили кредитування бізнесу.
Ця роль не зникне навіть у період зниження прибутковості: банки й надалі залишатимуться системними гравцями, що підтримують безперервність економічних процесів і стабільність фінансової системи в умовах війни. Банки продовжуватимуть бути значними платниками податків і джерелом внутрішнього фінансування держави.
Але щоб зберегти цю роль у найближчі роки, їм доведеться підвищувати ефективність, працюючи в складнішому операційному середовищі, скорочувати витрати, інвестувати в технології та водночас зберігати довіру клієнтів.