Як "фарбовані" кошти перезапустять соцзахист

Чи знали ви, що ветерани мають право на позачергове встановлення квартирного телефону? Так-так, ідеться про стаціонарний телефон з проводом, вигляд якого людина молодого віку вже може і не пам’ятати.
Це не єдина подібна пільга, яка гарантується законом.
Також реально існують (на папері так точно) право на першочерговий вступ до садівницьких товариств та першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів.
Це далеко не повний перелік. Подібне стосується всіх пільгових категорій, людей з інвалідністю та багатодітних батьків.
Ми успадкували пільгову систему і цей стандартний пакет ще з Радянського Союзу.
Звідти ж – компенсаційний механізм пенсій та інших виплат, який наразі більше працює як "відкуп" від проблем людини.
Ось тобі кілька тисяч гривень, витрать їх на будь-що і це не наша справа, як проходить твоя реабілітація після травми чи наскільки підготовлені до школи твої троє дітей. Один з принципових кроків, який дозволить радикально змінити ситуацію, – перехід на модель "фарбованих" коштів, коли пільговим категоріям населення надається цільова допомога і держава стежить за використанням грошей саме на певні категорії товарів чи послуг.
Найбільш упізнаваний приклад – "єПідтримка", коли за тисячу гривень можна було купити обмежений список товарів, книжку чи квиток у кіно.
Тоді чи не вперше протестили такий формат на всьому населенні, але з тих пір маємо і приклади чисто в соціальній сфері.
Чому це працює? Зручність вибору Ветеранський спорт у "Дії" – програма, за якою нараховуються 1 500 грн щокварталу для ветеранів, які можна витратити на спортзал.
Стартувала ініціатива у 2025 році.
Реліз, як завжди, пройшов не без викликів.
Самі ветерани скаржилися на обмежену кількість локацій, які приймають оплату з "Дії.Картки". Мінветеранів розширював їхній перелік серед великих мереж на зразок Sport Life та Smartass і серед регіональних, зараз їх уже понад пів тисячі.
Тепер ветерани найбільше чекають розширення використання коштів на спортивні магазини, бо не всі із статусом УБД мешкають у великих містах, де є спортивні клуби.
Плюс багато з ветеранів є чинними військовими і теж не мають змоги відвідувати зали. Наразі Мінветеранів покращує пілотну програму.
Широкий вибір опцій у сервісах з "фарбованими" коштами забезпечить найкращий рівень послуги, бо конкуренція серед постачальників працює самостійно: користувач обирає для себе найліпше. Читайте також: Третя версія "єОселі".
Яке житло можна купити в іпотеку та що змінять у програмі Потенційно на модель "фарбованих" коштів могли б перейти всі сервіси, пов’язані з реабілітацією.
Наразі це працює таким чином, що людина має "вибити" допомогу, довести, що має її отримати, збігати сто разів кудись з документами, а врешті отримати послугу посередньої якості або обмежений вибір товарів. Наприклад, ветеран у пошуку протеза звертається в Управління соцзахисту населення і з фіксованого переліку обирає постачальника і виробника.
Цей список обмежений і не можна докласти кошти, якщо хочеться кращий засіб.
Людина змушена доводити, що має право на пільгу, і миритися з наявними опціями, навіть якщо має ресурси на краще.
"Фарбовані" кошти – це швидкість і свобода дій. Економічний ефект "єВідновлення" – це державна ініціатива компенсацій для тих, чиє житло було зруйноване або пошкоджене через бої.
Вона стартувала у 2023 році і дозволяє отримати кошти на поточний чи капітальний ремонт, а у випадку втрати житла – сертифікат на придбання нового помешкання або відбудову на своїй ділянці.
Подати заявку можна онлайн через застосунок чи "Дію", а витратити виплати – у партнерських магазинах і серед підрядників, що забезпечує прозорість руху коштів. За перші два роки функціонування програми компенсації отримали понад 100 тис.
сімей.
Окрім безпосередньої користі для постраждалих родин, програма має величезний економічний ефект для країни загалом, бо йдеться про підтримку будівельного бізнесу, низку супутніх секторів торгівлі та ремонту. На початку 2024 року парламентарі оцінювали потенційний профіт вітчизняної будівельної галузі від відновлення України 65 млрд дол.
Причому 5,5 млрд дол.
– це податки, щонайменше 1,5 млрд дол.
– до Пенсійного фонду.
Крім того, прогнозували 100 тис.
робочих місць.
Зараз важко порахувати сукупний економічний ефект, але, враховуючи видані 10 млрд грн компенсацій, значна частка яких платиться за українські будівельні матеріали (тому 10% повертаються Національним кешбеком і витрачаються ще раз), старт програми непоганий. Так модель "фарбованих" коштів може бустити (підтримувати – ЕП) цілі сектори.
Візьмімо для прикладу внутрішній туризм.
Уявіть, що держава замість санаторних путівок видала чорнобильцям, ветеранам, людям з інвалідністю гроші.
Кількасот тисяч людей зможуть обрати відпочинок на свій розсуд і підтримати бізнес.
Ринок відповість розвитком пропозиції і в нас з’являться санаторії "здорової людини". Так само модель "фарбованих" коштів може позитивно вплинути на галузі, що стагнують.
Приміром, під час ковіду, коли відвідування публічних місць зменшилося, 20-30% "єПідтримки" українці витратили на кіно, ще 30-45% – на книжки (видавничий бізнес вважається непростим для ведення в Україні). Економічний ефект для держави відчувається не тільки в буквальних доходах, а й в економії бюджетних коштів, бо підтримувати інфраструктуру соціальних послуг та медицини недешево.
Приміром, у країні є державний орган для забезпечення програми медичних гарантій (безкоштовних медичних послуг) – Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
За цією програмою українці можуть безкоштовно отримувати первинну медичну допомогу, вакцинуватися, народжувати. НСЗУ виконує функцію "страховика від імені держави": укладає контракти з лікарнями, поліклініками, лабораторіями та аптеками.
Ця велика служба підтримує ще більшу інфраструктуру національного масштабу, яка виконує концептуально просту функцію: заплатити замість громадянина за медичну послугу. Велику частину покриття медичних гарантій можна було б замінити послугою із застосуванням "фарбованих" коштів.
Замість безкоштовної здачі аналізів на сьому ранку в поліклініці можна отримати кошти і самому вирішити, де ними розпорядитися, наприклад, у приватних лабораторіях "Сінево" чи "Діла". Так можна було б забезпечити стартову ідею реформи співфінансування послуг громадянином, якщо треба щось більше чи якісніше, ніж може запропонувати пакет НСЗУ.
У випадку такої зміни йдеться не тільки про зручність для громадянина, а й про суттєве зменшення навантаження на НСЗУ та меншу потребу в співробітниках, які забезпечують безкоштовні державні медичні послуги. Звісно, це буде певним перебільшенням, але саме НСЗУ можна було б замінити сервісом "фарбованих" коштів.
Перебільшенням, бо НСЗУ покриває деяке лікування, яке вартує величезних коштів, як-от хіміотерапію, проте щодо рівня фінансової економії від такої реорганізації – твердження близьке до істини. "Антикор" і детінізація бізнесу Інший бік економічного ефекту від "фарбованих" коштів, на перший погляд, не очевидний, але відчувається в перспективі.
Розрахунки за державними програмами з "Дії.Картки", окремих карток "єПідтримки", "єВідновлення" чи інших програм можливий тільки з офіційно зареєстрованим бізнесом і в гривні. Таким чином, бізнес для залучення цих коштів має виходити "в білу", якщо до того практикував готівкові розрахунки.
Разом з цим іде плюс до сплачених податків та відбувається реєстрація КВЕДів, які відповідають реальній діяльності. Особливо ефект детінізації відчувається в програмі "єВідновлення", бо в Україні ринок нерухомості, особливо вторинної, традиційно користується готівкою у валюті.
Це порушення закону, який вимагає проводити безготівкові розрахунки для операцій понад 50 тис.
грн.
Ще кілька років тому рієлтори закочували очі, коли клієнт просив розрахунок у гривні, а зараз у своїх профілях на професійних сайтах вони зазначають, що можуть консультувати за державними програмами. Читайте також: В Україні запрацювала програма "єВідновлення": як отримати компенсацію Крім того, з тіні вийшла купа слюсарів, плиточників, малярів, сантехніків та електриків.
Вони почали реєструвати ФОПи і купувати термінали для розрахунків. З економічним ефектом також пов’язаний антикорупційний, бо проти моделі "фарбованих" коштів виступають ті надавачі послуг, які не витримують ринкової конкуренції.
Візьмімо до прикладу згадані вище санаторно-курортні заклади.
Вони навряд зможуть конкурувати з приватними оздоровчими комплексами десь у Трускавці чи Східниці, тому дуже зацікавлені у фіксованому державному замовленні.
Ринкова модель прибере корупційні ризики, бо "домовленості" з чиновниками втрачають сенс, коли люди самі обирають для себе сервіс. Картки, гроші, два "але" Потенціал моделі "фарбованих" коштів величезний.
Будь-яка потреба пільговика може бути закрита з майже стовідсотковою впевненістю, що гроші будуть витрачені за призначенням, з користю для людини та економіки.
Прикладів безліч.
Можна таргетовано давати кошти на переобладнання авта чи помешкання людям з інвалідністю, підготовку школярів з багатодітних сімей, відпочинок чорнобильців. У цій історії немає мінусів, але є складнощі впровадження.
Основне, на чому можуть наголошувати критики, – гроші.
На перший погляд, модель "фарбованих" коштів може призводити до збільшення витрат з бюджету, бо люди починають отримувати реальну послугу замість обіцянок на папері.
Однак у реальності ця реформа – про ефективне використання коштів і навіть їх економію. До прикладу, наразі існує послуга безкоштовного зубопротезування військових, для якої НСЗУ контрактує кількадесят закладів.
Однак користувачі жаліються на дешеві матеріали і довге очікування.
Якби програма запускалася за моделлю "фарбованих" коштів, військові обирали б клініку, лікаря, якому довіряють, або дорожчу клініку, де можна докласти власні кошти та отримати найкращий сервіс. Уже є приклади роботи "фарбованих" коштів в умовах обмежених бюджетів.
Більш чи менш вдалі, проте на цих кейсах можна робити висновки.
У випадку з ветеранським спортом на старті послугу обмежили 100 тис.
заявок щоквартально – хто перший оформив, той отримав.
Також кошти можна було використати протягом певного періоду, після чого невикористаний залишок повертався в бюджет. Рішення не дуже справедливе, враховуючи наявність 1,3 млн ветеранів у країні.
Багато з них чинні військовослужбовці, які часто не можуть використати ці гроші за призначенням, будучи в зоні боїв.
Тішить, що наразі Мінветеранів вирішило цю проблему і зняло обмеження – 100 тис.
заявок на послугу. Також нормально вирішували проблему обмеження коштів у "єВідновленні", формуючи чергу з людей, яка рухається, поки є фінансування програми. Друга проблема полягає в технічному банківському рішенні.
Вона вже частково вирішена.
Раніше кожен реліз "фарбованих" коштів вимагав домовленостей з банками і відкриття нових карток.
Так в українців двічі з’являлася картка для "єПідтримки".
Технічно це було непросто і затягувало запуск нових сервісів. Недавно Мінцифри презентувало єдину "Дія.Картку", на яку надходитимуть усі державні виплати.
Зараз там доступні кошти за програмами "єКнига" та "Ветеранський спорт".
Цей реліз спрощує старт нових програм "фарбованих" коштів і розв’язує руки розробникам та державним органам-ініціаторам. Наступним кроком має стати масштабування моделі "фарбованих" коштів.
Для цього найбільшим майданчиком є соціальна та медична сфери у відповідальності Мінсоцполітики та МОЗ.
Потенційно будь-яку соціальну підтримку, яку має надавати держава, можна перевести або просто на виплату, або на "фарбовані" кошти – усе, що стосується засобів реабілітації, оздоровлення, іншої підтримки. Успішні приклади інших відомств показують: механізм працює, коли є бачення та готовність його застосовувати.
Тож для профільних відомств це радше не виклик, а шанс використати перевірені інструменти і стати драйверами змін там, де суспільство отримає найбільшу вигоду.