Кінець гри в податкові піжмурки

Коли Україна "доганяє" Естонію та Кіпр, а ЄС упевнено крокує до унеможливлення використання компаній без substance, час відповісти на незручне запитання: що таке свобода для бізнесу зараз і чого варто очікувати в наступні роки? Свобода підприємництва довго була фетишем пострадянських еліт.
Вона означала передусім свободу від обмежень: від податків, контролю, публічності.
Творилися shell-компанії без офісів, управління і навіть без ілюзії substance, через які проходили мільярди.
Однак після десятиліть невидимості настає момент, коли світло вмикається.
Як у тій грі: мафія засинає, прокидається місто. Україна: від символічного контролю до реального покарання Недавнє рішення суду в справі (№140/717/25) українського підприємця, який був одночасно директором естонської компанії, свідчить про нову стратегію української податкової в боротьбі за право оподатковувати українців, де б вони не переховувалися від всебачущого ока податкового інспектора. На перший погляд, це здається дрібницею, але насправді – можливою точкою зламу податкового ландшафту.
Податкова самостійно зареєструвала нерезидента як постійне представництво, наклала штраф і виграла в двох інстанціях. Це набагато більше, ніж просто штраф 100 тис.
грн.
Це сигнал: "компанія в смартфоні" більше не поза юрисдикцією.
Якщо ви український резидент, директор, контролер, а діяльність ведеться з Києва, будьте готові платити в Україні. Водночас деякі скажуть: так є справи, де податкова наразі програє.
Наприклад, справа №160/11095/23, де суд скасував результати перевірки через її необґрунтованість у воєнний час та помилки податкової на формальному полі збору доказів.
Проте це програш податкової за формою, а не за суттю. У справі з естонською компанією ми бачимо новий, системний підхід податкової: безапеляційно виграні дві інстанції і попереду – лише касація.
З огляду на матеріали справи, цей бастіон також має впасти. ЄС: ATAD3, substance і прозорість як нова податкова доктрина У ЄС дедалі ближче нові правила гри, викладені в ATAD3 – директиві про боротьбу з компаніями-оболонками.
Уже чинні правила про трансферне ціноутворення і тести на економічну присутність (substance) створюють середовище, де бізнес без реального змісту довго не протримається.
Суть проста: якщо компанія не має реальної діяльності, її доходи оподатковуються в країні кінцевого бенефіціара. Кіпр – приклад юрисдикції, що грає на випередження, доводячи, що він не офшор.
Навіть без ATAD3 він впроваджує тест на податкову резидентність фізосіб (центр ділових інтересів); look-through taxation – прозоре оподаткування бенефіціара; ліквідацію податкових привілеїв для "порожніх" компаній. Читайте також: Олігархам пробачили податки? Як Рада і президент проштовхнули пом"якшення антиофшорного законодавства Свобода підприємництва – це не свобода від податків, а право працювати в прозорих і стабільних умовах.
Український підхід дедалі більше гармонізується з євросоюзівським.
Рішення щодо директорських ПП – перший, але амбітний крок.
Водночас варто пам’ятати: зміна юрисдикції – не злочин, але мають значення намір та економічна суть.
Структура без реального бізнесу не отримає пільг. Які можуть бути наслідки Вас визнали постійним представництвом.
Штраф 100 тис.
грн – лише початок.
Наступні кроки – оподаткування всіх прибутків іноземної компанії за українським законодавством; ПДВ на операції в Україні; втрата права на договори про уникнення подвійного оподаткування. Отже, є ризик подвійного оподаткування.
У цій ситуації добре підготовлений звіт з трансфертного ціноутворення дозволить запобігти оподаткуванню за кордоном, але податки в Україні доведеться сплатити в повному обсязі. Як не потрапити в халепу 1.
Не керуйте компанією з України без substance за кордоном або використовуйте інвестфонди, де ваша роль пасивна. 2.
Наймайте реальний персонал, укладайте контракти в країні реєстрації. 3.
Формуйте звітність обережно – КІК, ТЦУ, фінзвітність. 4.
Подавайте все вчасно – вас бачать. Українська податкова більше не спить.
У неї є план: дотягнутися до компаній-привидів, створених для виведення прибутку.
Кіпр – уже не притулок.
Естонія – не рішення.
Свобода XXI століття – це свобода у свідомому прийнятті правил.
Настав час змінювати структури.