Трильйон гривень на рік: як держава опинилася у "борговій ямі" та чи зможе з неї вибратися

Розмір державного боргу України стрімко наближається до позначки 100% від валового внутрішнього продукту (ВВП) і може її перетнути вже до кінця цього року.
За час великої війни заборгованість держави зросла майже вдвічі і вже коштує бюджету більше, ніж пенсії та інші соціальні видатки. Поки триває війна, Україна залишається критично залежною від запозичень.
Особливо – зовнішнього фінансування, переважна частина якого надходить у формі кредитів. Ця залежність нікуди не зникне навіть у разі закінчення активної фази бойових дій, адже держава ще тривалий час повинна буде витрачати чимало коштів на оборону, а також фінансувати відбудову.
Та чи вистачить коштів на останню? Скільки і кому винна Україна Розмір державного та гарантованого державою боргу на початок липня 2025 року становив 184,8 млрд дол.
(в доларовому еквіваленті), йдеться у статистиці Міністерства фінансів.
Ця цифра настільки велика, що майже нічого не говорить пересічному громадянину.
Саме тому її доречніше всього порівнювати з розміром української економіки. У 2024 році ВВП України становило 190,7 млрд дол.
– це вартість усіх вироблених в країні товарів та послуг за рік.
Наразі держборг становить 97% від цієї суми. За останні 3,5 року, які триває велика війна, держборг України виріс майже вдвічі: на початок лютого 2022 року він становив 95,4 млрд дол.
та мав тенденцію до зниження. Ба більше, напередодні вторгнення уряд пробував зменшити боргове навантаження на бюджет, викуповуючи в інвесторів єврооблігації та ВВП-варанти. Користуючись панічними настроями, які передували вторгненню московії, Міністерство фінансів скуповувало зовнішні зобов"язання держави за цінами, нижчими від номіналу.
Така стратегія мала допомогти зекономити як на погашенні основної суми боргу, так і на сплаті процентів (адже частина цих платежів поверталася б назад у держбюджет). Читайте також: Поки всі панікують, Україна скуповує свої борги.
Що відбувається? Крім цього, до 2022 року уряд намагався зменшувати свою залежність від зовнішнього фінансування, роблячи основну "ставку" на внутрішні запозичення.
Однак вже у перші місяці великої війни стало зрозуміло, що можливостей економіки фінансувати несподівані видатки бюджету недостатньо.
Спроби ж перекрити дефіцит коштів за допомогою емісії призвели до знецінення гривні та стрибка інфляції. Наразі обсяг зовнішнього боргу України у понад 4 рази перевищує суму, яку уряд напозичав на внутрішньому ринку – у НБУ, банків та громадян, які купують ОВДП. Нарощення зовнішнього боргу несе низку ризиків для бюджету, передусім – валютних.
У разі девальвації гривні державі буде складніше обслуговувати борги, адже кошти на здійснення платежів вона акумулює у національній валюті всередині економіки. З іншого боку, навіть попри зростання обсягу зовнішнього боргу, його структура покращується: кошти залучалися на довгий період та під низькі відсотки.
"Тим не менш, подальше накопичення навіть пільгового боргу протягом тривалого періоду може підвищити боргове навантаження так, що воно стане перешкоджати економічному розвитку.
Але в умовах екзистенціальної війни краще мати високий борг, ніж стикнутись з нестачею фінансування", – вважає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан. За час великої війни найбільшим кредитором України став Європейський Союз.
На початок липня кожен третій долар заборгованості держави був саме перед цим блоком – загалом 61,16 млрд дол.
Ця сума не враховує коштів, які Україна отримала від ЄС у формі грантів, тобто на безповоротній основі, але враховує фінансування під заставу заморожених російських активів – частку ЄС в ERA Loans (цей кредит погашатиметься доходами від цих активів). Чимало в борг Україні дали уряди інших держав, зокрема Канади, Японії, Німеччини та Франції (загалом 8,16 млрд дол.), а ще частину – міжнародні фінансові організації. Свою заборгованість перед приватними інвесторами, які придбали єврооблігації України, уряд реструктуризував, списавши 9 млрд дол.
Проте невирішеним залишається питання ВВП-варантів, за якими фактично настав дефолт. Читайте також: Кінець "кабали"? Які наслідки матиме неплатіж за "облігаціями Яресько" Чим довше триває війна, тим більше коштів необхідно буде позичати державі для фінансування усіх необхідних видатків, передусім – оборонних.
Як наслідок, розмір державного боргу й надалі зростатиме. За розрахунками Міжнародного валютного фонду (МВФ), у 2025 році держборг України становитиме 110% від ВВП (хоча у 2021 році він становив менше 50% ВВП).
Натомість у групі ICU прогнозують, що держборг цьогоріч сягне 105% ВВП. "Якщо вирахувати фінансову допомогу в межах програми ERA, яка повертатиметься за рахунок доходів від російських активів, то цей показник становитиме 87% ВВП – це менше, ніж наприкінці 2024 року", – каже старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. На розмір держборгу відносно ВВП впливатиме і курс долара, додає Білан.
Якщо він підвищиться до 43,5 грн за долар, то обсяг держборгу до кінця року становитиме 102% ВВП, а якщо ж залишатиметься стабільним (близько 41,5 грн за долар) – 98% від ВВП. Ціна держборгу До початку великої війни найбільшою статтею державних видатків в Україні було соціальне забезпечення.
На виплату пенсій, субсидій та інших платежів з бюджету йшли сотні мільярдів гривень – значно більше, ніж на освіту, інфраструктуру чи програми стимулювання економіки. З 2022 року найбільшою статтею державних видатків стала оборона, на яку наразі йде половина всіх видатків або ж сума, еквівалентна всім доходам держави від податків та зборів.
Другою найбільшою програмою видатків наразі є не соціальне забезпечення, а обслуговування держборгу.
У 2025 році лише на сплату процентів за боргами уряд планує витратити 475,84 млрд грн (наприклад, на пенсії та всі інші соціальні видатки з бюджету піде 421,43 млрд грн). Згідно з планом бюджету 2025 року, Україна витратить на обслуговування та погашення державного боргу близько 1,1 трильйона гривень.
У наступні роки на боргові платежі уряд витрачатиме сотні мільярдів гривень: у 2026 році – 853,42 млрд грн, у 2027-му – 773,25 млрд грн. Фінансувати накопичене за роки великої війни боргове навантаження та заразом – високі оборонні видатки, уряду вдається завдяки постійному надходженню нового фінансування від партнерів.
Проте залучати його стає дедалі складніше. Ба більше, напередодні Україна могла залишитися без підтримки свого найбільшого донора – ЄС, адже останній міг зупинити надання коштів після ухвалення закону, що обмежував незалежність антикорупційних органів. Читайте також: На кону 60 мільярдів доларів.
Через закон про залежність НАБУ і САП Євросоюз зупинив фінансування України За декілька тижнів до внесення законопроєкту про державний бюджет на 2026 рік уряд досі не знає, як профінансувати близько 10 млрд дол.
майбутніх видатків. Раніше розмір цієї "діри" прогнозували на рівні 19 млрд дол.
Аби зменшити її, у Мінфіні вирішили переглянути долю кредиту під заставу російських активів: замість того, щоб розтягнути ці кошти до 2027 року, їх вирішили витратити вже у 2026-му, пояснили ЕП ознайомлені з планами уряду співрозмовники.
І хоча таким чином уряд зміг зменшити непокритий дефіцит на 2026 рік, проте заразом він збільшив фінансову невизначеність на наступні роки. Саме тому урядовці вже зараз активно домовляються з партнерами про нові кредитні програми, які передбачатимуть більші обсяги фінансування.
Наприклад, нову та більшу за обсягами програму Україна хоче отримати від МВФ: наразі на погашення та обслуговування боргів перед фондом уряд витрачає навіть більше коштів, ніж отримує нових траншів кредиту. Успіх у переговорах про нові позики дещо полегшить можливості виплачувати старі борги, одночасно фінансуючи оборону.
Проте надалі частка боргових виплат ставатиме все більш відчутною для державного бюджету, обмежуючи можливості уряду фінансувати інші програми, зокрема відбудову чи економічний розвиток. Чи вистачить грошей на відбудову Сукупні видатки на обслуговування та погашення державного боргу у 2025 році становитимуть близько 42% всіх внутрішніх доходів бюджету, які наразі забезпечує економіка.
З подальшим зростанням обсягів державного боргу збільшуватиметься і його вага для бюджету.
Все більше ресурсів йтиме на боргові платежі, залишаючи уряду менше простору для фінансування програм відбудови. Аби вийти з "боргової ями" Україна могла б наважитися на ще одну реструктуризацію боргів, проте потенціал такого рішення може бути обмеженим через те, що частка комерційного боргу (тобто, перед приватними кредиторами) наразі є доволі невеликою. "Більша частина офіційного боргу не підлягає реструктуризації.
Скоріше за все, запозичення від офіційних кредиторів, будуть рефінансовані, коли доступ до фінансування поліпшиться в тому числі завдяки наближенню України до ЄС", – зазначає Білан. Читайте також: Євросоюз допоможе? Звідки Україна візьме трильйон гривень на війну Боргове навантаження на економіку може зменшуватися й саме по собі, якщо Україна буде запозичувати під менші відсотки, а її економіка зростатиме.
Зрештою, саме таким чином уряд зменшив частку боргу до ВВП майже вдвічі – з 81% у 2016 році до 45,2% у 2021-му.
Щоправда, повторити такий сценарій ще раз буде складніше через об"єктивні обмеження. По-перше, Україна втратила ключові промислові активи, які генерували левову частку ВВП: частину московія окупувала, частину – повністю знищила, а ще частина – зруйновані та знаходяться в окупації. На будівництво нових промислових потужностей можуть піти роки та мільярди доларів інвестицій, залучати які навіть до великої війни було непростим завданням.
Зруйнована енергетична інфраструктура також обмежує можливості нарощення як обсягів промислового виробництва, так і розвиток сектору послуг. По-друге, економічне зростання обмежуватиме демографічна криза.
За даними Мінекономіки, близько 7 мільйонів українців наразі виїхали за кордон – переважно це люди працездатного віку та діти.
Ситуацію погіршує обвал народжуваності, що у перспективі може призвести до скорочення ринку праці, старіння населення та збільшення соціальних видатків. Ймовірно, у разі завершення активної фази війни залучати інвестиції у відбудову стане легше, а частина українських біженців повернуться на батьківщину.
Та самого цього факту навряд чи буде достатньо для відновлення економіки, яке дозволить "перерости" боргове "ярмо".