Як бізнесу завоювати ринок ЄС

Євросоюзівський ринок перетворюється для України на індикатор зрілості бізнес-середовища.
Потрапити до нього означає пройти перевірку на інституційну стійкість: чи здатна компанія працювати за чіткими правилами, дотримуватися комплаєнсу, прозоро управляти ризиками та будувати довіру. Адже в ЄС не існує простору для напіврішень: компанія або відповідає очікуванням партнерів та регуляторів, або втрачає можливості ще на старті. У червні UNIC провела вебінар "Працюй по-європейськи: як бізнесу відповідати вимогам ЄС" у межах Місяця ділової доброчесності, де експерти та учасники мережі поділилися практичними порадами для бізнесу. Репутація – передумова співпраці Висока якість продукції – це необхідна, але недостатня умова для роботи з євросоюзівськими партнерами.
Надійність, відповідність законодавству, прозорість у веденні бізнесу – вирішальні чинники для ухвалення рішень про контракти. Євросоюзівський замовник не хоче ризикувати.
Для нього критично важливо знати, що компанія дотримується етичних стандартів, має антикорупційну політику, впроваджує комплаєнс, відповідально ставиться до охорони навколишнього середовища, прав працівників, добросовісності в ланцюгах постачання. Першочергове завдання для бізнесу, який прагне вийти на ринки ЄС, – інституційно підтвердити свою репутацію.
Це можна зробити за допомогою добровільних декларацій доброчесності, участі в професійних об’єднаннях, отримання відповідних сертифікатів чи міжнародних стандартів (ISO, BSCI, Sedex). Внутрішня зрілість – ключ до зовнішнього прориву Один з найбільш недооцінених аспектів – внутрішня готовність компанії до змін.
Ринок ЄС висуває не лише зовнішні вимоги, а й перевіряє, чи мислить компанія довгостроково, чи діє послідовно і чи вбудовує стандарти в щоденні процеси. Читайте також: Лавочку прикрили: як ЄС зруйнував експорт української молочної продукції Це особливо актуально на тлі євроінтеграційного курсу України.
Сучасні вимоги до ESG, комплаєнсу, сталого розвитку – передумова присутності на міжнародному ринку.
Чим раніше бізнес адаптується до цієї парадигми, тим більш конкурентоздатним він буде в середньостроковій перспективі. Що може зробити компанія Провести аудит.
Оцініть стан вашої компанії і складіть перелік завдань. Запровадити політики та систему комплаєнсу.
Сформулюйте ключові політики (етики, антикорупції, закупівель, перевірки контрагентів) і визначте відповідальних, впровадьте комплаєнс-функцію. Навчати персонал.
Вихід на міжнародний ринок – це зміна культури.
Потрібні нові компетенції, зокрема стосовно договірних відносин, звітності, вимог партнерів. Пройти сертифікацію (якщо потрібно).
Для виходу на ринок Євросоюзу потрібен сертифікат від нотифікованого органу.
Українські сертифікаційні центри не мають такого статусу.
Після проходження процедури оформіть декларацію відповідності та підготуйте технічну документацію. Забезпечити правильне маркування.
З’ясуйте, чи ваша продукція підпадає під регулювання ЄС.
Визначте відповідні стандарти, зберіть документи, підготуйте технічний файл.
Обов’язково призначте офіційного представника в ЄС. Досвід компаній, що закріпилися в ЄС, доводить: вирішальним чинником є не продукт, а якість внутрішніх процесів.
Євросоюзівський партнер оцінює не лише товар, а й документацію, процедури контролю, рівень комплаєнсу, культуру управління ризиками.
Для українського бізнесу вихід на ринок ЄС є каталізатором глибшої трансформації: від ситуативних практик до інституційної зрілості. Це і є головний бар’єр, але водночас і шанс: хто пройде цю трансформацію, отримає доступ не лише до нових споживачів, а й до якісно іншого рівня довіри.