Як валютні коливання впливають на митне оформлення та закупівлі

Навіть прибуткові проєкти можуть швидко втратити маржу: наприклад, одна компанія, готуючись до великої поставки обладнання, планувала понад 10% прибутку, але через різке зростання курсу валют ще до прибуття товару на склад втратила значну частину очікуваного заробітку.
Це не просто цифра: валютні ризики змушують бізнес переглядати логістику, закупівлі та стратегії продажів, а іноді й визначають здатність компанії вижити на конкурентному ринку. Валютні коливання впливають не лише на вартість імпортованих товарів, але й на пов’язані з ними логістичні послуги.
Особливо це помітно у сфері міжнародних перевезень, де розрахунки часто проводяться у твердій валюті.
Міжнародні перевезення зазвичай оплачуються в доларах або євро, навіть якщо контракт укладено в гривні.
Такий підхід відповідає ст.
533 Цивільного кодексу, яка дозволяє визначати валюту зобов’язання та валюту платежу. З практичної точки зору, такий підхід означає, що бізнес автоматично бере на себе валютний ризик, величина якого залежить від коливань курсу.
У договорах перевезення вартість фрахту часто фіксується у доларах чи євро, але оплата здійснюється в гривнях за курсом на день інвойсу.
Якщо курс зростає, перевізник отримує незмінну суму у валюті, тоді як замовник змушений сплатити більше у гривневому еквіваленті. Чимало українських компаній досі укладають такі угоди без положень про валютне коригування, що у періоди девальвації здатне збільшити логістичні витрати на десятки відсотків.
Щоб уникнути цього, у практичній роботі рекомендую передбачати фіксований курс, прописувати формулу перерахунку або ж страхувати валютний ризик через форвардні контракти. Валютні коливання впливають на бізнес не лише через зміну витрат на закупівлю товарів за кордоном, а й безпосередньо під час митного оформлення.
В Україні митні платежі обчислюються від митної вартості товару за курсом НБУ на 0 годин дня подання митної декларації (ст.
3-1 Митного кодексу).
Митна вартість визначається відповідно до ст.
49–52 МКУ, і у 90% випадків – на основі контрактної ціни в іноземній валюті. У результаті навіть за незмінної ціни в доларах чи євро гривневий еквівалент митної вартості та сума мита/ПДВ можуть змінюватися щодня.
Для бізнесу це означає, що поставка, оформлена на день пізніше може коштувати на тисячі або навіть десятки тисяч гривень більше через різницю в курсі. Вартість товару – це лише одна зі складових витрат при імпорті.
Не менш важливим є врахування валютного курсу, який безпосередньо впливає на розмір митних платежів.
Часто компанії концентруються на вартості товару і забувають про вплив курсу на митні платежі.
У результаті при отриманні декларації вони з подивом бачать додаткові сотні тисяч гривень до сплати.
Рекомендую завжди передбачити пункт про перевірку курсу за 1–2 тижні до митного оформлення та за потреби перенесення або прискорення розмитнення. Валютні коливання впливають не лише на розмір митних платежів чи вартість перевезення, а й на сам процес закупівлі товару.
Найуразливішою ланкою тут стають розрахунки з іноземними контрагентами, де кожна зміна курсу здатна зрушити фінансовий баланс угоди.
Закупівлі в іноземних постачальників майже завжди фіксуються у валюті. Ризики при валютних коливаннях Відповідно до положень ст.
524 ЦКУ та закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" сторони можуть самостійно визначати валюту контракту і валюту платежу.
Але якщо не передбачено захисних механізмів, курсова різниця лягає повністю на покупця. Валютний ризик може виникнути: або під час передоплати, коли банк продає валюту за поточним курсом або під час остаточного розрахунку, коли постачальник виставляє фінальний інвойс через кілька місяців. Постачальники часто використовують цю особливість на свою користь, "тягнучи" фінальний інвойс у часі.
Це дозволяє їм отримати вигоду від коливань курсу, але для українських імпортерів це означає потенційний дефіцит оборотного капіталу. Ризики для бізнесу у зв’язку з валютними коливаннями не обмежуються лише фінансовими втратами – вони охоплюють широкий спектр операційних та договірних аспектів, і їхнє своєчасне виявлення та управління критично важливі для підтримки стабільності бізнесу.
Так, коливання курсу безпосередньо впливають на обсяги фінансових витрат, а саме, прямі фінансові втрати – підвищення курсу валюти збільшує митні платежі та витрати на логістику, що безпосередньо позначається на рентабельності операцій. Це, у свою чергу, може спричинити збій в постачанні, а саме, зриви у ланцюгах постачання, а саме, необхідність додаткового фінансування закупівель часто призводить до затримок або дефіциту товарів, що ускладнює виконання зобов’язань перед клієнтами. Також валютні коливання загострюють ризик виникнення спорів: за відсутності в контракті чітких положень про валютні коливання сторони можуть по-різному тлумачити умови, що створює підстави для спорів. Нарешті, відсутність достатніх фінансових ресурсів для покриття зростаючих митних чи податкових платежів може призвести до блокування товару на митниці.
У такій ситуації підприємство не має можливості своєчасно оплатити підвищені збори чи мита, що зумовлює затримку митного оформлення та фактичну зупинку руху товару.
Це, у свою чергу, порушує строки поставок, створює ризики зриву контрактних зобов’язань перед контрагентами, призводить до додаткових витрат на зберігання або штрафів, а також завдає істотної шкоди діловій репутації компанії на ринку. Ризики – це не просто фінансовий мінус.
Це ще й репутаційні втрати, коли компанія зриває поставку через відсутність валютної ліквідності.
У B2B-сегменті один такий зрив може коштувати втрати взагалі ключового клієнта. Коливання валютних курсів можуть значно впливати на фінансові результати компанії, тому ефективне управління цими ризиками стає важливою складовою стабільного бізнесу.
Одним із ключових механізмів є хеджування, яке передбачає використання форвардних контрактів, валютних опціонів та свопів відповідно до закону "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Такі інструменти дозволяють заздалегідь фіксувати курс і зменшувати непередбачуваний вплив ринкових коливань. Не менш важливим є включення валютних застережень у договори: фіксований курс або формула для його коригування забезпечує правову визначеність та захищає від несподіваних витрат.
Крім того, розподіл валютних ризиків між сторонами контракту дозволяє заздалегідь визначити, хто несе відповідальність за курсові різниці, що підвищує прозорість взаємних зобов’язань та зменшує потенційні конфлікти. Диверсифікація валют, укладання контрактів у різних грошових одиницях, допомагає балансувати ризики і зменшити залежність від коливань одного валютного ринку.
Нарешті, стратегічне валютне планування, яке включає проведення передоплат або митного оформлення у періоди сприятливих курсів, дозволяє оптимізувати витрати та підтримувати фінансову стабільність компанії.
Комплексне використання цих заходів формує системний підхід до захисту бізнесу від валютних ризиків і підвищує передбачуваність фінансових результатів. Так, можна дійти висновку, що найкраща стратегія – це комбінація інструментів.
Один форвард не врятує, якщо в контракті відсутнє валютне застереження, і навпаки. Судова практика за останні роки свідчить, що найбільш поширеними є спори, пов’язані з валютними коливаннями, зокрема щодо коригування митної вартості, виконання валютних зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами та стягнення курсової різниці. Судові висновки Щодо питання коригування митної вартості, показовим є приклад постанови Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №815/6793/17.
Суд дійшов висновку, що декларант надав повний пакет необхідних документів, які дозволяли митному органу визначити митну вартість товару.
Подані матеріали підтверджували числове значення митної вартості та не містили жодних розбіжностей, у зв’язку з чим касаційна скарга митниці була відхилена, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій визнані законними. Також у постановах від 03.04.2024р.
(зокрема, у справі №600/4278/22-а від 15.02.2024р., №640/29559/20 від 13.03.2019р., №820/8016/15 від 26.11.2019р., №821/107/16 та №815/4821/16 від 23.10.2021р.), Верховний Суд зазначив, що повноваження митного органу на витребування документів від декларанта для підтвердження заявленої митної вартості є правомірними виключно у тому випадку, якщо запит стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, які передбачені ст.
53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. У справі № 520/2941/24 Верховний Суд зазначив, що за наявності форс-мажорних обставин, зокрема військової агресії московія проти України, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків за ЗЕД-контрактами, а пеня за такі прострочення не нараховується.
Отже, при оцінці виконання валютних зобов’язань за ЗЕД-контрактами слід враховувати об’єктивні фактори, які унеможливили своєчасне здійснення платежів. Щодо стягнення курсової різниці, показовою є постанова Верховного Суду у справі №803/942/17-111, де суд відхилив позицію податкових органів про нібито завищення витрат на курсові різниці.
Суд установив, що письмове визнання позивачем заборгованості шляхом підписання актів звірки продовжує строк позовної давності відповідно до ст.
20 Конвенції ООН про міжнародну купівлю-продаж товарів.
Відтак така заборгованість не могла бути віднесена до безнадійної, а витрати на курсові різниці – зменшені для цілей оподаткування. Можна зробити висновок, що валютні коливання суттєво впливають на різні сфери правовідносин в Україні та залишаються вагомим чинником судових спорів.
Це вимагає від учасників зовнішньоекономічної діяльності підвищеної уваги до умов договорів, правильності розрахунків і належного документального оформлення операцій, аби мінімізувати ризики та уникнути тривалих судових процесів. Валютні коливання – це не лише макроекономічний фон, а виклик для бізнесу, наявний у міжнародній торгівлі.
Фрахт, митне оформлення та закупівлі це три точки, в яких курс валют впливає на фінансовий результат. Досвід показує, що виграє не той, хто намагається вгадати курс, а той, хто вибудовує систему управління валютними ризиками.
У цій системі є місце і прогнозуванню, і контрактним застереженням, і фінансовим інструментам. В умовах української економіки не бачу можливості повністю уникнути валютних ризиків.
Але їх можна зробити прогнозованими і контрольованими.
А це, у свою чергу, дає бізнесу головну конкурентну перевагу це стабільність у нестабільному середовищі.